Газета «Къырым», що виходила на півострові з 1989 року і двічі на тиждень її читали у більш як 4 тисячах кримськотатарських родин, стала жертвою адміністративної реформи в країні, яку ініціював Президент Віктор Янукович.
До кінця минулого року це найбільше кримськотатаромовне видання дотувалося Державним комітетом у справах національностей і релігій. Після його ліквідації у газети почалися проблеми. Спершу функції Держкомнацу України передали Міністерству культури, потім – Міністерству соціальної політики, а нещодавно знову повернули до Мінкульту.
Бекір Мамутов
Головний редактор газети «Къырым» Бекир Мамутов припускає, що на запуск фінансового механізму державних дотацій етнічній пресі достатньо було б кілька місяців, однак досі не затверджена урядова програма підтримки повернення та облаштування раніше депортованих кримських татар, за якою фінансувалися культурні і медійні проекти кримськотатарською мовою від початку 90 років минулого століття. Безлад, що панує в державних органах після початку адмінреформи, найболючіше вдарив по кримськотатарській мові, культурі, освіті і пресі – вважає журналіст.
Бекир Мамутов каже, що можна лише уявити, наскільки справа зміцнення кримськотатарської мови, розширення її сфери використання зазнала втрат, який болючий удар отримала культура кримськотатарського народу.
«Звичайно ж, люди все це сприймають дуже хворобливо», – сказав Бекир Мамутов.
Він розповів, що після припинення виходу кримськотатарської газети до Президента Віктора Януковича пішло багато звернень – від читачів видання, представників громадських організацій, кримськотатарської творчої інтелігенції. Однак, за словами редактора, люди отримують від чиновників лише формальні відписки. І все це викликає серйозне невдоволення серед активістів національного руху.
«Кримська світлиця» не втрачає надію
Уже більше року не виходить ще одна газета, яка видається для іншої етнічної меншини в автономії – української. «Кримська світлиця» після зміни у 2010 році в Україні влади теж втратила державну підтримку – вперше за 18 років її існування. Дев’ять місяців тому через борги опечатали приміщення редакції цього єдиного в Криму україномовного видання.
Віктор Качула
Втім, днями зажевріла надія, що проблеми «Кримської світлиці» почнуть вирішуватися. Редактор газети Віктор Качула сказав Радіо Свобода, що нещодавно помінялося керівництво Державного журнально-газетного видавництва Міністерства культури України.
«Ми сподіваємося, що це на краще, бо вже незабаром його представники збираються до Криму. Сподіваємося, що нашим питанням займуться серйозно і воно врешті буде вирішене», – заявив Віктор Качула.
Зараз у Криму видається близько 40 державних і комунальних тижневих та щоденних газет, що виходять російською мовою. Для їхньої підтримки в бюджетах автономії заплановано понад 4 мільйони гривень. Із двох кримськотатарських та однієї україномовної газети, що виходили у часи Президентів Віктора Ющенка і Леоніда Кучми, нині «живим» в автономії залишився лише тижневик «Янъы дюнья».
До кінця минулого року це найбільше кримськотатаромовне видання дотувалося Державним комітетом у справах національностей і релігій. Після його ліквідації у газети почалися проблеми. Спершу функції Держкомнацу України передали Міністерству культури, потім – Міністерству соціальної політики, а нещодавно знову повернули до Мінкульту.
Головний редактор газети «Къырым» Бекир Мамутов припускає, що на запуск фінансового механізму державних дотацій етнічній пресі достатньо було б кілька місяців, однак досі не затверджена урядова програма підтримки повернення та облаштування раніше депортованих кримських татар, за якою фінансувалися культурні і медійні проекти кримськотатарською мовою від початку 90 років минулого століття. Безлад, що панує в державних органах після початку адмінреформи, найболючіше вдарив по кримськотатарській мові, культурі, освіті і пресі – вважає журналіст.
Бекир Мамутов каже, що можна лише уявити, наскільки справа зміцнення кримськотатарської мови, розширення її сфери використання зазнала втрат, який болючий удар отримала культура кримськотатарського народу.
«Звичайно ж, люди все це сприймають дуже хворобливо», – сказав Бекир Мамутов.
Він розповів, що після припинення виходу кримськотатарської газети до Президента Віктора Януковича пішло багато звернень – від читачів видання, представників громадських організацій, кримськотатарської творчої інтелігенції. Однак, за словами редактора, люди отримують від чиновників лише формальні відписки. І все це викликає серйозне невдоволення серед активістів національного руху.
«Кримська світлиця» не втрачає надію
Уже більше року не виходить ще одна газета, яка видається для іншої етнічної меншини в автономії – української. «Кримська світлиця» після зміни у 2010 році в Україні влади теж втратила державну підтримку – вперше за 18 років її існування. Дев’ять місяців тому через борги опечатали приміщення редакції цього єдиного в Криму україномовного видання.
Втім, днями зажевріла надія, що проблеми «Кримської світлиці» почнуть вирішуватися. Редактор газети Віктор Качула сказав Радіо Свобода, що нещодавно помінялося керівництво Державного журнально-газетного видавництва Міністерства культури України.
«Ми сподіваємося, що це на краще, бо вже незабаром його представники збираються до Криму. Сподіваємося, що нашим питанням займуться серйозно і воно врешті буде вирішене», – заявив Віктор Качула.
Зараз у Криму видається близько 40 державних і комунальних тижневих та щоденних газет, що виходять російською мовою. Для їхньої підтримки в бюджетах автономії заплановано понад 4 мільйони гривень. Із двох кримськотатарських та однієї україномовної газети, що виходили у часи Президентів Віктора Ющенка і Леоніда Кучми, нині «живим» в автономії залишився лише тижневик «Янъы дюнья».
