Доступність посилання

ТОП новини

Україна сьогодні повертається до авторитаризму – президент СКУ Євген Чолій


Президент Світового конгресу українців Євген Чолій
Президент Світового конгресу українців Євген Чолій

Прага – У Празі перебуває президент Світового конгресу українців Євген Чолій. Мета подорожі – познайомитись ближче із роботою українських організацій у Чехії, де на сьогодні сформувалась одна з найбільших українських громад у Європі. Євген Чолій взяв участь зустрічах із українськими громадянами, а також дав інтерв’ю Радіо Свобода.

– Нещодавно Світовий конгрес українців звернувся до низки відомих європейських і світових організацій, чільних політиків в Україні та за її межами із закликом підтримати демократичні процеси в Україні, звернути увагу на політичні переслідування в Україні. Чи ви отримали відповідь від когось із них?

– Очевидно, ми дістали письмові відповіді від речників багатьох європейських і світових інституцій. Ми дістали відповіді формальні й дипломатичні, але також була організована низка зустрічей. Досі мені вдалось зустрітись із директором Бюро демократичних інституцій і людських прав ОБСЄ Янезом Ленарчичем, верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кнутом Воллебеком, головою підкомітету Європейського парламенту з питань прав людини Хейді Хаутала та головою делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці ЄС – Україна Павелом Ковалем. У березні цього року я був також запрошений на наради Комісії співробітництва ЄС – Україна, мав змогу виступити в Європейському парламенті в Брюсселі й висловити головні думки і спостереження Світового конгресу українців щодо сучасних проблем в Україні, а також мав змогу закликати депутатів Європарламенту сприяти, щоб Україна найскоріше увійшла до Європейського Союзу. Ми також зараз проводимо відповідні заходи, щоб організувати зустріч із президентом Європейського парламенту, з президентом Європейської комісії та єврокомісаром з питань розширення та політики сусідства.

– Відомо, що ви також надсилали звернення до українського омбудсмана пані Ніни Карпачової. Чи ви отримала відповідь від неї?

Так, ми одержали відповідь, що вона розглядає ті питання, які ми порушували, тобто ми дістали таку формальну відповідь.

Чи має під собою ґрунт думка, висловлена вже неодноразово про те, що Україна стала на білоруський шлях?

– Думаю, що є очевидним, що Україна сьогодні зробила крок назад, бо прийняла чіткий, можна навіть сказати – різкий проросійський курс, і я думаю, що повертає, на жаль, до авторитарного способу управління.

Минає 20 років незалежності України. Що, на вашу думку, становить найбільше досягнення, а що є найбільшою втратою чи помилкою протягом тих 20 років незалежності України?

Вірю, що світове українство і український народ в Україні буде робити все, щоб Україна була вже навіки незалежною державою
– Я маю дуже мудрого батька, який мені щороку пригадує, що найбільшим здобутком для українського народу є кожна річниця незалежності України, кожен рік, кожен день незалежності. Україна є незалежною державою, і це великий здобуток українського народу. І я в це вірю й думаю, що коли ми відзначаємо 20-ліття, тобто круглу річницю, це все ж є великим здобутком для українського народу. Я вірю, що світове українство і український народ в Україні буде робити все, що можливо, щоб в Україні продовжувались ті річниці і щоб Україна була вже навіки незалежною державою. Це я бажаю нам усім із нагоди вже близької 20-ї річниці незалежності України.

Україна повертається до авторитарного способу управління, допускається порушення людських прав, є тиск на студентів, на ректора Українського католицького університету, є тиск на засоби масової інформації, Україна прийняла проросійський курс, владні структури підписали Харківську угоду і тим самим порушили Основний Закон України
Щодо недоліків, то думаю, що найбільшим недоліком є те, що сьогодні Україна повертається до авторитарного способу управління, що в Україні допускається порушення людських прав, що є тиск на студентів, що є тиск на ректора Українського католицького університету, що є тиск на засоби масової інформації, що Україна прийняла проросійський курс, що владні структури України підписали Харківську угоду і тим самим порушили Основний Закон України, і низка інших недоліків. Говорю про це тому, що я недавно був у місті Чемер в Угорщині, де громада разом із директором Фундації Gloria Victis зібралася перед пам’ятником усім жертвам комунізму. Крім того, ще є у них і пам’ятник жертвам Голодомору. І як прикро мені було під час того відзначення, коли я дивився, як угорці вшановують пам’ять жертв комунізму. Я мусів їм сказати, з жалем заявити, що, на жаль, в Україні є певні сили, які сьогодні прославляють сталінізм, хоча Україна найбільше постраждала від сталінської руки.

