Піковим, за кількістю загиблих внаслідок ДТП в Україні, був 2007 рік. Тоді на дорогах у середньому гинуло 26 осіб у день. У 2009 році – вдвічі менше – 13. Кількість жертв на автошляхах почала скорочуватися після підвищення штрафів за порушення правил дорожнього руху, стверджує Олександр Марченко, начальник відділу обліку ДТП Державної автомобільної інспекції МВС України.
«За останні кілька років ця цифра взагалі зменшувалась. За 2007 рік загинуло 9,589 тисяч, за 2008 рік – 7,718 тисяч, за 2009 рік – 5,355 тисяч, за 2010 рік – 4,709 тисяч осіб. По-перше, це пов’язано з гарною роботою Державтоінспекції. Крім того, ухвалене законодавство про підвищення штрафів», – зазначив Олександр Марченко.
У світі триває десятиріччя боротьби зі смертністю на дорогах
Тим часом, згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, 2011-2020 роки проголошені «Десятиріччям дій за безпеку дорожнього руху», план здійснення якого був підготовлений за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Офіційне відкриття Десятиліття в усьому світі, в тому числі й в Україні, відбулося 11 травня 2011 року.
Серед заходів, які можуть допомогти знизити число смертей на дорогах, організація згадує використання захисних шоломів і ременів безпеки, створення окремих спеціальних доріжок для велосипедистів і мотоциклістів, боротьбу з пияцтвом за кермом, поліпшення якості доріг.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно половина з осіб, які щороку гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод – пішоходи, мотоциклісти і велосипедисти. Крім того, дорожньо-транспортні пригоди є головною причиною загибелі дітей віком від 5 до 24 років.
«Права за сало» і безкарність
Кількість ДТП в Україні зменшиться, якщо покращиться якість доріг, впевнений автогонщик та телеведучий Олексій Мочанов. Однак головним фактором аварійності є те, що в Україні для різних людей діють різні правила. І деякі водії впевнені: за хабар або по блату вони можуть уникнути покарання.
«Повна безкарність. Ціла країна глобально отримувала права за так званими «спрощеними схемами» – не вчилися в автошколі, не складали іспити. А гроші і блат в нас вирішують все. Нещодавно якась дівчина - помічниця судді збила на смерть людину в центрі Києва, і несхоже, що їй за це щось буде. Таких випадків багато, але нема жодної інформації, що такі люди будуть покарані», –
На дорожню ситуацію найбільше впливають водії, саме вони є причиною двох третин усіх ДТП, говорить викладач Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, керівник гуртка Палацу дітей та юнацтва «Автосправа» Олександр Граждан.
«Покращення безпеки дорожнього руху вимагає удосконалення системи: водій – автомобіль – дорога – середовище. Найслабкішим елементом у цій системі є водій. Одна із причин високої аварійності є недостатньо високоякісна підготовка водіїв. Треба формувати певну культуру водіння», – наголошує Олександр Граждан.
«Нічого не зміниться, якщо не почнемо з себе»
Найстрашніше, що кожен третій загиблий – це молода людина до 29 років, акцентує голова Українського конгресу інвалідів Ірина Крошко. «Щоб досягти результатів, необхідно починати з найголовнішого – дотримуватися законодавства. Якби воно виконувалося у кожному пункті, то ми би не були на 5 місці за смертністю після отримання травм при дорожньо-транспортних пригодах», – додала вона.
Саме правовий нігілізм породжує таку невтішну ситуацію на дорогах, погоджується і директор спеціалізованої школи Віктор Соломенко. Усі знають, що переходити дорогу треба на зелене світло, але чомусь – не роблять цього.
«Ми, як громадяни, починаємо з себе. Я почав з себе. Думаю, перевірю. Іду з дружиною і донькою – і вона не через перехід, а через дорогу. Каже: так коротше. Я почав сам ходити через перехід. Через місяць моя донька й дружина ходять через перехід, – наголошує Віктор Соломенко. Якщо ми, як суспільство, не почнемо не порушувати закони, починаючи з червоного світла, то у нас нічого не зміниться, якщо не почнемо з себе. Не порушуй і все!»
Треба виховувати змалечку
У Законі Україні «Про дорожній рух» сказано: починати заняття з правил безпеки дорожнього руху та безпечної поведінки на дорогах, необхідно з 3-річного віку. Однак в українських школах та дитячих садках курс таких занять є необов’язковим. А закладати основи поведінки на дорозі треба змалечку, впевнений академік Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я Олександр Тимовський.
«За тих півгодини на два навчальних тижні – це надзвичайно мало, щоб навчити ту дитинку азів безпечної поведінки на дорозі. Раніше була програма 20 годин, потім – 14 годин. Треба починати з дітей і поетапно: дошкільний вік, потім 1-4 класи, 5-9 класи і 10-11 класи. І на кожному етапі розширювати, вдосконалювати ті знання», – зауважує Олександр Тимовський.
