Обов’язковою зараз є лише сертифікація в системі Держспоживстандарту, яка стосується безпеки закладу. А от запрошувати фахівців із категоризації, тобто присвоєнню зірочок, готелі можуть за власним бажанням. Однак, не маючи свідоцтва на жодну категорію, деякі власники тимчасового житла заявляють про свою три або чотиризірковість, говорить Ігор Митяй, начальник відділу з питань розміщення і готельної інфраструктури управління туристичної політики Держслужби туризму курортів.
«Зараз готелі, які не мають ніяких зірок, а позиціонують себе, як чотири, а то й п’ять зірок, насправді, вони не дотягують і до трьох, за вимогами державного стандарту. Обов’язкову категоризацію будуть проводити ті ж центри сертифікації, а потім надсилати у створену комісію з інфраструктури у Міністерство. Створена комісія буде розглядати результати оцінювання і присвоювати ці категорії чи підтверджувати їх. Є вимоги міжнародні. Це дає підвищення якості, в першу чергу готелів», – поінформував Ігор Митяй.
Критерії для європейських готелів
У країнах Європи досі не існує єдиних норм для визначення рейтингу готелів. Фахівці переконують, що створити загальну систему категоризації цих закладів дуже складно, а ще складніше проконтролювати відповідність кожного готелю кількості зірок на його вивісці. Тому, кожна європейська країна користується своїми власними критеріями, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. В них враховуються кліматичні, економічні, культурно-соціальні та інші національні особливості.
Як наслідок, скажімо, австрійські готелі найвищого ґатунку для того, аби відповідати своїм п’яти зіркам повинні мати у підвалі набір колекційних вин. Тим часом, у Греції обов’язковим атрибутом пристойного готелю є кондиціонер. Водночас, загальна характеристика п’ятизіркової системи у Євросоюзі єдина: одна зірка – у туристичних готелів, дві – стандарт, три – у комфортабельних, першокласний заклад має чотири зірки, а п’ятизірковий – це готель класу люкс.
Характерно, що у Німеччині, на відміну від Бельгії, Данії чи Нідерландів, представники готельного бізнесу зовсім не зобов’язані брати участь у національній системі оцінок. Тим часом, кожен готель вищої категорії повинен обов’язково регулярно проводити анонімні тестування. Для цього існують клієнти, які поселяються інкогніто й перевіряють обслуговування та умови, а в результаті виставляють закладу свої оцінки. При цьому, кожен німецький готель оцінюється за системою, що нараховує майже 300 критеріїв, за які виставляються бали. Скажімо, наявність басейну – 15 балів, індивідуальні регульовані кондиціонери у кожному номері – ще 15. Для порівняння, система оцінок португальських готелів нараховує не більше ста критеріїв.
Готелі Франції оцінюються за системою з двох сотень критеріїв. При цьому, кількість зірок не обов’язково відображає кількість обладнання. Нерідко у номері тризіркового готелю матимеш телевізор з плоским екраном і півтисячею каналів. Тим часом, чотиризірковий може бути обладнаний стареньким апаратом із 6-ма програмами. Французькі готелі, визначаючи кількість зірок беруть до уваги такі речі, як розміри номерів, коридору й ванних кімнат. Важливим плюсом у цій системі є й вміння персоналу розмовляти однією або декількома іноземними мовами.
Деякі готелі світу спеціально знижують свою «зірковість», щоб платити менші податки, зауважують фахівці. В Україні ж готелі, які мають 3 і більше зірки
пропонують звільнити від податку на прибуток.
«Ліпити собі зірки і заломити ціну – у нас уміють усі»
За даним Держкомстату в Україні діє та пройшло сертифікацію майже 1700 готелів та «аналогічних засобів розміщення». А от отримали певну категорію (тобто якусь кількість зірок) набагато менше закладів. Адже зараз ця процедура – необов’язкова. Наприклад, за неофіційними даними тільки у місті Яремча працює більше 90 готелів, а категорію зірковості має лише 4. Велика кількість українських готелів узагалі не мають зірок, а деякі приписують їх собі самостійно, говорять експерти.
