Попри небувалий успіх, виграш третіх поспіль парламентських виборів, правляча турецька партія прем’єр-міністра Реджепа Тайїпа Ердогана замислюється над тим, як досягнути своєї мети – зміни Конституції країни. Для зміни Основного закону, написаного після воєнного перевороту 1980 року, потрібні дві третини голосів у парламенті, а правляча партія має лише половину з 550 місць. Також партія Реджепа Тайїпа Ердогана не дораховується п’яти голосів для того, щоб зібрати референдум щодо нової Конституції.
Та все ж Ердоган вважає, що турецький виборець дав мандат на зміну Конституції, створивши з Туреччини президентську державу. Себе ж Ердоган бачить у президентському кріслі, що ще більше зміцнило б його владу.
«Наш народ не лише дав нам можливість керувати країною, але й дав нам мандат на відкриття нового розділу. Люди спонукають нас до створення нової Конституції шляхом консенсусу та переговорів», – заявляє Ердоган.
Перевірка на демократичність і національну терпимість
У ролі людини, яка хоче вибудувати консенсус, на думку експертів, Ердоган має почуватися не дуже комфортно. Адже досі його звинувачували в авторитарному стилі правління. До того ж, його партію, яка веде початок з політичного ісламу, підозрювали у тому, що вона намагалася підірвати світський устрій країни. Її ледь не заборонив Конституційний суд Туреччини у 2008 році.
Проте Ердоган обіцяє, що нова Конституція дасть можливість для розвитку всім громадянам Туреччини, незалежно від їхнього походження: «Ми напишемо цивільну, вільну Конституцію, яка об’єднає воєдино всі партії та суспільство. У ній кожен себе знайде: і схід, і захід».
Та на думку професора політології Бакчешехірського університету, що у Стамбулі, Дженґіза Актара, справжній іспит на об’єднавчі таланти прем’єра відбудеться тоді, коли потрібно буде вести розмову з представниками курдів.
«Добре, що курдська партія, через своїх незалежних кандидатів, пройшла в парламент з більшою кількістю парламентарів, ніж у минулому парламенті. Це вже є добрим підґрунтям для майбутнього діалогу. Але діалог від них не залежить. Діалог залежить головним чином від пана Ердогана, чи він погодиться сісти з ними за один стіл», – зазначає експерт.
Курдська партія, яка провела своїх кандидатів як незалежних депутатів, матиме в парламенті 36 місць. Вона виступає за автономію курдських областей у довгостроковій перспективі, а програма-мінімум для курдів – дозвіл використання курдської мови у суспільному житті.