– 20 років незалежності – чотири Президенти. Хто з них, на вашу думку, вклав найбільше у зміцнення незалежності країни, в її демократичний розвиток і чия заслуга найменша?

– Думаю, що перші три Президенти різними шляхами просували президентську програму. Третій Президент Віктор Ющенко був, правдоподібно, душею найбільш українською людиною, так би мовити, українським Президентом. Та, на жаль, третій Президент України, незважаючи на те, що зробив багато корисних справ, включно з тим, що за його президентства Україна просувалась вперед у питаннях демократизації, що він насправді бажав, щоб Україна увійшла в Європейський Союз, в НАТО, – то, на жаль, цей Президент також увійде в історію як людина, яка не використала той увесь потенціал і можливості й не дала змогу людям, які були тієї самої думки, продовжувати роботу.

– Які події, на ваш погляд, найбільше вплинули на те, що в Україні з такою інтенсивністю реанімуються сталінські символи – пам’ятники Сталінові, радянські прапори, символіка неіснуючої держави СРСР?

Проросійський курс владних структур в Україні, можливо, є найбільший фактором, який спричиняє такі неймовірні речі у 2010–2011 роках
– Думаю, що тут спрацьовують різні фактори. Проросійський курс владних структур в Україні, можливо, є найбільший фактором, який спричиняє такі неймовірні речі у 2010–2011 роках. Я думаю також, що в самому суспільстві є високий рівень несвідомості. Коли населення у своєму загалі вповні зрозуміє, що становить собою Сталін і що Сталін був найбільшим катом українського народу, то не будуть йому ані встановлювати пам’ятники, ані біл-борди.

– СКУ об’єднує українські організації в 32 країнах світу – це понад 20 мільйонів людей. Якими реальними важелями володіє СКУ, щоб підтримати права українців за кордоном?

Наші організації у 32 країнах світу звертаються до владних структур країн проживання (українців), і дуже часто лідери тих держав реагують по тих питаннях на користь громади, яка цього на даний момент потребує
– Світовий конгрес українців є сильною мережею українських громад у цілому світі. Ми маємо можливість мобілізувати на певні акції ці громади. Це можна було побачити під час нашої міжнародної акції «Не дамо згасити свічу пам’яті» у 75-і роковини Голодомору та інших акцій в різних частинах світу, які спричинилися до того, що на сьогодні 14 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Такий тип акцій можна було також спостерігати під час Помаранчевої революції, коли СКУ та наші світові організації змогли мобілізувати велике число міжнародних спостерігачів, які допомогли в демократичному процесі в Україні. Я вірю також, що коли порушуються людські чи національні права української національної меншини, що, зокрема, пережила в грудні 2010 січні 2011 року наша громада в Росії, то Світовий конгрес українців і наші світові організації не тільки реагують у тому плані, що звертаються до владних структур їхньої країни проживання, а також звертаються до світових органів та європейських інституцій. Також наші організації у 32 країнах світу звертаються до владних структур країн проживання, і дуже часто лідери тих держав реагують по тих питаннях на користь громади, яка цього на даний момент потребує.

– За різними даними, число українських громадян так званої «нової хвилі» еміграції сягає від 6 до 8 мільйонів і постійно зростає. Незважаючи на це, в Україні надумали закрити Всесвітню службу радіомовлення. Відомо, що СКУ втрутився і допоміг зупинити цей процес. Але чи не потрібно в цілому активізувати діалог СКУ з організаціями на місцях, щоб бути дієвішим та оперативнішим?

– Ми стараємось і шукаємо шляхи, щоб наша співпраця, наша мережа були найбільш ефективними. Вже півтора року ми спілкуємося і подаємо інформації через інтернет, наша інформація надається двома мовами – українською та англійською. Тепер маємо і через Facebook набагато кращий контакт із молодим поколінням, яке користується цими соціальними мережами. Ми організовуємо різні заходи і відвідуємо наші громади в різних країнах світу. Думаю, що від початку моєї роботи на цій посаді, яку я розпочав у 2008 році, керівництво СКУ вже відвідало понад 20 країн світу, де живуть українські громади. Ми також стараємося утримувати живий контакт через такі мережі, як скайп, адже, як ви знаєте, з допомогою комп’ютера можна розмовляти і навіть бачити людей під час спілкування. Тобто ми використовуємо всі модерні технології, щоб зв’язок був якнайтіснішім, і думаю, що нам вдається мати такий живий контакт із нашим молодшим поколінням і з найновішою хвилею еміграції.