За даними 2010 року, у Швейцарії на 1 мільйон жителів 49 загиблих в автопригодах, Німеччині – 62, тоді як в Україні – 102 особи. І більшість аварій сталися з вини водіїв.
«За останні кілька років ця цифра взагалі зменшувалась. За 2007 рік загинуло 9,589 тисяч, за 2008 рік – 7,718 тисяч, за 2009 рік – 5,355 тисяч, за 2010 рік – 4,709 тисяч осіб. По-перше, це пов’язано з гарною роботою Державтоінспекції. Крім того, ухвалене законодавство про підвищення штрафів», – зазначив Олександр Марченко.
У світі триває десятиріччя боротьби зі смертністю на дорогах
Тим часом, згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, 2011-2020 роки проголошені «Десятиріччям дій за безпеку дорожнього руху», план здійснення якого був підготовлений за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Офіційне відкриття Десятиліття в усьому світі, в тому числі й в Україні, відбулося 11 травня 2011 року.
Серед заходів, які можуть допомогти знизити число смертей на дорогах, організація згадує використання захисних шоломів і ременів безпеки, створення окремих спеціальних доріжок для велосипедистів і мотоциклістів, боротьбу з пияцтвом за кермом, поліпшення якості доріг.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно половина з осіб, які щороку гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод – пішоходи, мотоциклісти і велосипедисти. Крім того, дорожньо-транспортні пригоди є головною причиною загибелі дітей віком від 5 до 24 років.
«Права за сало» і безкарність
Кількість ДТП в Україні зменшиться, якщо покращиться якість доріг, впевнений автогонщик та телеведучий Олексій Мочанов. Однак головним фактором аварійності є те, що в Україні для різних людей діють різні правила. І деякі водії впевнені: за хабар або по блату вони можуть уникнути покарання.
«Повна безкарність. Ціла країна глобально отримувала права за так званими «спрощеними схемами» – не вчилися в автошколі, не складали іспити. А гроші і блат в нас вирішують все. Нещодавно якась дівчина - помічниця судді збила на смерть людину в центрі Києва, і несхоже, що їй за це щось буде. Таких випадків багато, але нема жодної інформації, що такі люди будуть покарані», –
На дорожню ситуацію найбільше впливають водії, саме вони є причиною двох третин усіх ДТП, говорить викладач Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, керівник гуртка Палацу дітей та юнацтва «Автосправа» Олександр Граждан.
«Покращення безпеки дорожнього руху вимагає удосконалення системи: водій – автомобіль – дорога – середовище. Найслабкішим елементом у цій системі є водій. Одна із причин високої аварійності є недостатньо високоякісна підготовка водіїв. Треба формувати певну культуру водіння», – наголошує Олександр Граждан.
«Нічого не зміниться, якщо не почнемо з себе»
Найстрашніше, що кожен третій загиблий – це молода людина до 29 років, акцентує голова Українського конгресу інвалідів Ірина Крошко. «Щоб досягти результатів, необхідно починати з найголовнішого – дотримуватися законодавства. Якби воно виконувалося у кожному пункті, то ми би не були на 5 місці за смертністю після отримання травм при дорожньо-транспортних пригодах», – додала вона.
Саме правовий нігілізм породжує таку невтішну ситуацію на дорогах, погоджується і директор спеціалізованої школи Віктор Соломенко. Усі знають, що переходити дорогу треба на зелене світло, але чомусь – не роблять цього.
«Ми, як громадяни, починаємо з себе. Я почав з себе. Думаю, перевірю. Іду з дружиною і донькою – і вона не через перехід, а через дорогу. Каже: так коротше. Я почав сам ходити через перехід. Через місяць моя донька й дружина ходять через перехід, – наголошує Віктор Соломенко. Якщо ми, як суспільство, не почнемо не порушувати закони, починаючи з червоного світла, то у нас нічого не зміниться, якщо не почнемо з себе. Не порушуй і все!»
Треба виховувати змалечку
У Законі Україні «Про дорожній рух» сказано: починати заняття з правил безпеки дорожнього руху та безпечної поведінки на дорогах, необхідно з 3-річного віку. Однак в українських школах та дитячих садках курс таких занять є необов’язковим. А закладати основи поведінки на дорозі треба змалечку, впевнений академік Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я Олександр Тимовський.
«За тих півгодини на два навчальних тижні – це надзвичайно мало, щоб навчити ту дитинку азів безпечної поведінки на дорозі. Раніше була програма 20 годин, потім – 14 годин. Треба починати з дітей і поетапно: дошкільний вік, потім 1-4 класи, 5-9 класи і 10-11 класи. І на кожному етапі розширювати, вдосконалювати ті знання», – зауважує Олександр Тимовський.
За даними 2010 року, у Швейцарії на 1 мільйон жителів 49 загиблих в автопригодах, Німеччині – 62, тоді як в Україні – 102 особи. І більшість аварій сталися з вини водіїв.
