Керівники фінансового сектору єврозони переклали з себе відповідальність за останню порцію допомоги Греції на плечі грецької влади. Про наступний транш грошової допомоги та новий план порятунку не може бути й мови, доки в Афінах не ухвалять посилену програму заощаджень. Завдання надзвичайно складне для оновленого уряду Йоргоса Папандреу, щодо якого парламент ще має висловити свій вотум довіри.
Жан-Клод Юнкер, голова «Єврогрупи», яка об’єднує 18 міністрів валютного союзу Європи, вважає, що альтернативи цим «ультранеобхідним заходам» немає.
«Очевидно, що Греція має підтримку, – заявив він після складних дводенних переговорів у Люксембурзі. – Але гарантована підтримка буде тільки тоді, коли Греція виконає всі обіцянки, які вона дала «трійці», тобто Єврокомісії, МВФ та Європейському центральному банкові».
А обіцянки та зобов’язання, про які йде мова, покликані зміцнити економіку Греції та відновити довіру до неї світових ринків. Зокрема, протягом наступних п’яти років Афіни зобов’язані заощадити 28 мільярдів євро на збільшенні податків та зменшенні витрат з держскарбниці. До того ж іще 50 мільярдів хочуть отримати від приватизації державного майна.
На грецьку владу тиснуть зусібіч
І хоча на надзвичайно суворі проекти заощаджень громадяни Греції відповідають масовими протестами та маніфестаціями, Брюссель продовжує тиснути на владу держави, щоб та не припиняла виконувати умови для надання їй нових міжнародних кредитів.
«Нині велика частка, я б навіть сказав, найбільша частка відповідальності лежить на плечах нового грецького уряду, а також політичних лідерів та парламентарів, – говорить Оллі Рен, комісар з економічної та валютної політики ЄС. – Зусилля для відновлення платоспроможності країни залежать від усіх політичних сил».
Але виглядає на те, що пересічні громадяни Греції вже не ймуть віри своїм політичним лідерам, вважаючи процеси, які відубуваються у державі, продажем країни закордонному капіталізмові. Як констатують аналітичні служби, з країни у пошуках роботи за кордон виїжджає величезна кількість населення.
Щоб хоч якось заспокоїти людей, прем’єр-міністр Йоргос Папандреу пообіцяв у вересні провести референдум щодо просування великих реформ. Хоча голосування у парламенті відносно нового багаторічного плану заощаджень має відбутися вже наприкінці цього місяця.
«Латання дір» єврозони триватиме
Тим часом грецька криза продовжує свій негативний вплив на всю зону обігу євро, де періодично, образно кажучи, то тут, то там «латають діри». Хоча сьогодні європейські чільники хором переконували, що в інших двох проблемних державах єврозони – Ірландії та Португалії – все покращується завдяки раніше ухваленим планам допомоги.
У свою чергу, світові ринки щодо єврозони залишаються доволі настороженими.
Експерти кажуть, що напруженість можуть зняти тільки швидкі дії Євросоюзу в ухваленні правильних рішень щодо грецької кризи та – на майбутнє – щодо запобіжних заходів для недопущення нових боргових катаклізмів.
Жан-Клод Юнкер, голова «Єврогрупи», яка об’єднує 18 міністрів валютного союзу Європи, вважає, що альтернативи цим «ультранеобхідним заходам» немає.
«Очевидно, що Греція має підтримку, – заявив він після складних дводенних переговорів у Люксембурзі. – Але гарантована підтримка буде тільки тоді, коли Греція виконає всі обіцянки, які вона дала «трійці», тобто Єврокомісії, МВФ та Європейському центральному банкові».
А обіцянки та зобов’язання, про які йде мова, покликані зміцнити економіку Греції та відновити довіру до неї світових ринків. Зокрема, протягом наступних п’яти років Афіни зобов’язані заощадити 28 мільярдів євро на збільшенні податків та зменшенні витрат з держскарбниці. До того ж іще 50 мільярдів хочуть отримати від приватизації державного майна.
На грецьку владу тиснуть зусібіч
І хоча на надзвичайно суворі проекти заощаджень громадяни Греції відповідають масовими протестами та маніфестаціями, Брюссель продовжує тиснути на владу держави, щоб та не припиняла виконувати умови для надання їй нових міжнародних кредитів.
«Нині велика частка, я б навіть сказав, найбільша частка відповідальності лежить на плечах нового грецького уряду, а також політичних лідерів та парламентарів, – говорить Оллі Рен, комісар з економічної та валютної політики ЄС. – Зусилля для відновлення платоспроможності країни залежать від усіх політичних сил».
Але виглядає на те, що пересічні громадяни Греції вже не ймуть віри своїм політичним лідерам, вважаючи процеси, які відубуваються у державі, продажем країни закордонному капіталізмові. Як констатують аналітичні служби, з країни у пошуках роботи за кордон виїжджає величезна кількість населення.
Щоб хоч якось заспокоїти людей, прем’єр-міністр Йоргос Папандреу пообіцяв у вересні провести референдум щодо просування великих реформ. Хоча голосування у парламенті відносно нового багаторічного плану заощаджень має відбутися вже наприкінці цього місяця.
«Латання дір» єврозони триватиме
Тим часом грецька криза продовжує свій негативний вплив на всю зону обігу євро, де періодично, образно кажучи, то тут, то там «латають діри». Хоча сьогодні європейські чільники хором переконували, що в інших двох проблемних державах єврозони – Ірландії та Португалії – все покращується завдяки раніше ухваленим планам допомоги.
У свою чергу, світові ринки щодо єврозони залишаються доволі настороженими.
Експерти кажуть, що напруженість можуть зняти тільки швидкі дії Євросоюзу в ухваленні правильних рішень щодо грецької кризи та – на майбутнє – щодо запобіжних заходів для недопущення нових боргових катаклізмів.