Відомо, що Чехія разом з Італією та Іспанією належить до європейських країн із найбільшим числом емігрантів «нової хвилі». З якими українськими організаціями за кордоном вам працюється найкраще і чи належить до них Чехія?

– Щоб краще познайомитись з тією «найновішою хвилею» еміграції, я відвідав цього року українські громади в Греції, Італії, Португалії, Іспанії, і тепер приїхав сюди – до Чеської Республіки, щоб дати можливість людям краще ознайомитись з роботою Світового конгресу українців, і щоб самому краще познайомитись з ними, з їхніми потребами і щоб стати найбільш ефективним речником їх потреб.

– Ще у 2006 році Конгрес США своїм законом надав право Україні встановити пам’ятник жертвам Голодомору в Вашингтоні. Ініціатива вийшла від української діаспори. Тоді навіть Кабінет Міністрів виділив на це певні кошти – 4 мільйони гривень. Що ви про це знаєте, чому досі пам’ятник не встановлений, хоча минуло вже 5 років. Чи причина в позиції нинішнього Президента України Віктора Януковича, який не вважає Голодомор геноцидом, чи є інші причини?

– Насамперед це позиція Президента Віктора Януковича, про яку він публічно заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу. Але це не тільки заява. У день його інавгурації розділ про Голодомор був знятий з президентського сайту, і я не думаю, що сьогодні є реальне бажання зі сторони владних структур України просувати питання Голодомору як геноциду українського народу. Не так давно я чув, що зараз уряд розглядає це питання і вирішує, чи виділити якусь суму на цей пам’ятник. Час покаже. Щодо попередньої адміністрації, то у нас була низка зустрічей, навіть ми підписали меморандум про співпрацю, щоб просувати питання Голодомору як геноциду українського народу, і заохочували уряд прискорити цей процес, щоб встановити цей пам’ятник якнайшвидше. На жаль, це не було залагоджене до виборів сучасної владної структури, а сучасна владна структура цим питанням не цікавиться.

– У серпні в Києві має відкритись форум Світового конгресу українців. На якій стадії підготовка до цього форуму і які питання мають обговорюватись?

На форумі будемо також розглядати нині болісне питання українців в Росії, де владні структури ліквідували вже одну із двох найбільших українських організацій і зараз намагаються ліквідувати нашу складову організацію – Об’єднання українців у Росії
– Підготовка, якщо брати до уваги адміністративну перспективу, є ще на початковому рівні, що досить дивно, якщо взяти до уваги, що вже початок липня, а всесвітній форум має відбутись у серпні. На жаль, таким є стан справ. Щодо програми, то думаю, що головні питання, які будуть делегати обговорювати, – це сучасні проблеми в Україні. Це питання рівня демократії в Україні, подальшого курсу України. Ми хочемо заохочувати не тільки владні структури, але й український народ, щоб стояв чітко на позиціях євроінтеграції. На форумі будемо також розглядати нині болісне питання українців в Росії, де владні структури ліквідували вже одну із двох найбільших українських організацій і зараз намагаються ліквідувати нашу складову організацію – Об’єднання українців у Росії. Були також спроби позбавити діяльності єдину українську бібліотеку в Москві. Я вірю, що там, де є найбільш пекучі проблеми нашої діаспори, а в Росії дуже велика діаспора, то на ці питання форум зверне особливу увагу. І, як на інших форумах, то і зараз на форум мають прибути представники організацій і громад із різних країн світу, звітувати про свою діяльність, про успіхи і недоліки, тобто відбудеться обмін думок, як покращити надалі розвиток українських громад у цілому світі.

– З ким конкретно в Україні у справах підготовки форуму ви співпрацюєте?

– Створений комітет, який займається підготовкою цього форуму від імені Української всесвітньої координаційної ради, це його голова Дмитро Павличко та його заступник пан Ратушний. Вони співпрацюють з владними установами України, щоб залагодити низку адміністративних питань.
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG