Крістін Лаґард – елегантна і струнка у свої 55 років – має репутацію досвідченого менеджера. До 2005-го року вона очолювала у Чікаго адвокатську фірму «Бейкер і МакКензі». Її обрали директором-розпорядником МВФ після відставки Домініка Стросс-Кана, замішаного у кримінальному скандалі. Чільна функція МВФ – надавати позики фінансово нужденним країнам.
Прихильники кандидатури Лаґард стверджували, що Міжнародним валютним фондом, за традицією, повинен керувати європеєць, тим більше, що Греція, Ірландія і Португалія є найбільшими боржниками Фонду. Кандидатуру Лаґард підтримав Тімоті Ґайтнер, міністр фінансів США, який високо оцінив її «винятковий талант і широкий досвід, що допоможе керувати організацією у наш час, критично важливий для глобальної економіки».
Даючи інтерв’ю американському телебаченню, Крістін Лаґард, зокрема, сказала: «Я гадаю, що ми переживаємо важкий час. Ми сягнули дна і отримуємо (щодо цього) чимало невеликих сигналів з усіх кінців планети. Ми мали конференцію на минулому тижні і всі погодилися, що ситуація стабілізувалася. Коли все зміниться на краще – передбачити важко, але головне те, що гірше не буде. Наша справа – працювати й працювати над поліпшенням».
Різноголосся у МВФ
Ґайтнер підкреслив, що Ла,ард має підтримку широкого загалу країн-членів МВФ. Повідомляють, що Сполучені Штати мають намір висунути Дейвіда Ліптона, дорадника Білого дому, на роль заступника директора МВФ. За Лаґард у Виконавчій раді МВФ віддали свої голоси не лише Сполучені Штати з Європою, а й Китай, Росія, Бразилія та Індія.
Аналітики вважають, що обрання Лаґард може викликати протести з боку низки країн, що розвиваються. Вони виступають проти усталеної протягом 64 років традиції, за якою на чолі МВФ завжди стояв європеєць, а директором Світового банку – рідного брата МВФ, так би мовити – завжди був американець. Справа у тому, що, крім Лаґард, на директорську посаду претендував Агустін Карстенс, директор Центробанку Мексики. Його, одначе, майже ніхто не підтримав.
Країни, що розвиваються, вже висунули вимогу до новообраного директора-розпорядника МВФ надавати їм більше впливу на рішення організації. Це мало б віддзеркалювати зростаючий вплив цих країн на світову економіку.
На думку оглядачів, Лаґард продовжуватиме політику попереднього керівництва, отож на позики для України зміна керманичів навряд чи вплине.
Прихильники кандидатури Лаґард стверджували, що Міжнародним валютним фондом, за традицією, повинен керувати європеєць, тим більше, що Греція, Ірландія і Португалія є найбільшими боржниками Фонду. Кандидатуру Лаґард підтримав Тімоті Ґайтнер, міністр фінансів США, який високо оцінив її «винятковий талант і широкий досвід, що допоможе керувати організацією у наш час, критично важливий для глобальної економіки».
Даючи інтерв’ю американському телебаченню, Крістін Лаґард, зокрема, сказала: «Я гадаю, що ми переживаємо важкий час. Ми сягнули дна і отримуємо (щодо цього) чимало невеликих сигналів з усіх кінців планети. Ми мали конференцію на минулому тижні і всі погодилися, що ситуація стабілізувалася. Коли все зміниться на краще – передбачити важко, але головне те, що гірше не буде. Наша справа – працювати й працювати над поліпшенням».
Різноголосся у МВФ
Ґайтнер підкреслив, що Ла,ард має підтримку широкого загалу країн-членів МВФ. Повідомляють, що Сполучені Штати мають намір висунути Дейвіда Ліптона, дорадника Білого дому, на роль заступника директора МВФ. За Лаґард у Виконавчій раді МВФ віддали свої голоси не лише Сполучені Штати з Європою, а й Китай, Росія, Бразилія та Індія.
Аналітики вважають, що обрання Лаґард може викликати протести з боку низки країн, що розвиваються. Вони виступають проти усталеної протягом 64 років традиції, за якою на чолі МВФ завжди стояв європеєць, а директором Світового банку – рідного брата МВФ, так би мовити – завжди був американець. Справа у тому, що, крім Лаґард, на директорську посаду претендував Агустін Карстенс, директор Центробанку Мексики. Його, одначе, майже ніхто не підтримав.
Країни, що розвиваються, вже висунули вимогу до новообраного директора-розпорядника МВФ надавати їм більше впливу на рішення організації. Це мало б віддзеркалювати зростаючий вплив цих країн на світову економіку.
На думку оглядачів, Лаґард продовжуватиме політику попереднього керівництва, отож на позики для України зміна керманичів навряд чи вплине.
