Чи виживуть на Поліссі європейські сади?

Ідея проекту полягала в оздоровленні землі, отриманні чистих продуктів, забезпеченні селян роботою, стимулюванні їх до інтенсивного використання своїх паїв і розвитку в районі переробної галузі. Десяткам володимирчан безкоштовно роздали понад 26 тисяч яблунь, десятки тисяч кущів смородини, аґрусу й порічок, відбірний посадковий матеріал полуниць. На запитання, як у землі, де «фонить» картопля, можна виростити чисті ягоди, експерти проекту відповідали: чим вища культура землеробства, тим нижчий рівень радіонуклідів у рослинах.

Відтак люди сподівалися на техніку, яка також була передбачена проектом. Були проведені агросемінари, а в ангарі одного з господарств під час минулорічної презентації проекту журналістам представники проекту продемонстрували садовий інвентар і техніку, які обіцяли роздати за кілька днів – ось тільки розберуться з податками.

Найбільше селяни чекали маневрених тракторців для роботи на садових ділянках, розповідає власник паю в селі Новаки Сергій Шабета. Спочатку чоловік готувався засадити три гектари. Але коли зрозумів, що працювати доведеться тільки вручну, взявся лише за 60 сотих.

Спершу – врожай, тоді – техніка

На одній із робочих нарад експерти Проекту від Єврокомісії рекомендували виділити один трактор для Сергія Шабети за умови, що він допомагатиме технікою учасникам проекту у сусідньому селі Озеро. Однак ця обіцянка лишилася на папері. Тож для обробітку землі й збору урожаю селянин збирав родичів і сусідів, з якими розплачувався ягодами.

Його роботу високо оцінили експерти. Технічна підтримка прийшла лише в липні 2011-го – не трактор, але також не зайвий садовий інвентар.

Вирощена вручну смородина «заважила» понад тонну. Про те, що взявся за роботу, селянин не шкодує. Буде чим займатися синові, який щойно отримав диплом агронома, каже він.

Відмовитися від восьмисот кущів висадженої смородини була змушена і родина Тєтєнєвих. Восени їх пересадили на територію професійно-технічного училища. Кажуть, через те, що обробляти чотиригектарну територію, де, окрім смородини й полуниць, був висаджений яблуневий сад, без техніки неможливо – тож насадження перебували не в найкращому стані.

Але такою була умова надання техніки: спочатку селяни мусили продемонструвати свої агрономічні успіхи, каже голова райдержадміністрації Володимир Ткачук: «Прийняте було рішення комісії, щоб інвентар і техніку розподілити найкращим учасникам проекту… От найкращі всі й отримали».

Серед найкращих – Володимир Турчик із села Кідри. Він каже: за сад узявся із задоволенням, адже в самого вдома вже плодоносять 80 яблунь. А що у фермера десятеро дітей, то є й підмога. Тим паче, старший син має свого тракторця.

«Я був підготовлений, бо інженер за освітою, зварювальник, механізований чоловік, – розповідає Володимир Турчик. – Цю ділянку (2 гектари) посадив за півтора дні».

Ресурси і знання, а, відповідно, відмінний стан саду допомогли Володимирові Турчику отримати заохочення – тракторець за кошти Єврокомісії. Нині його вже освоїв молодший син господаря.

Потерпілі – яблуньки. Варварів не знайдені

Галина Тєтєнєва, оглядаючи сад колеги, не стримує сліз. Вона каже: якби так само отримала техніку, передбачену попереднім договором, – і її поле було б не гіршим.

А тим часом у квітні понад двісті яблунь, висаджених на землі Тєтєнєвих, були викопані і вивезені невідомими людьми, деякі – викорчувані й покладені на ріллю. Таку картину застали фермери 12 квітня, коли прийшли на поле.

Галина Тєтєнєва стверджує: про те, що яблуні заберуть, її попереджав голова робочої групи, заступник голови райдержадміністрації Петро Вакуліч. Але жодних актів із цього приводу вона не підписувала.

Натомість жінку обурює, що хтось без її відома «господарював» на її приватній території: «Забирайте з Богом. Але ми приїхали, а вони купками лежать – корінням до сонця… Повиривали і поклали».

Керівник робочої групи Петро Вакуліч запевняє: жодних розпоряджень не було. А про інцидент із яблунями він дізнався… від журналістів: «Це жах! Але учасник проекту повинен забезпечити охорону за свій кошт – від двоногих злодіїв і від зайців. А те, що крадуть, – вона не могла мені передзвонити?»

Міліція, яка того ж дня зафіксувала факт зникнення і нищення саджанців, відмовилася порушувати кримінальну справу.

Проект «європейських» садів на Поліссі досі не завершився «хепі-ендом» ще й через дороговартісний автоклав, що вже понад рік лежить на складі замість того, щоб працювати на виробництві соків. Це сталося через судові суперечки співвласників переробного підприємства та розпочату процедуру його банкрутства.

Як повідомив голова Володимирецької райдержадміністрації Володимир Ткачук, незабаром це обладнання вартістю 90 тисяч євро передадуть споживспілці. Монтаж обіцяють розпочати вже за місяць.

Поліщуки запевняють: сади виживуть. Але дорогою ціною, яка вираховується не тільки у євро, а й у їхніх мозолях.