У Верховній Раді зареєстрований законопроект, який має привести готельну сферу України до загальних стандартів і запровадити обов’язкову категоризацію готелів. Ініціатори законопроекту депутати Олександр Зац і Ігор Прасолов сподіваються на його ухвалення вже на цій сесії. Документ повністю забороняє надання послуг з розміщення без наявності свідоцтва про відповідну категорію, розповідає Катерина Лук’янова, член парламентського комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
«Ліпити собі зірки так, як ти вважаєш за потрібне, і заломити ціну – у нас уміють усі, а отримати ліцензію і категорію чомусь не поспішають. Ми ідемо до Євро-2012 і ми маємо показати світу, що ми готові їх прийняти. Євро-2012 – це не тільки стадіони, не тільки дороги, а ще й готелі, де мають проживати якраз ті, хто до нас приїдуть у гості. І нам би хотілося, щоб вони приїхали сюди не один раз, а щоб Україна стала відомою і як туристичний центр також», – наголошує Катерина Лук’янова.
Європейський стандарт і контроль – головні завдання
У документі пропонується запровадити одну з міжнародних систем оцінювання Hotelstars Union (Єдині європейські зірки), що включає в себе 270 критеріїв. Така система впроваджена в Австрії, Угорщині, Німеччині, Чехії та інших країнах, розповідає експерт у сфері готельного бізнесу Євген Самарцев.
«Зараз завдання у нас дуже просте. Перше – це запровадження європейського стандарту оцінювання. Друге – це створення прозорої схеми державно-професійного контролю, – каже Євген Самарцев. – До речі, ми будемо створювати і недержавні форми контролю, щоб виключити можливість, умовно кажучи, «суб’єктивного фактору» і неадекватності оцінювання. І нарешті останнє – говорити не про нюанси п’ятизіркових готелів, а пропонувати українському споживачеві якісні послуги у форматі 2-3 зірки».
А щоб виключити можливість корупції у сфері отримання категорії, експерт радить запровадити ще й недержавні форми контролю.
В Україні можна зупинитися і в комфортабельному готелі преміум-класу, і в хостелі чи приватній садибі для зеленого туризму, які важко втиснути в рамки «зірковості», говорять юристи. Тож для них варто залишити обов’язкову сертифікацію безпеки закладу, яка існує і зараз.
«Зараз готелі, які не мають ніяких зірок, а позиціонують себе, як чотири, а то й п’ять зірок, насправді, вони не дотягують і до трьох, за вимогами державного стандарту. Обов’язкову категоризацію будуть проводити ті ж центри сертифікації, а потім надсилати у створену комісію з інфраструктури у Міністерство. Створена комісія буде розглядати результати оцінювання і присвоювати ці категорії чи підтверджувати їх. Є вимоги міжнародні. Це дає підвищення якості, в першу чергу готелів», – поінформував Ігор Митяй.
Критерії для європейських готелів
У країнах Європи досі не існує єдиних норм для визначення рейтингу готелів. Фахівці переконують, що створити загальну систему категоризації цих закладів дуже складно, а ще складніше проконтролювати відповідність кожного готелю кількості зірок на його вивісці. Тому, кожна європейська країна користується своїми власними критеріями, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. В них враховуються кліматичні, економічні, культурно-соціальні та інші національні особливості.
Як наслідок, скажімо, австрійські готелі найвищого ґатунку для того, аби відповідати своїм п’яти зіркам повинні мати у підвалі набір колекційних вин. Тим часом, у Греції обов’язковим атрибутом пристойного готелю є кондиціонер. Водночас, загальна характеристика п’ятизіркової системи у Євросоюзі єдина: одна зірка – у туристичних готелів, дві – стандарт, три – у комфортабельних, першокласний заклад має чотири зірки, а п’ятизірковий – це готель класу люкс.
