Економічні та фінансові негаразди у світі і, зокрема, в самій Угорщині добряче підлили олії у вогонь міжетнічних конфліктів. Підживлювали його останніми роками і різні політичні спекуляції угорських партій та дещо упереджене ставлення частини угорського населення до циган, як до потенційних кримінальних злочинців, або соціальних утриманців, що живуть за рахунок держави.
Із появою закону про нацменшини у 1993 році, що дозволяє тринадцятьом етнічним громадам Угорщини, в тому числі й українцям, обирати національні самоврядування, цигани отримали певну культурну автономію і чималі державні субсидії для реалізації культурницьких проектів. Громадське життя цієї найбільшої в Угорщині нацменшини поступово набрало нового змісту й форми.
Детонатор вибуху завжди знайдеться
Однак, поруч із позитивом проявився і негатив: циган почали небезпідставно звинувачувати у так званому етнобізнесі, коли мільйони форинтів державних субсидій йшли не на культурні потреби громади, а безпосередньо у кишеню керівників національних самоврядувань чи переказувались на рахунки нелегальних лихварів.
Місцеві угорські шовіністи підхопили цю звістку як знамено, щоб розмахувати ним у своїх антиромських кампаніях у центрі та глибинці. Зрештою, екстремістам вдалося спровокували такий міжетнічний конфлікт, який набув розголосу по всьому Євросоюзі і навіть за океаном. Йдеться про квітневі події у невеликому селі Дьєндьєшпата з бійкою, образами, поліцейськими сиренами і різкими заявами міжнародних правозахисних організацій.
Пізніше виявилося, що місцевих циган під’юджували на сварку угорські ліберали і що фінансував цей нібито стихійний протест один американський бізнесмен. А націоналісти, у свою чергу, нацьковували на ромів радикально налаштованих угорців. Найбільше від цієї гучної справи дісталося і без того підмоченій репутації Угорщини за кордоном.
Дії влади
Найпершими у таких ситуаціях реагують правоохоронні органи. Шеф угорських силовиків Шандор Пінтейр, який в уряді представляє консерваторів, проти того, щоб давати розперізуватися екстремістам, хоча вони відкрито шукали морального співчуття однопартійців міністра.
«Однозначно, що ці та подібні до них діяння, які порушують закон, ніхто не може здійснити безкарно. Це я довів до відома поліції. Але по можливості треба запобігати здійсненню таких злочинів. А коли вони вже сталися, слід чимшвидше реагувати на них ще на ранній фазі, а зловмисників затримати», – заявив міністр внутрішніх справ Угорщини Шандор Пінтейр.
Водночас місцеві силовики усвідомлюють, що їм бракує належних фахових знань і, головне, досвіду, щоб ефективно працювати зі сторонами міжетнічного конфлікту. Знаючи про цю їхню потребу, МВС Угорщини запросило до Будапешта на дводенний семінар колег-правоохоронців зі США, Канади, Голландії, Великої Британії та Норвегії. Ці інструктори провели цього тижня заняття з півсотнею угорських поліцейських. І це тільки перший крок. Згодом планують зробити повноцінні курси підвищення кваліфікації на базі поліцейської академії в Будапешті і розширити число учасників із угорського боку.
Щоправда, угорська влада не покладається лише на силові методи розв’язання міжетнічних суперечок у країні. Центр надає більше повноважень місцевим самоврядуванням і, відповідно, коштів для того, щоб залучати безробітних циган бодай на кількагодинні громадські роботи. Соціальні відомства розробляють окремі програми різних професійних курсів для циган. Разом з тим угорська влада все частіше апелює нині до суспільства, закликаючи усіх його членів проявити більшу толерантність і увагу до ромів. Адже без такого ставлення трохи передчасно говорити про соціальну реабілітацію угорських циган і їхню інтеграцію до лав сучасного європейського суспільства.
Із появою закону про нацменшини у 1993 році, що дозволяє тринадцятьом етнічним громадам Угорщини, в тому числі й українцям, обирати національні самоврядування, цигани отримали певну культурну автономію і чималі державні субсидії для реалізації культурницьких проектів. Громадське життя цієї найбільшої в Угорщині нацменшини поступово набрало нового змісту й форми.
Детонатор вибуху завжди знайдеться
Однак, поруч із позитивом проявився і негатив: циган почали небезпідставно звинувачувати у так званому етнобізнесі, коли мільйони форинтів державних субсидій йшли не на культурні потреби громади, а безпосередньо у кишеню керівників національних самоврядувань чи переказувались на рахунки нелегальних лихварів.
Місцеві угорські шовіністи підхопили цю звістку як знамено, щоб розмахувати ним у своїх антиромських кампаніях у центрі та глибинці. Зрештою, екстремістам вдалося спровокували такий міжетнічний конфлікт, який набув розголосу по всьому Євросоюзі і навіть за океаном. Йдеться про квітневі події у невеликому селі Дьєндьєшпата з бійкою, образами, поліцейськими сиренами і різкими заявами міжнародних правозахисних організацій.
Пізніше виявилося, що місцевих циган під’юджували на сварку угорські ліберали і що фінансував цей нібито стихійний протест один американський бізнесмен. А націоналісти, у свою чергу, нацьковували на ромів радикально налаштованих угорців. Найбільше від цієї гучної справи дісталося і без того підмоченій репутації Угорщини за кордоном.
Дії влади
Найпершими у таких ситуаціях реагують правоохоронні органи. Шеф угорських силовиків Шандор Пінтейр, який в уряді представляє консерваторів, проти того, щоб давати розперізуватися екстремістам, хоча вони відкрито шукали морального співчуття однопартійців міністра.
«Однозначно, що ці та подібні до них діяння, які порушують закон, ніхто не може здійснити безкарно. Це я довів до відома поліції. Але по можливості треба запобігати здійсненню таких злочинів. А коли вони вже сталися, слід чимшвидше реагувати на них ще на ранній фазі, а зловмисників затримати», – заявив міністр внутрішніх справ Угорщини Шандор Пінтейр.
Водночас місцеві силовики усвідомлюють, що їм бракує належних фахових знань і, головне, досвіду, щоб ефективно працювати зі сторонами міжетнічного конфлікту. Знаючи про цю їхню потребу, МВС Угорщини запросило до Будапешта на дводенний семінар колег-правоохоронців зі США, Канади, Голландії, Великої Британії та Норвегії. Ці інструктори провели цього тижня заняття з півсотнею угорських поліцейських. І це тільки перший крок. Згодом планують зробити повноцінні курси підвищення кваліфікації на базі поліцейської академії в Будапешті і розширити число учасників із угорського боку.
Щоправда, угорська влада не покладається лише на силові методи розв’язання міжетнічних суперечок у країні. Центр надає більше повноважень місцевим самоврядуванням і, відповідно, коштів для того, щоб залучати безробітних циган бодай на кількагодинні громадські роботи. Соціальні відомства розробляють окремі програми різних професійних курсів для циган. Разом з тим угорська влада все частіше апелює нині до суспільства, закликаючи усіх його членів проявити більшу толерантність і увагу до ромів. Адже без такого ставлення трохи передчасно говорити про соціальну реабілітацію угорських циган і їхню інтеграцію до лав сучасного європейського суспільства.
