Відстань між Одесою та Рені – близько трьохсот кілометрів. Автобус долає цю відстань за чотири з половиною години, оскільки дорога Одеса – Ізмаїл – Рені більше подібна на битий сільський шлях, ніж на автотрасу. Вздовж дороги важко знайти місце, де можна відпочити і попоїсти, а нормальні туалети є лише на бензозаправках. Тож не кожен інвестор, який хотів би розпочати бізнес в українському Придунав’ї, зможе потрапити до Рені без проблем. До того ж у самому місті не вистачає готелів, ділових центрів тощо.
Та все ж урядовці вважають, що за певних умов Рені розвиватиметься успішно. Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко каже, що порт треба включити у систему міжнародних та міжконтинентальних перевезень.
«Ідеться про зацікавленість Казахстану у виході на Дунай зі своїми вуглеводнями, включно зі скрапленим газом. Це все, звичайно, вимагає серйозної проробки і чіткого розуміння, що буде не тільки завтра, а що буде у середньостроковій, а ще краще – у віддаленій перспективі», – каже він.
Розвиток Рені залежить від здійснення Україною Дунайської стратегії, яку ухвалили Євросоюз і держави-сусідки, вважає експерт Національного інституту проблем економічного розвитку з Одеси Олег Рубель.
«Щоб Дунайський регіон України ефективно працював, має ефективно працювати вся держава – це експортні потоки, переорієнтування транзитного потенціалу, створення єдиної логістичної системи; це має бути залізнична колія до порту Рені з європейською шириною», – каже експерт.
Джурджулешти – Паланка: суперечки тривають
Більшість українських експертів вважає стратегічною помилкою передачу Україною Молдові контролю над ділянкою берега Дунаю біля села Джурджулешти згідно з міждержавною угодою про лінію кордону, яку підписали 15 років тому. Відповідно до положень договору, Молдова мала б у відповідь передати під контроль України ділянку автошляху міжнародного значення Одеса – Рені – кордон із Румунією біля села Паланка. Фактично ця дорога ставала власністю України на території Молдови, але молдовани досі не здійснили передачі.
Щодо Джурджулешти, то Молдова вкладає у розвиток порту значні кошти. За останні 5 років там збудовані нафтоналивний комплекс, вантажний і пасажирський морські термінали. Як нещодавно заявив тодішній спікер молдовського парламенту і виконувач обов’язків президента Молдови Міхай Ґімпу, це перетворило Молдову на морську державу.
Щоправда, європейські екологи вважають, що порт замалий для масштабних реконструкцій і розбудов, це небезпечно для довкілля. За даними Міжнародної комісії захисту Дунаю, індустріальне навантаження на водні та земельні ділянки у Джурджулешти перевищують норми у кілька разів.
Придунав’я та Бессарабія – український Вавилон
Ще одна конкурентна галузь у Придунав’ї – туризм. Адже у цьому регіоні живуть багато народів – носіїв самобутніх культурних традицій.
«Тут донині чи не кожне село у своїй назві, архітектурі – така собі читанка з історії того чи іншого народу. Ось болгарське село, ось молдовське, а у цьому мешкають гагаузи. У селян є бажання розвивати «зелений туризм», але немає належного розуміння з боку місцевих чиновників і немає інформації, як ця галузь розвивається в Європі», – розповідає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Мельник із Одеси. Україна та Молдова презентують туристичний потенціал регіону і на національному, і на міжнародному рівнях.
За даними Європейської туристичної асоціації, у мандрівників із Австрії, Німеччини, Румунії стали популярними сплави по Пруту і Дунаю та «зелений туризм». До того ж європейці у захваті від місцевої кухні. І дунайська юшка або мамалига з бринзою та сметаною, домашні червоні вина – це стратегічний туристичний запас Придунав’я.
Та все ж урядовці вважають, що за певних умов Рені розвиватиметься успішно. Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко каже, що порт треба включити у систему міжнародних та міжконтинентальних перевезень.
«Ідеться про зацікавленість Казахстану у виході на Дунай зі своїми вуглеводнями, включно зі скрапленим газом. Це все, звичайно, вимагає серйозної проробки і чіткого розуміння, що буде не тільки завтра, а що буде у середньостроковій, а ще краще – у віддаленій перспективі», – каже він.
Розвиток Рені залежить від здійснення Україною Дунайської стратегії, яку ухвалили Євросоюз і держави-сусідки, вважає експерт Національного інституту проблем економічного розвитку з Одеси Олег Рубель.
«Щоб Дунайський регіон України ефективно працював, має ефективно працювати вся держава – це експортні потоки, переорієнтування транзитного потенціалу, створення єдиної логістичної системи; це має бути залізнична колія до порту Рені з європейською шириною», – каже експерт.
Джурджулешти – Паланка: суперечки тривають
Більшість українських експертів вважає стратегічною помилкою передачу Україною Молдові контролю над ділянкою берега Дунаю біля села Джурджулешти згідно з міждержавною угодою про лінію кордону, яку підписали 15 років тому. Відповідно до положень договору, Молдова мала б у відповідь передати під контроль України ділянку автошляху міжнародного значення Одеса – Рені – кордон із Румунією біля села Паланка. Фактично ця дорога ставала власністю України на території Молдови, але молдовани досі не здійснили передачі.
Щодо Джурджулешти, то Молдова вкладає у розвиток порту значні кошти. За останні 5 років там збудовані нафтоналивний комплекс, вантажний і пасажирський морські термінали. Як нещодавно заявив тодішній спікер молдовського парламенту і виконувач обов’язків президента Молдови Міхай Ґімпу, це перетворило Молдову на морську державу.
Щоправда, європейські екологи вважають, що порт замалий для масштабних реконструкцій і розбудов, це небезпечно для довкілля. За даними Міжнародної комісії захисту Дунаю, індустріальне навантаження на водні та земельні ділянки у Джурджулешти перевищують норми у кілька разів.
Придунав’я та Бессарабія – український Вавилон
Ще одна конкурентна галузь у Придунав’ї – туризм. Адже у цьому регіоні живуть багато народів – носіїв самобутніх культурних традицій.
«Тут донині чи не кожне село у своїй назві, архітектурі – така собі читанка з історії того чи іншого народу. Ось болгарське село, ось молдовське, а у цьому мешкають гагаузи. У селян є бажання розвивати «зелений туризм», але немає належного розуміння з боку місцевих чиновників і немає інформації, як ця галузь розвивається в Європі», – розповідає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Мельник із Одеси. Україна та Молдова презентують туристичний потенціал регіону і на національному, і на міжнародному рівнях.
За даними Європейської туристичної асоціації, у мандрівників із Австрії, Німеччини, Румунії стали популярними сплави по Пруту і Дунаю та «зелений туризм». До того ж європейці у захваті від місцевої кухні. І дунайська юшка або мамалига з бринзою та сметаною, домашні червоні вина – це стратегічний туристичний запас Придунав’я.
