Доступність посилання

ТОП новини

СНІД косить українців (європейська преса)


Прага – Світова спільнота б’є тривогу з приводу ситуації з ВІЛ-інфікованими в Україні. Окрім зростання числа хворих на СНІД, загострилися проблеми з медикаментами для цих хворих в Україні. Експерти також запитують, чи скористається Україна підтримкою Польщі у час головування Варшави в ЄС. Оглядачі губляться в здогадах, що там за домовленостями російських і українських дипломатів про спільний кордон у Керченській протоці.

Австрійська «Дер Штандард» попереджає, що Україна – це держава з найвищими у Європі рівнем ураження громадян СНІДом. З 1987-го по 2011 роки в Україні офіційно реєструвалося до 200 тисяч ВІЛ-інфікованих. Міжнародні фахівці кажуть, що нині насправді серед українців є до 350 тисяч хворих на цю недугу, і лише кожний четвертий знає про це. Особливою проблемою для хворих на СНІД в Україні є нестача ліків і висока смертність. Чимало хворих не були враховані у державних планах закупівлі ліків для ВІЛ-інфікованих. Окрім того, хворі на СНІД хворіють на додачу ще й такими хворобами, як туберкульоз, цироз печінки. «Дер Штандард» наголошує, що в Україні закупівля ліків для ВІЛ-інфікованих пов’язана з великою корупцією, і міжнародні організації неодноразово критикували Києві за те, що там закуповують ліки для хворих на СНІД від 4 до 6 разів дорожче від середніх цін.

Лондонська «Ґардіан» зауважує дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, де вказано, що в Україні не лише криміналізований доступ до ліків хворих на СНІД, коли до 70 тисяч хворих не в змозі отримати відповідні ліки, а й спостерігається загрозлива тенденція наростання хвороби. Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні зростає у день приблизно на 60 осіб, 10 з них – діти; 10 хворих на СНІД щоденно помирає. Хоча на початку 2011 року Президент підписав прогресивний закон щодо боротьби зі СНІДом, все ж держава не робить і половини тієї роботи, яка потрібна за законом про зупинення наростання епідемії в Україні. У багатьох регіонах останнім часом подвоїлася кількість смертей від СНІД.

Брюссельське видання EUObserver зауважує, що країни Східної Європи очікують від головування в ЄС у другій половині 2011 року Польщі «природних симпатій від цієї країни». Останні часом, як зауважується тут, у країнах-учасниках Східного партнерства ЄС відчули ослаблення до них інтересу з боку Брюсселя і тому на наступне, з 1 липня, головування Польщі в Євросоюзі у цих країнах покладають певні сподівання. EUObserver цитує посла України в ЄС Костянтина Єлисєєва, який каже, що «польське президентство в ЄС створить більше можливостей для України, щоб Київ скористався цим для більших досягнень у зближенні з ЄС». Також наголошено, що Київ сподівається завершити переговори про укладення з Брюсселем угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі до кінця цього року, якраз напередодні виборів президента в Росії у 2012 році. Але ці переговори розпорошені в різних конференціях, круглих столах і семінарах, які не приносять конкретних результатів, як зауважує EUObserver. Брюссель також непокоїть ситуація з демократією в Україні, «флірт України з Росією», хоча Президент Янукович запевняє всіх у Європі, що його держава стратегічно налаштована на зближення з Європою, і вимагає від нових угод конкретної перспективи членства України в ЄС.

Московська «Нєзавісімая газета» інформує про нове велике занепокоєння української опозиції закритими від суспільства переговорами Києва з Москвою щодо державних кордонів у Азовському морі та Керченській протоці. Багатьох непокоять інформації про нібито чергову здачу тут національних інтересів владою Януковича в обмін на дешевший російський газ. Московське видання цитує також українського главу МЗС Костянтина Грищенка, який каже про якісь спільні «внутрішні води Росії та України» у нових домовленостях із Москвою щодо кордонів в Азовському морі й Керченській протоці. Це наштовхує експертів на прогнози щодо переважання тут російських пропозицій. Хоча документи з приводу цього ще не оприлюднені.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG