Журі, до якого входили скульптори, художники, архітектори, дизайнери та обласне й міське керівництво, обрало ескіз монумента «Україна, що летить», де головною героїнею буде давньогрецька богиня Ніка. Епопея з пам’ятниками стає дедалі захоплюючою, адже на площі Рози Люксембург вже стоїть бронзова присвята державній незалежності, так от цю скульптурну композицію мають незабаром звідти знести.
Першу скульптурну композицію присвячену незалежності України встановили на майдані Рози Люксембург ще 24 серпня 2001 року. На 16-метровій бронзовій колоні стоїть сокіл із вигнутими крилами. Коли дивишся на нього з далека, то здається, що це український тризуб. У підніжжя колони – дівчинка-українка. Ровесниця державної незалежності Дарина Стрелець, що позувала для цього пам’ятника, засмучена рішенням міської влади про знесення монумента. Їй не віриться, що пам’ятника тут не буде. «Поки їду маршруткою повз пам’ятника, бачу стоїть… – хух, добре що не знесли, думаю я про себе», – розповіла Дарина.
За словами головного архітектора міста Харкова Сергія Чечельницького, цей монумент був створений із порушеннями. Та й харків’яни жартували з нього. «Скульптор Олександр Рідний, який ліпив цей пам’ятник, прокляв усе, коли виконував задум автора проекту. Дівчинка – не невродлива, а неграмотно зроблена; колона схожа на пальму; сокіл не той, як треба – так пояснив рішення про заміну пам’ятника незалежності України Сергій Чечельницький.
«Ніка – це перемога над рабом у собі» – скульптор
Із десяти ескізів макетів майбутнього пам’ятника незалежності журі закритого міжнародного конкурсу обрало проект «Україна, що летить». Витончена давньогрецька богиня Ніка з крилами, однією ногою спирається на кулю, немов готується злетіти . Одна її рука піднята в гору, в ній вона тримає лавровий вінок. Куля обрамлена листям українських дерев. Бронзовий монумент стоятиме на п’єдесталі. Композиція «Україна, що летить» – це спільна робота Анни Іванової та Олександра Рідного, того самого скульптора, що ліпив монумент до десятиріччя державної незалежності.
Олександр Рідний в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Не хотілося робити щось таке алегоричне, як завжди фігуру українки, ми хотіли уникнути цього штампу. Чому обрали образ богині Ніки? У кожного був страх у середині, страх пов’язаний із тоталітаризмом, Сталіним. Ніка – це перемога самим собою над рабом у собі».
Головний архітектор міста Сергій Чечельницький визнає, що схожі скульптури богині Ніки є в Таліні, Парижі, Празі та інших європейських містах.
– Але чому саме Ніка має бути уособленням незалежності України?
– Насамперед, ця жінка – це не символ України, а це символ перемоги, свободи й незалежності. Структура пам’ятника така, що Україна трохи знизу, тобто Свобода спустилася начебто з неба на Україну. Там на постаменті буде зображена історія України і її сучасність.
– Виходить так, що ваш пам’ятник можна встановити в будь-якій країні світу як монумент незалежності, а ви ж мали створити пам’ятник незалежності України?
– Це філософське всесвітнє розуміння перемоги», – так пояснив свій задум, один із авторів пам’ятника «Україна, що летить.
Першу скульптурну композицію присвячену незалежності України встановили на майдані Рози Люксембург ще 24 серпня 2001 року. На 16-метровій бронзовій колоні стоїть сокіл із вигнутими крилами. Коли дивишся на нього з далека, то здається, що це український тризуб. У підніжжя колони – дівчинка-українка. Ровесниця державної незалежності Дарина Стрелець, що позувала для цього пам’ятника, засмучена рішенням міської влади про знесення монумента. Їй не віриться, що пам’ятника тут не буде. «Поки їду маршруткою повз пам’ятника, бачу стоїть… – хух, добре що не знесли, думаю я про себе», – розповіла Дарина.
За словами головного архітектора міста Харкова Сергія Чечельницького, цей монумент був створений із порушеннями. Та й харків’яни жартували з нього. «Скульптор Олександр Рідний, який ліпив цей пам’ятник, прокляв усе, коли виконував задум автора проекту. Дівчинка – не невродлива, а неграмотно зроблена; колона схожа на пальму; сокіл не той, як треба – так пояснив рішення про заміну пам’ятника незалежності України Сергій Чечельницький.
«Ніка – це перемога над рабом у собі» – скульптор
Із десяти ескізів макетів майбутнього пам’ятника незалежності журі закритого міжнародного конкурсу обрало проект «Україна, що летить». Витончена давньогрецька богиня Ніка з крилами, однією ногою спирається на кулю, немов готується злетіти . Одна її рука піднята в гору, в ній вона тримає лавровий вінок. Куля обрамлена листям українських дерев. Бронзовий монумент стоятиме на п’єдесталі. Композиція «Україна, що летить» – це спільна робота Анни Іванової та Олександра Рідного, того самого скульптора, що ліпив монумент до десятиріччя державної незалежності.
Олександр Рідний в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Не хотілося робити щось таке алегоричне, як завжди фігуру українки, ми хотіли уникнути цього штампу. Чому обрали образ богині Ніки? У кожного був страх у середині, страх пов’язаний із тоталітаризмом, Сталіним. Ніка – це перемога самим собою над рабом у собі».
Головний архітектор міста Сергій Чечельницький визнає, що схожі скульптури богині Ніки є в Таліні, Парижі, Празі та інших європейських містах.
– Але чому саме Ніка має бути уособленням незалежності України?
– Насамперед, ця жінка – це не символ України, а це символ перемоги, свободи й незалежності. Структура пам’ятника така, що Україна трохи знизу, тобто Свобода спустилася начебто з неба на Україну. Там на постаменті буде зображена історія України і її сучасність.
– Виходить так, що ваш пам’ятник можна встановити в будь-якій країні світу як монумент незалежності, а ви ж мали створити пам’ятник незалежності України?
– Це філософське всесвітнє розуміння перемоги», – так пояснив свій задум, один із авторів пам’ятника «Україна, що летить.