Характерно, що у Німеччині, на відміну від Бельгії, Данії чи Нідерландів, представники готельного бізнесу зовсім не зобов’язані брати участь у національній системі оцінок. Тим часом, кожен готель вищої категорії повинен обов’язково регулярно проводити анонімні тестування. Для цього існують клієнти, які поселяються інкогніто й перевіряють обслуговування та умови, а в результаті виставляють закладу свої оцінки. При цьому, кожен німецький готель оцінюється за системою, що нараховує майже 300 критеріїв, за які виставляються бали. Скажімо, наявність басейну – 15 балів, індивідуальні регульовані кондиціонери у кожному номері – ще 15. Для порівняння, система оцінок португальських готелів нараховує не більше ста критеріїв.
Готелі Франції оцінюються за системою з двох сотень критеріїв. При цьому, кількість зірок не обов’язково відображає кількість обладнання. Нерідко у номері тризіркового готелю матимеш телевізор з плоским екраном і півтисячею каналів. Тим часом, чотиризірковий може бути обладнаний стареньким апаратом із 6-ма програмами. Французькі готелі, визначаючи кількість зірок беруть до уваги такі речі, як розміри номерів, коридору й ванних кімнат. Важливим плюсом у цій системі є й вміння персоналу розмовляти однією або декількома іноземними мовами.
Деякі готелі світу спеціально знижують свою «зірковість», щоб платити менші податки, зауважують фахівці. В Україні ж готелі, які мають 3 і більше зірки
пропонують звільнити від податку на прибуток.
«Ліпити собі зірки і заломити ціну – у нас уміють усі»
За даним Держкомстату в Україні діє та пройшло сертифікацію майже 1700 готелів та «аналогічних засобів розміщення». А от отримали певну категорію (тобто якусь кількість зірок) набагато менше закладів. Адже зараз ця процедура – необов’язкова. Наприклад, за неофіційними даними тільки у місті Яремча працює більше 90 готелів, а категорію зірковості має лише 4. Велика кількість українських готелів узагалі не мають зірок, а деякі приписують їх собі самостійно, говорять експерти.
У Верховній Раді зареєстрований законопроект, який має привести готельну сферу України до загальних стандартів і запровадити обов’язкову категоризацію готелів. Ініціатори законопроекту депутати Олександр Зац і Ігор Прасолов сподіваються на його ухвалення вже на цій сесії. Документ повністю забороняє надання послуг з розміщення без наявності свідоцтва про відповідну категорію, розповідає Катерина Лук’янова, член парламентського комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
«Ліпити собі зірки так, як ти вважаєш за потрібне, і заломити ціну – у нас уміють усі, а отримати ліцензію і категорію чомусь не поспішають. Ми ідемо до Євро-2012 і ми маємо показати світу, що ми готові їх прийняти. Євро-2012 – це не тільки стадіони, не тільки дороги, а ще й готелі, де мають проживати якраз ті, хто до нас приїдуть у гості. І нам би хотілося, щоб вони приїхали сюди не один раз, а щоб Україна стала відомою і як туристичний центр також», – наголошує Катерина Лук’янова.
Європейський стандарт і контроль – головні завдання
У документі пропонується запровадити одну з міжнародних систем оцінювання Hotelstars Union (Єдині європейські зірки), що включає в себе 270 критеріїв. Така система впроваджена в Австрії, Угорщині, Німеччині, Чехії та інших країнах, розповідає експерт у сфері готельного бізнесу Євген Самарцев.
«Зараз завдання у нас дуже просте. Перше – це запровадження європейського стандарту оцінювання. Друге – це створення прозорої схеми державно-професійного контролю, – каже Євген Самарцев. – До речі, ми будемо створювати і недержавні форми контролю, щоб виключити можливість, умовно кажучи, «суб’єктивного фактору» і неадекватності оцінювання. І нарешті останнє – говорити не про нюанси п’ятизіркових готелів, а пропонувати українському споживачеві якісні послуги у форматі 2-3 зірки».
А щоб виключити можливість корупції у сфері отримання категорії, експерт радить запровадити ще й недержавні форми контролю.
В Україні можна зупинитися і в комфортабельному готелі преміум-класу, і в хостелі чи приватній садибі для зеленого туризму, які важко втиснути в рамки «зірковості», говорять юристи. Тож для них варто залишити обов’язкову сертифікацію безпеки закладу, яка існує і зараз.
