Єврокомісар із питань юстиції, основних прав та громадянства Вівіан Редінґ заявила, що рішення Австрії не видавати Литві звинуваченого там Михайла Головатова не суперечить законодавству, яке регулює порядок екстрадиції громадян між країнами ЄС. Адже події, які йому інкримінують, сталися 1991 року, а виданий на його арешт європейський ордер стосується тільки скоєного після 2002-го.
За її словами, Австрія, отже, не була зобов’язана видавати затриманого з юридичного погляду, хоча залишається ще погляд політичний.
Зі спільним листом до Європейської комісії зверталися раніше міністри закордонних справ Литви, Латвії та Естонії. У ньому вони висловили занепокоєність у зв’язку з поспішним ухваленням Австрією рішення звільнити Головатова.
Михайло Головатов був затриманий в Австрії 14 липня за виданим генеральною прокуратурою Литви європейським ордером на арешт. Однак уже через день Австрія звільнила підозрюваного, мотивуючи своє рішення тим, що не отримала необхідну інформацію з Вільнюса.
Докір Австрії у відсутності європейської солідарності
Генеральна прокуратура Литви оцінила дії Австрії як порушення правових актів Євросоюзу. З огляду на це Литва подала скаргу на такі дії Австрійської Республіки у Євроюст, координаційний орган ЄС із юридичної співпраці в кримінальних справах. Із Відня був відкликаний литовський посол.
Президент Литви Даля Ґрібаускайте висловила докір Австрії у відсутності європейської солідарності, а пересічні литовці зібралися на мітинг протесту біля посольства Австрії у Вільнюсі.
Сусідні Латвія та Естонія підтримують Литву у цьому питанні.
«Думаю, що Латвія краще за усіх розуміє цю ситуацію. Я особисто у січні 1991 року був у подібній ситуації. Міністр закордонних справ Латвії викликав посла Австрії і вручив йому відповідну ноту», – зазначив президент Латвії Андріс Берзиньш під час візиту до Литви.
«Рука Москви»?
Оглядач британського видання The Economist Едвард Лукас вважає, що поспішне рішення Австрії звільнити «альфівця» Головатова викликає підозри у проросійській поведінці Відня.
Водночас МЗС Росії назвало ордер на арешт Головатова «надуманим» і похвалило правоохоронні органи Австрії за «безпристрасність». А дії Литви Кремль оцінив як «брудні політичні інтриги нечесних політиків».
13 січня 1991 року радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити владу Литви, що проголосила 11 березня 1990-го незалежність від СРСР. Тоді при штурмі підрозділом «Альфа» під командуванням Михайла Головатова Вільнюської телевежі загинуло 14 неозброєних людей, понад 600 було поранено.
Литва вважає бійців «Альфа» відповідальними за загибель цих людей. Загалом у справі про січневі події 1991 року у Вільнюсі проходять 23 підозрюваних, 21 із них нині мають громадянство Росії, двоє – Білорусі.
За її словами, Австрія, отже, не була зобов’язана видавати затриманого з юридичного погляду, хоча залишається ще погляд політичний.
Зі спільним листом до Європейської комісії зверталися раніше міністри закордонних справ Литви, Латвії та Естонії. У ньому вони висловили занепокоєність у зв’язку з поспішним ухваленням Австрією рішення звільнити Головатова.
Михайло Головатов був затриманий в Австрії 14 липня за виданим генеральною прокуратурою Литви європейським ордером на арешт. Однак уже через день Австрія звільнила підозрюваного, мотивуючи своє рішення тим, що не отримала необхідну інформацію з Вільнюса.
Докір Австрії у відсутності європейської солідарності
Генеральна прокуратура Литви оцінила дії Австрії як порушення правових актів Євросоюзу. З огляду на це Литва подала скаргу на такі дії Австрійської Республіки у Євроюст, координаційний орган ЄС із юридичної співпраці в кримінальних справах. Із Відня був відкликаний литовський посол.
Президент Литви Даля Ґрібаускайте висловила докір Австрії у відсутності європейської солідарності, а пересічні литовці зібралися на мітинг протесту біля посольства Австрії у Вільнюсі.
Сусідні Латвія та Естонія підтримують Литву у цьому питанні.
«Думаю, що Латвія краще за усіх розуміє цю ситуацію. Я особисто у січні 1991 року був у подібній ситуації. Міністр закордонних справ Латвії викликав посла Австрії і вручив йому відповідну ноту», – зазначив президент Латвії Андріс Берзиньш під час візиту до Литви.
«Рука Москви»?
Оглядач британського видання The Economist Едвард Лукас вважає, що поспішне рішення Австрії звільнити «альфівця» Головатова викликає підозри у проросійській поведінці Відня.
Водночас МЗС Росії назвало ордер на арешт Головатова «надуманим» і похвалило правоохоронні органи Австрії за «безпристрасність». А дії Литви Кремль оцінив як «брудні політичні інтриги нечесних політиків».
13 січня 1991 року радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити владу Литви, що проголосила 11 березня 1990-го незалежність від СРСР. Тоді при штурмі підрозділом «Альфа» під командуванням Михайла Головатова Вільнюської телевежі загинуло 14 неозброєних людей, понад 600 було поранено.
Литва вважає бійців «Альфа» відповідальними за загибель цих людей. Загалом у справі про січневі події 1991 року у Вільнюсі проходять 23 підозрюваних, 21 із них нині мають громадянство Росії, двоє – Білорусі.
