Фізики з Женеви повідомили на сторінках журналу Nature Physics, що за допомогою Великого адронного колайдера вдалося утримувати атоми анти-водню понад тисячу секунд, це приблизно 16 хвилин. Автор статті про це досягнення в газеті «Ґардіан» Алок Джга наголошує: «Може здатися, що це зовсім не довго, але цього часу досить для експериментів, які здатні допомогти відповісти на деякі з фундаментальних питань фізики». За словами керівника експерименту Джеффрі Ганґста з Університету Орхуса в Данії, який керував експериментом, мета дослідження полягала у тому, щоб порівняти антиматерію з атомами нормальної матерії: «Ми вивчили, що відбувається з цими атомами, поки вони перебували у «пастці», як вони рухаються, якою енергією і швидкістю наділені». Раніше вченим вдалося лише раз утримати атоми антиводню в магнітному полі лише 172 мілісекунди. Автор статті пише: «Питання, на яке вчені хочуть знайти відповідь, полягає у тому, чому антиматерія, як виглядає, зникає з Всесвіту. Закони фізики не розрізняються ні для матерії, ні для антиматерії. На кожну частинку матерії у Всесвіті повинна припадати частинка антиматерії. Але на практиці ми цих частинок антиматерії не знаходимо».
Лондонська «Індепендент» інформує, що благодійницька організація World Access For The Blind розробила своїми силами «революційну методику», яка дозволяє інвалідам зору «бачити» довколишній світ. В основі нового методу лежить принцип ехолокації. Його використовують для орієнтації у просторі кажани і дельфіни. Уявіть собі: людина «видає язиком коротке, різке клацання, яке за частки секунди відбивається від навколишніх об’єктів та вловлюється вухом людини». Стороннім людям це клацання ледь чутне. Новий метод ехолокації дозволяє незрячим навіть їздити на скейтбордах та велосипедах вулицями зі жвавим рухом. За словами інваліда зору Алекса Кемпбелла, «з часом і внаслідок практики у вас з’являється ціла бібліотека звуків, починаючи з простих об’єктів – стіни, м’яча чи стола – і переходячи до дерев, машин та віддалених будов». Правда, на освоєння такого методу необхідні роки щоб досягти рівня того ж Денієла Кіша, автора методу та засновника World Access For The Blind. Потрібне, як мовиться у статті в «Індепендент», повне перепрограмування процесів вашого мозку. Вчені також встановили, що незрячі, які володіють таким методом, базують його у тій же частині мозку, що відповідає за зір.
Німецька «Ді Вельт» у статті «Три десятиліття тому померло вільне кохання» згадала, що дата народження є навіть у СНІДу, бо перша інформація про цю недугу вперше була оприлюднена 5 червня 1981 року. За 30 років із того дня від хвороби померло 25 мільйонів людей. Авторство першої згадки про СНІД належить Майклові Ґоттлібу, лікареві з Лос-Анджелеса, який опублікував статтю в Morbidity and Mortality Weekly Report. Упродовж кількох місяців публікацію ніхто і не зауважив. Лікарі помітили її лише після передруку в The New England Journal of Medicine. Сьогодні у світі ВІЛ-інфікованих понад 30 мільйонів, до 10 відсотків із яких діти. Уповільнення зростання кількості хворих відбувається лише з 2009 року. Але повністю подолати СНІД за ці 30 років ученим так і не вдалося.
Лондонська «Індепендент» інформує, що благодійницька організація World Access For The Blind розробила своїми силами «революційну методику», яка дозволяє інвалідам зору «бачити» довколишній світ. В основі нового методу лежить принцип ехолокації. Його використовують для орієнтації у просторі кажани і дельфіни. Уявіть собі: людина «видає язиком коротке, різке клацання, яке за частки секунди відбивається від навколишніх об’єктів та вловлюється вухом людини». Стороннім людям це клацання ледь чутне. Новий метод ехолокації дозволяє незрячим навіть їздити на скейтбордах та велосипедах вулицями зі жвавим рухом. За словами інваліда зору Алекса Кемпбелла, «з часом і внаслідок практики у вас з’являється ціла бібліотека звуків, починаючи з простих об’єктів – стіни, м’яча чи стола – і переходячи до дерев, машин та віддалених будов». Правда, на освоєння такого методу необхідні роки щоб досягти рівня того ж Денієла Кіша, автора методу та засновника World Access For The Blind. Потрібне, як мовиться у статті в «Індепендент», повне перепрограмування процесів вашого мозку. Вчені також встановили, що незрячі, які володіють таким методом, базують його у тій же частині мозку, що відповідає за зір.
Німецька «Ді Вельт» у статті «Три десятиліття тому померло вільне кохання» згадала, що дата народження є навіть у СНІДу, бо перша інформація про цю недугу вперше була оприлюднена 5 червня 1981 року. За 30 років із того дня від хвороби померло 25 мільйонів людей. Авторство першої згадки про СНІД належить Майклові Ґоттлібу, лікареві з Лос-Анджелеса, який опублікував статтю в Morbidity and Mortality Weekly Report. Упродовж кількох місяців публікацію ніхто і не зауважив. Лікарі помітили її лише після передруку в The New England Journal of Medicine. Сьогодні у світі ВІЛ-інфікованих понад 30 мільйонів, до 10 відсотків із яких діти. Уповільнення зростання кількості хворих відбувається лише з 2009 року. Але повністю подолати СНІД за ці 30 років ученим так і не вдалося.
