Україна і НАТО успішно співпрацюють у реформуванні українського сектору безпеки та оборони, здійснюють проекти у військово-технічній сфері. Нині на порядку денному спільні дії у подоланні загроз невійськового характеру, таких як техногенні та природні катастрофи, тероризм та піратство у кібернетичному просторі, енергетична безпека. Взагалі, Україна – друга після Росії серед країн-партнерів НАТО за кількістю проектів, що здійснюються у рамках європейської програми «Наука задля миру та безпеки». Про це під час відеомосту між Києвом і Брюсселем говорив помічник генерального секретаря НАТО Дірк Бренгельманн.
«Внесок України у миротворчі операції НАТО, у боротьбу з міжнародним тероризмом та піратством, із відмиванням «брудних грошей», контрабандою наркотиків, зброї та нелегальною міграцією – важливий і для українців, і для нас. Таким чином ми вибудовуємо парадигму європейської та регіональної безпеки. Україна довела, що держава, яка має позаблоковий статус, здатна порозумітися з НАТО і діяти разом із країнами – членами альянсу», – зазначив Бренгельманн.
Керівник департаменту євроатлантичної інтеграції МЗС України Борис Захарчук зауважив: позаблоковий статус української держави зменшив заполітизованість і додав конкретики відносинам між Києвом і Брюсселем.
«У другій половині цього року Україна має намір долучитись до зусиль НАТО з тренування афганських сил безпеки, ведеться вивчення можливостей нашої участі в антипіратській операції НАТО, – каже він. – Здійснюється робота щодо підготовки проектів із вилучення та захоронення радіоактивних відходів в Україні».
Громадськість: не все так добре…
Українські експерти не розділяють оптимізму вітчизняних та багатьох європейських політиків і чиновників. На думку багатьох незалежних політологів, в Україні спостерігається згортання демократичного розвитку і серйозна корупція у владі.
Європейські інтелектуали кажуть також про вибіркове правосуддя й проблеми зі свободою слова. Як відзначила директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, у Києві вдають, що не чують заяв керівників Північноатлантичного альянсу та ЄС щодо відкату від демократії.
«З боку НАТО звучить чимало застережень щодо того, що нині дуже складно вести серйозний діалог із офіційним Києвом. А Київ наголошує на тому, що Україна має уникати політичних меседжів, натомість займатися конкретними справами відповідно до хартії про особливе партнерство «Україна – НАТО» й відповідними рішеннями української влади про участь у міжнародних миротворчих та антитерористичних акціях».
Але євроінтеграція передбачає, що Україна готова не лише слухати, а й чути своїх західних партнерів, діяти відповідно до демократичних норм, визнаних в Європі, нагадує Гетьманчук.
Голова Громадської ліги Україна – НАТО Сергій Джердж запропонував керівникам НАТО та Євросоюзу підтримувати громадські ініціативи, спрямовані на розвиток демократії в Україні, інформувати українців про життя у державах-членах НАТО та ЄС.
«Внесок України у миротворчі операції НАТО, у боротьбу з міжнародним тероризмом та піратством, із відмиванням «брудних грошей», контрабандою наркотиків, зброї та нелегальною міграцією – важливий і для українців, і для нас. Таким чином ми вибудовуємо парадигму європейської та регіональної безпеки. Україна довела, що держава, яка має позаблоковий статус, здатна порозумітися з НАТО і діяти разом із країнами – членами альянсу», – зазначив Бренгельманн.
Керівник департаменту євроатлантичної інтеграції МЗС України Борис Захарчук зауважив: позаблоковий статус української держави зменшив заполітизованість і додав конкретики відносинам між Києвом і Брюсселем.
«У другій половині цього року Україна має намір долучитись до зусиль НАТО з тренування афганських сил безпеки, ведеться вивчення можливостей нашої участі в антипіратській операції НАТО, – каже він. – Здійснюється робота щодо підготовки проектів із вилучення та захоронення радіоактивних відходів в Україні».
Громадськість: не все так добре…
Українські експерти не розділяють оптимізму вітчизняних та багатьох європейських політиків і чиновників. На думку багатьох незалежних політологів, в Україні спостерігається згортання демократичного розвитку і серйозна корупція у владі.
Європейські інтелектуали кажуть також про вибіркове правосуддя й проблеми зі свободою слова. Як відзначила директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, у Києві вдають, що не чують заяв керівників Північноатлантичного альянсу та ЄС щодо відкату від демократії.
«З боку НАТО звучить чимало застережень щодо того, що нині дуже складно вести серйозний діалог із офіційним Києвом. А Київ наголошує на тому, що Україна має уникати політичних меседжів, натомість займатися конкретними справами відповідно до хартії про особливе партнерство «Україна – НАТО» й відповідними рішеннями української влади про участь у міжнародних миротворчих та антитерористичних акціях».
Але євроінтеграція передбачає, що Україна готова не лише слухати, а й чути своїх західних партнерів, діяти відповідно до демократичних норм, визнаних в Європі, нагадує Гетьманчук.
Голова Громадської ліги Україна – НАТО Сергій Джердж запропонував керівникам НАТО та Євросоюзу підтримувати громадські ініціативи, спрямовані на розвиток демократії в Україні, інформувати українців про життя у державах-членах НАТО та ЄС.
