Перший пункт призначення – село Єрківці, одне з найстаріших на Київщині: уперше про нього згадано у літописах XV століття. Донедавна однією з головних проблем селяни (а це понад тисяча осіб) вважали перебої з водопостачанням, що спричиняла застаріла водогінна система. Але понад три роки тому, сільська громада розробила бізнес-план bз розвитку єрківців.
За словами сільського голови Катерини Кондратенко, пріоритетами селяни визнали: ремонт системи водопостачання, благоустрій села, ремонт культурного центру та бібліотеки.
Єрківці виграли грант на 70 тисяч гривень від ЄС у рамках програми підтримки місцевого самоврядування в Україні; ще 70 тисяч було виділено з сільського бюджету та приватних коштів. На сьогодні, пріоритетні завдання вирішені: селяни регулярно отримують воду; у селі запрацювали інформаційний центр та музей, із гордістю розповідає голова ініціативної групи Ольга Шульга.
«Ми з вами знаходимось в адміністративному будинку: на першому поверсі у нас бібліотека, на другому – сільська рада. Ми вирішили створити тут інформаційний куточок нашої сільської громадської організації «Віра». Тут ми зберігаємо наш вісник, де наша робота висвітлюється; тут література по нашому проекту та література навчального характеру. Також у нас тут розміщений музей сільського побуту, і ми розробляємо туристичний маршрут до наших єрківців: хочемо, щоб до нас по дорозі з Переяслав-Хмельницького заїжджали туристи. Тож наш наступний проект – це розвиток «зеленого туризму», а ще – презентація наших єрківських вареників, вони у нас дуже смачні! Третина мешканців села – поліщуки, переселенці з Чорнобильської зони, вони мають унікальні рецепти виготовлення вареників і дерунів, що також туристів зацікавить», – зауважує Ольга Шульга.
Як відзначила директор ПРООН в Україні Рікарда Рігер, розвиток «зеленого туризму» у країнах Європи, Північної Америки дозволив багатьом сільським та місцевим громадам збільшити кількість робочих місць, а відповідно – якість життя та довкілля.
ЄС – Україна: розвиток громадянського суспільства
Ольга Шульга переконана: допомога ЄС українським громадам – це важливий крок для усвідомлення пересічними українцями своєї ролі у розвитку суспільства та держави.
З нею згодна й ініціаторка проекту із впровадження енергозберігаючих технологій у селі Жовтневе Надія Бабич. Найбільшими проблемами у Жовтневому були стара система опалення у сільській школі та постійні перебої з газопостачанням: тож виділені ЄС кошти було використано на забезпечення школи теплом.
«Ми половину вікон змінили на пластикові у класних кімнатах, і таким чином, взимку температура повітря у школі підвищилася із 14 до 20 градусів. Ми зекономили понад чотири тисячі гривень на опалення. Але найголовніше – це те, що наші люди повірили, що такі проекти можуть існувати і що можна, дійсно, зробити якусь добру справу разом!» – каже Бабич. Попереду на громаду Жовтневого чекає другий етап проекту: селяни мають намір замінити старі прилади для опалювання помешкань на сучасні, менш енергетично затратні та безпечні для довкілля. Також у планах громади – залучення фахівців із енергозбереження та використання альтернативних джерел постачання енергії, які допоможуть селянам забезпечити своїми силами тепло у домівках, школі, бібліотеці.
Щоправда, як стверджують селяни, при здійсненні проектів виникають певні труднощі, наприклад, велика кількість документів, що їх треба оформлювати для звіту Єврокомісії та Програми розвитку ООН. Представник Євросоюзу Лаура Гараняні пообіцяла, що цю проблему ЄС спробує розв’язати. Адже найголовніше – не гальмувати, а сприяти розвиткові громад та становленню громадянського суспільства, підтримати соціальний розвиток українського села, зазначила Лаура Гараняні.
За словами сільського голови Катерини Кондратенко, пріоритетами селяни визнали: ремонт системи водопостачання, благоустрій села, ремонт культурного центру та бібліотеки.
Єрківці виграли грант на 70 тисяч гривень від ЄС у рамках програми підтримки місцевого самоврядування в Україні; ще 70 тисяч було виділено з сільського бюджету та приватних коштів. На сьогодні, пріоритетні завдання вирішені: селяни регулярно отримують воду; у селі запрацювали інформаційний центр та музей, із гордістю розповідає голова ініціативної групи Ольга Шульга.
«Ми з вами знаходимось в адміністративному будинку: на першому поверсі у нас бібліотека, на другому – сільська рада. Ми вирішили створити тут інформаційний куточок нашої сільської громадської організації «Віра». Тут ми зберігаємо наш вісник, де наша робота висвітлюється; тут література по нашому проекту та література навчального характеру. Також у нас тут розміщений музей сільського побуту, і ми розробляємо туристичний маршрут до наших єрківців: хочемо, щоб до нас по дорозі з Переяслав-Хмельницького заїжджали туристи. Тож наш наступний проект – це розвиток «зеленого туризму», а ще – презентація наших єрківських вареників, вони у нас дуже смачні! Третина мешканців села – поліщуки, переселенці з Чорнобильської зони, вони мають унікальні рецепти виготовлення вареників і дерунів, що також туристів зацікавить», – зауважує Ольга Шульга.
Як відзначила директор ПРООН в Україні Рікарда Рігер, розвиток «зеленого туризму» у країнах Європи, Північної Америки дозволив багатьом сільським та місцевим громадам збільшити кількість робочих місць, а відповідно – якість життя та довкілля.
ЄС – Україна: розвиток громадянського суспільства
Ольга Шульга переконана: допомога ЄС українським громадам – це важливий крок для усвідомлення пересічними українцями своєї ролі у розвитку суспільства та держави.
З нею згодна й ініціаторка проекту із впровадження енергозберігаючих технологій у селі Жовтневе Надія Бабич. Найбільшими проблемами у Жовтневому були стара система опалення у сільській школі та постійні перебої з газопостачанням: тож виділені ЄС кошти було використано на забезпечення школи теплом.
«Ми половину вікон змінили на пластикові у класних кімнатах, і таким чином, взимку температура повітря у школі підвищилася із 14 до 20 градусів. Ми зекономили понад чотири тисячі гривень на опалення. Але найголовніше – це те, що наші люди повірили, що такі проекти можуть існувати і що можна, дійсно, зробити якусь добру справу разом!» – каже Бабич. Попереду на громаду Жовтневого чекає другий етап проекту: селяни мають намір замінити старі прилади для опалювання помешкань на сучасні, менш енергетично затратні та безпечні для довкілля. Також у планах громади – залучення фахівців із енергозбереження та використання альтернативних джерел постачання енергії, які допоможуть селянам забезпечити своїми силами тепло у домівках, школі, бібліотеці.
Щоправда, як стверджують селяни, при здійсненні проектів виникають певні труднощі, наприклад, велика кількість документів, що їх треба оформлювати для звіту Єврокомісії та Програми розвитку ООН. Представник Євросоюзу Лаура Гараняні пообіцяла, що цю проблему ЄС спробує розв’язати. Адже найголовніше – не гальмувати, а сприяти розвиткові громад та становленню громадянського суспільства, підтримати соціальний розвиток українського села, зазначила Лаура Гараняні.
