Київ – В Україні вибудували дуже специфічний капіталізм корпоративно-адміністративного типу, в якому державна машина слабка, бо корумпована і працює на приватний інтерес. Про це в газеті «День» стверджує політолог Андрій Єрмолаєв. Він вважає, що бюрократи та адміністративна машина не хочуть змін. Тому на сьогодні гостро постає питання дебюрократизації системи та змін моделі керованості реформами.
Майбутні президентські вибори в Росії нагадали її керівництву про стратегічну мету – розширення рубльової «зони впливу». Але, як стверджує тижневик «Влада грошей», чим наполегливіше Володимир Путін говорить про перехід на розрахунки за газ у рублях, тим очевидніше стає спротив «Газпрому». Адже для нього перехід на розрахунки в рублях економічно невигідний. Щоб щомісячно сплачувати борги перед зарубіжними кредиторами, газовому велетневі необхідні долари. Про це йдеться в статті «Хід рублем».
Фінансовий ринок в Україні ще не настільки розвинений, як у країнах Європи чи у США, проте, як засвідчив 2009 рік, криза у фінансовому секторі економіки здатна паралізувати всі інші сфери життя суспільства. Відтак, як пише газета «Голос України», від реформ у фінансовій сфері залежить добробут України. Бо економічна криза була спричинена передусім неврегульованістю фінансової сфери і підсилена політичною кризою в Україні. Про першочергові заходи, необхідні для врегулювання банківського сектору, йдеться в матеріалі «Якщо ви не керуєте фінансами – вони керують вами».
Коли серед пересічних українців заходить мова про розкішне життя депутатів, епітети вони особливо не добирають, стверджує газета «Україна молода». Підігріло ситуацію й оприлюднення народними обранцями декларацій про доходи за минулий рік: хтось виявився бідним безхатченком у діамантах, а хтось, маючи мільйони на рахунку, не гребує матеріальною допомогою від держави. Журналісти видання вирішили перевірити, як живуть на одну зарплату деякі народні обранці, і напросилися до них у гості. Про те, в яких умовах мешкають, зокрема, депутати Андрій Парубій, Володимир В’язівський, Юрій Гнаткевич, ідеться в матеріалі «Бідні, бо гідні?».
Майбутні президентські вибори в Росії нагадали її керівництву про стратегічну мету – розширення рубльової «зони впливу». Але, як стверджує тижневик «Влада грошей», чим наполегливіше Володимир Путін говорить про перехід на розрахунки за газ у рублях, тим очевидніше стає спротив «Газпрому». Адже для нього перехід на розрахунки в рублях економічно невигідний. Щоб щомісячно сплачувати борги перед зарубіжними кредиторами, газовому велетневі необхідні долари. Про це йдеться в статті «Хід рублем».
Фінансовий ринок в Україні ще не настільки розвинений, як у країнах Європи чи у США, проте, як засвідчив 2009 рік, криза у фінансовому секторі економіки здатна паралізувати всі інші сфери життя суспільства. Відтак, як пише газета «Голос України», від реформ у фінансовій сфері залежить добробут України. Бо економічна криза була спричинена передусім неврегульованістю фінансової сфери і підсилена політичною кризою в Україні. Про першочергові заходи, необхідні для врегулювання банківського сектору, йдеться в матеріалі «Якщо ви не керуєте фінансами – вони керують вами».
Коли серед пересічних українців заходить мова про розкішне життя депутатів, епітети вони особливо не добирають, стверджує газета «Україна молода». Підігріло ситуацію й оприлюднення народними обранцями декларацій про доходи за минулий рік: хтось виявився бідним безхатченком у діамантах, а хтось, маючи мільйони на рахунку, не гребує матеріальною допомогою від держави. Журналісти видання вирішили перевірити, як живуть на одну зарплату деякі народні обранці, і напросилися до них у гості. Про те, в яких умовах мешкають, зокрема, депутати Андрій Парубій, Володимир В’язівський, Юрій Гнаткевич, ідеться в матеріалі «Бідні, бо гідні?».
