Президент Афганістану Хамід Карзай веде переговори про примирення з деякими поміркованими представниками «Талібану». Він сподівається, що їх можна переконати скласти зброю і повернути до суспільства, якщо перестати вважати їх за терористів.
Але на перешкоді стоїть «список 1267», складений іще 10 років тому для запровадження санкцій проти осіб та організацій, яких міжнародна спільнота вважала причетними до тероризму. Список включає і представників «Аль-Каїди», і талібів.
Як пояснює координатор програм вивчення терористичних організацій при Нью-Йоркському університеті Том Ґреґґ, є серйозні підстави для різного ставлення до «Аль-Каїди» і «Талібану».
«Цей крок відображав би широко розповсюджений погляд на них як на дві відмінні групи: «Талібан» – група, що діє в Афганістані і на його кордонах, і «Аль-Каїда» – організація, яка має іншу ідеологію та іншу мету – міжнародний радикальний фундаменталізм», – каже дослідник.
Нині в об’єднаному списку залишилося тільки 450 імен. Приблизно чверть із них – представники «Талібану». П’ять імен – це партнери нинішнього афганського уряду в переговорах про примирення.
Сім імен прибрали зі списку ще минулого року. Афганський уряд просить прибрати зі нього ще 50 імен.
Роз’єднання терористів дає плоди, та викликає сумніви
Оглядачі говорять, що ця пропозиція має підтримку практично всієї Ради безпеки ООН, але проти виступає Росія, бо люди, про яких просить афганський уряд, воювали ще проти радянських військ двадцять років тому.
Проте, на думку Вашингтона, тактика роз’єднання лав терористів приносить свої плоди. Виступаючи на своїй останній прес-конференції перед відходом на пенсію, міністр оборони США Роберт Ґейтс сказав, що після того, як лідера «Аль-Каїди» Усаму бін Ладена було вбито в Пакистані, представники організації перестали довіряти пакистанським талібам.
«Є ознаки того, що «Аль-Каїда» занепокоєна тим, як відбулася операція проти бін Ладена. Вони підозрюють, що до цього були залучені пакистанці, і побоюються, що пакистанці зрадять і їх», – сказав Ґейтс.
На думку міністра, операцію в Афганістані не можна назвати ані успішною, ані провальною з огляду на воєнний аспект справи. Тому дедалі більше аналітиків висловлюється на підтримку більшої уваги до політичного вирішення проблеми.
Але на перешкоді стоїть «список 1267», складений іще 10 років тому для запровадження санкцій проти осіб та організацій, яких міжнародна спільнота вважала причетними до тероризму. Список включає і представників «Аль-Каїди», і талібів.
Як пояснює координатор програм вивчення терористичних організацій при Нью-Йоркському університеті Том Ґреґґ, є серйозні підстави для різного ставлення до «Аль-Каїди» і «Талібану».
«Цей крок відображав би широко розповсюджений погляд на них як на дві відмінні групи: «Талібан» – група, що діє в Афганістані і на його кордонах, і «Аль-Каїда» – організація, яка має іншу ідеологію та іншу мету – міжнародний радикальний фундаменталізм», – каже дослідник.
Нині в об’єднаному списку залишилося тільки 450 імен. Приблизно чверть із них – представники «Талібану». П’ять імен – це партнери нинішнього афганського уряду в переговорах про примирення.
Сім імен прибрали зі списку ще минулого року. Афганський уряд просить прибрати зі нього ще 50 імен.
Роз’єднання терористів дає плоди, та викликає сумніви
Оглядачі говорять, що ця пропозиція має підтримку практично всієї Ради безпеки ООН, але проти виступає Росія, бо люди, про яких просить афганський уряд, воювали ще проти радянських військ двадцять років тому.
Проте, на думку Вашингтона, тактика роз’єднання лав терористів приносить свої плоди. Виступаючи на своїй останній прес-конференції перед відходом на пенсію, міністр оборони США Роберт Ґейтс сказав, що після того, як лідера «Аль-Каїди» Усаму бін Ладена було вбито в Пакистані, представники організації перестали довіряти пакистанським талібам.
«Є ознаки того, що «Аль-Каїда» занепокоєна тим, як відбулася операція проти бін Ладена. Вони підозрюють, що до цього були залучені пакистанці, і побоюються, що пакистанці зрадять і їх», – сказав Ґейтс.
На думку міністра, операцію в Афганістані не можна назвати ані успішною, ані провальною з огляду на воєнний аспект справи. Тому дедалі більше аналітиків висловлюється на підтримку більшої уваги до політичного вирішення проблеми.
