Фінальна частина тримісячних курсів із перепідготовки й підвищення кваліфікації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, а також включених у план звільнених зі Збройних сил України, – ярмарок вакансій.
У 63 слухачів курсів уже позаду лекції й заліки. Колишні армійці навчалися за трьома напрямками: менеджмент підприємницької діяльності, маркетинг та комп’ютерні системи й мережі. Із сертифікатами про здобуття фаху вони подалися на пошук роботи – саме для цього обласний центр зайнятості й організував ярмарок вакансій.
Серед пропозицій – робота страхового агента. А на заводі імені Малишева потрібні токарі, слюсарі, фрезерувальники. Зараз цьому промисловому підприємству необхідно півтори тисячі фахівців. На ярмарку також є вакансії від банків та компаній, що працюють за мережевим маркетингом.
Старший лейтенант Сергій Бобров служив за контрактом у радіотехнічних військах. На цивілі він хоче стати фахівцем із комп’ютерних технологій. Проте Боброву так і не вдалося відшукати на ярмарку роботу за фахом, що його здобув на перепідготовчих курсах. Доведеться шукати її самостійно.
Олексій Чайка звільнився з протиповітряних військ. Підполковник у запасі по закінчені курсів має стати маркетологом. «Я прочитав таблички з пропозиціями й зрозумів, що цей рівень не відповідає тим знанням, які нам дали. Мене цікавить машинобудівний комплекс», – пояснив своє розчарування Чайка.
Юрій Паржин, заступник директора Міжгалузевого інституту післядипломної освіти, на базі якого проходять навчальні курси Центру перепідготовки та соціальної адаптації, розповідає: випускників беруть на роботу переважно приватні компанії, що з ними в партнерстві Харківський політехнічний університет, при якому діє цей міжгалузевий інститут. Науковець пояснює: «Наше основне завдання – дати поштовх для самостійного пошуку роботи. Вони в процесі навчання створюють власні сайти й сторінки на електронних ресурсах, розміщують резюме на сайтах роботодавців».
Про українських військових турбується НАТО, але не сама Україна
Уже 15 років різні міжнародні фонди фінансують перепідготовчі програми українських військовослужбовців. Наприклад, з 2006 року Трастовий фонд НАТО «Партнерство заради миру» підтримує Хмельницький центр перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців. Центр працює на базі Національного Хмельницького університету, а 2009 року партнером хмельничан став Харківський міжгалузевий інститут післядипломної освіти.
Майбутнім українських військових має піклуватися передусім уряд їхньої країни, а не фонди НАТО, переконаний координатор програми перепідготовки колишніх армійців Крістофер Штауд.
За його словами, минулого року за програмами міжнародних донорів, таких, як НАТО, ОБСЄ та Норвезька програма, перепідготовку пройшли 2700 українських військовослужбовців, в той час як за українським бюджетом змогли отримати новий фах лише 30 солдатів та офіцерів, що вже відслужили в армії. Цього року така сама ситуація: для перепідготовки військовиків України за міжнародним бюджетом надається 2600 або 2700 місць, а уряд цієї держави зовсім не профінансував цю програму. Таку невідповідність треба вирівнювати, каже координатор програми.
Кілька років у фінансуванні перепідготовчих центрів у Хмельницькому та Харкові вирішальну роль відігравала Данія, розповідає надзвичайний і повноважний посол цієї держави в Україні Мікаель Борґ.
В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів: «Наразі в НАТО міркують над майбутнім цієї програми. Ми дійшли висновку, що Україна має також виділяти певне фінансування для перепідготовки своїх військових. Моя країна й надалі братиме участь у фінансуванні проекту, проте не як країна-лідер».
15 вересня розпочинається наступний, восьмий, етап Харківських перепідготовчих курсів військовослужбовців.
У 63 слухачів курсів уже позаду лекції й заліки. Колишні армійці навчалися за трьома напрямками: менеджмент підприємницької діяльності, маркетинг та комп’ютерні системи й мережі. Із сертифікатами про здобуття фаху вони подалися на пошук роботи – саме для цього обласний центр зайнятості й організував ярмарок вакансій.
Серед пропозицій – робота страхового агента. А на заводі імені Малишева потрібні токарі, слюсарі, фрезерувальники. Зараз цьому промисловому підприємству необхідно півтори тисячі фахівців. На ярмарку також є вакансії від банків та компаній, що працюють за мережевим маркетингом.
Старший лейтенант Сергій Бобров служив за контрактом у радіотехнічних військах. На цивілі він хоче стати фахівцем із комп’ютерних технологій. Проте Боброву так і не вдалося відшукати на ярмарку роботу за фахом, що його здобув на перепідготовчих курсах. Доведеться шукати її самостійно.
Олексій Чайка звільнився з протиповітряних військ. Підполковник у запасі по закінчені курсів має стати маркетологом. «Я прочитав таблички з пропозиціями й зрозумів, що цей рівень не відповідає тим знанням, які нам дали. Мене цікавить машинобудівний комплекс», – пояснив своє розчарування Чайка.
Юрій Паржин, заступник директора Міжгалузевого інституту післядипломної освіти, на базі якого проходять навчальні курси Центру перепідготовки та соціальної адаптації, розповідає: випускників беруть на роботу переважно приватні компанії, що з ними в партнерстві Харківський політехнічний університет, при якому діє цей міжгалузевий інститут. Науковець пояснює: «Наше основне завдання – дати поштовх для самостійного пошуку роботи. Вони в процесі навчання створюють власні сайти й сторінки на електронних ресурсах, розміщують резюме на сайтах роботодавців».
Про українських військових турбується НАТО, але не сама Україна
Уже 15 років різні міжнародні фонди фінансують перепідготовчі програми українських військовослужбовців. Наприклад, з 2006 року Трастовий фонд НАТО «Партнерство заради миру» підтримує Хмельницький центр перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців. Центр працює на базі Національного Хмельницького університету, а 2009 року партнером хмельничан став Харківський міжгалузевий інститут післядипломної освіти.
Майбутнім українських військових має піклуватися передусім уряд їхньої країни, а не фонди НАТО, переконаний координатор програми перепідготовки колишніх армійців Крістофер Штауд.
За його словами, минулого року за програмами міжнародних донорів, таких, як НАТО, ОБСЄ та Норвезька програма, перепідготовку пройшли 2700 українських військовослужбовців, в той час як за українським бюджетом змогли отримати новий фах лише 30 солдатів та офіцерів, що вже відслужили в армії. Цього року така сама ситуація: для перепідготовки військовиків України за міжнародним бюджетом надається 2600 або 2700 місць, а уряд цієї держави зовсім не профінансував цю програму. Таку невідповідність треба вирівнювати, каже координатор програми.
Кілька років у фінансуванні перепідготовчих центрів у Хмельницькому та Харкові вирішальну роль відігравала Данія, розповідає надзвичайний і повноважний посол цієї держави в Україні Мікаель Борґ.
В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів: «Наразі в НАТО міркують над майбутнім цієї програми. Ми дійшли висновку, що Україна має також виділяти певне фінансування для перепідготовки своїх військових. Моя країна й надалі братиме участь у фінансуванні проекту, проте не як країна-лідер».
15 вересня розпочинається наступний, восьмий, етап Харківських перепідготовчих курсів військовослужбовців.
