За лічені години до запланованих перестановок в грецькому уряді двоє депутатів із правлячої партії заявили про незгоду з курсом прем’єра й про те, що йдуть з парламенту. Ще низка політичних соратників Йоргоса Папандреу каже, що не буде голосувати за його програму бюджетних скорочень. Тому партія прем’єра пішла на позачерговий з’їзд.
Папандреу запевнює, що не тримається за прем’єрське крісло: «Я хочу наголосити, що мої обов’язки і моя посада не є взаємозалежними».
Папандреу агітує за скорочення соціальних програм, кількості державних службовців і за роздержавлення майна. Це передумова, щоб Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд дали наступний транш допомоги Греції загальною вартістю 110 мільярдів євро.
Реагуючи на кризу, біржові індекси і курс євро почали падати. Франкфуртський фінансист Олів’є Рот пояснює, чому ринки занепокоєні становищем у Греції: «На біржі стурбовані можливими перестановками в уряді в Афінах, бо це засвідчує, що є величезна невизначеність, політична невизначеність, за якою прийде економічна».
Фінансові аналітики побоюються, що загроза дефолту Греції вплине на інші європейські держави, такі, як Португалія та Ірландія. В найгіршому випадку вони будуть змушені покинути зону спільної європейської валюти, і тоді економічні наслідки відчують в усьому світі.
Президент Франції сьогодні закликав європейських лідерів до компромісу у справі допомоги Греції. Інакше під загрозою доля євро, вважає Ніколя Саркозі.
Натомість інші оглядачі, зокрема, з аналітичної групи британського журналу «Економіст», попереджають, що Греції не оминути дефолту, а плани її підтримки лише відтерміновують неминуче.
На тлі тривожних фінансових новин у Європейській комісії висловили сподівання, що цієї неділі міністри фінансів країн Євросоюзу погодяться видати Греції 12 мільярдів євро. Цих грошей має вистачити, щоб забезпечити виплату грецьких боргів до осені.
