– Не знаю, чи вітати вас, чи ні з новою роллю, адже Вам доведеться розв’язувати вельми непросту проблему, як не нашкодити євроінтеграції України і не зіпсувати відносин з Росією, яка хоче бачити Україну в Митному союзі.
– Я думаю, що вітати навряд чи можна. Це дійсно робота і робота досить складна, і невідомо, чи вона принесе успіх.
– «Газпром» оголосив про те, що ціна на газ для Європи під кінець року може сягнути 500 доларів за тисячу кубометрів і Олексій Міллер визнав, що це тривожить українських споживачів. А щоб українці менше переживали за газ, у Кремлі їм радять долучатися до Митного союзу. Чи можна знайти «золоту середину» в цьому питанні?
– Питання газу, хоч і перебуває у зв’язку з питанням відносин із Митним союзом, але це самостійне питання, і навряд чи його можна розв’язувати виключно лише в контексті того, які будуть відносини України з Митним союзом. Насправді там можуть бути й інші виходи, в тому числі пов’язані зі статусом української газотранспортної системи. На жаль, не видно, яким чином це питання буде розв’язуватися. Нехай цим займаються експерти з енергетичних питань, які відповідають за це.
– Є формула, яку у квітні виклав Президент, це «3 плюс 1» у співпраці України з Митним союзом і експерти по різному її тлумачать.
– Звичайно, по різному, бо ця формула може передбачати різні варіації і сьогодні поки що абсолютно передчасно говорити, що вона буде конкретно означати з точки зору пропозиції України.
– А яка ваша особиста думка?
– Моя точка зору полягає в тому, що єдиною стійкою конструкцією може бути трикутник: Україна – Європейський Союз – Росія, яка в свою чергу є провідною країною Митного союзу. Головна проблема тут полягає у відносинах Росії з Європейським Союзом. Якщо тут буде знайдена формула, яка буде сприяти розвитку відносин інтеграційного типу між Росією і Європейським Союзом, тоді питання буде абсолютно зрозуміле і в України не буде роздвоєння на східний і на західний вектор, оскільки обидва ці вектори будуть вкладатися в загальний формат формування загальноєвропейського економічного, соціального і політичного простору. Якщо цього нам не вдасться зробити, то буде відразу складність, тому що буде виникати весь час питання невідповідності східного і західного векторів України.
– Була заява МЗС про те, що Україна зацікавлена у зоні вільної торгівлі з Митним союзом, але коли це питання розглядали на рівні СНД у травні, то тоді нічого не вийшло, переговори зайшли в глухий кут. Який ваш прогноз, як ця ситуація може розвиватися далі?
– Це питання перенесене на осінь. Там є суто технічні питання, я думаю, що можливо там присутня і політична позиція, бо чекають, яким чином будуть просуватися переговори України з Європейським Союзом щодо такої ж зони вільної торгівлі. В будь-якому разі, я думаю, що Україні не уникнути окремої угоди про режим вільної торгівлі з країнами Митного союзу. І я би сказав, що це не є формулою, яка є достатньою. Вона є необхідною, але не є достатньою. Ці країни також переходять із 1 січня наступного року до формалізації відносин в рамках Єдиного економічного простору. І нам також слід шукати тих можливостей, які будуть пов’язані з функціонуванням цієї економічної реалії. В будь-якому разі, це не є питання про входження до ЄЕП, але це питання взаємодії на рівні, скажімо, певних інфраструктурних проектів, певних високотехнологічних проектів. І я думаю, що от якраз пошук таких можливостей він дає перспективу зблизити позиції сторін і, можливо, створити кращий клімат для вирішення тих спірних питань, які накопичилися, включаючи і газове питання.
– Міністр закордонних справ Росії закликав Україну вирівняти тарифи за середнім рівнем у СОТ, щоб мати менше проблем у торгівлі з Митним союзом. Чи варто Україні йти тут на зустріч Москві?
– В України є певні зобов’язання, які вона впродовж багатьох років погоджувала з країнами членами СОТ. Можна сперечатися про те, наскільки вони є оптимальними і для України, і для наших східних партнерів. Але це вже на сьогодні факт і ставити питання про перегляд, на мій погляд, не є реальним.
– Я думаю, що вітати навряд чи можна. Це дійсно робота і робота досить складна, і невідомо, чи вона принесе успіх.
– «Газпром» оголосив про те, що ціна на газ для Європи під кінець року може сягнути 500 доларів за тисячу кубометрів і Олексій Міллер визнав, що це тривожить українських споживачів. А щоб українці менше переживали за газ, у Кремлі їм радять долучатися до Митного союзу. Чи можна знайти «золоту середину» в цьому питанні?
– Питання газу, хоч і перебуває у зв’язку з питанням відносин із Митним союзом, але це самостійне питання, і навряд чи його можна розв’язувати виключно лише в контексті того, які будуть відносини України з Митним союзом. Насправді там можуть бути й інші виходи, в тому числі пов’язані зі статусом української газотранспортної системи. На жаль, не видно, яким чином це питання буде розв’язуватися. Нехай цим займаються експерти з енергетичних питань, які відповідають за це.
– Є формула, яку у квітні виклав Президент, це «3 плюс 1» у співпраці України з Митним союзом і експерти по різному її тлумачать.
– Звичайно, по різному, бо ця формула може передбачати різні варіації і сьогодні поки що абсолютно передчасно говорити, що вона буде конкретно означати з точки зору пропозиції України.
– А яка ваша особиста думка?
– Моя точка зору полягає в тому, що єдиною стійкою конструкцією може бути трикутник: Україна – Європейський Союз – Росія, яка в свою чергу є провідною країною Митного союзу. Головна проблема тут полягає у відносинах Росії з Європейським Союзом. Якщо тут буде знайдена формула, яка буде сприяти розвитку відносин інтеграційного типу між Росією і Європейським Союзом, тоді питання буде абсолютно зрозуміле і в України не буде роздвоєння на східний і на західний вектор, оскільки обидва ці вектори будуть вкладатися в загальний формат формування загальноєвропейського економічного, соціального і політичного простору. Якщо цього нам не вдасться зробити, то буде відразу складність, тому що буде виникати весь час питання невідповідності східного і західного векторів України.
– Була заява МЗС про те, що Україна зацікавлена у зоні вільної торгівлі з Митним союзом, але коли це питання розглядали на рівні СНД у травні, то тоді нічого не вийшло, переговори зайшли в глухий кут. Який ваш прогноз, як ця ситуація може розвиватися далі?
– Це питання перенесене на осінь. Там є суто технічні питання, я думаю, що можливо там присутня і політична позиція, бо чекають, яким чином будуть просуватися переговори України з Європейським Союзом щодо такої ж зони вільної торгівлі. В будь-якому разі, я думаю, що Україні не уникнути окремої угоди про режим вільної торгівлі з країнами Митного союзу. І я би сказав, що це не є формулою, яка є достатньою. Вона є необхідною, але не є достатньою. Ці країни також переходять із 1 січня наступного року до формалізації відносин в рамках Єдиного економічного простору. І нам також слід шукати тих можливостей, які будуть пов’язані з функціонуванням цієї економічної реалії. В будь-якому разі, це не є питання про входження до ЄЕП, але це питання взаємодії на рівні, скажімо, певних інфраструктурних проектів, певних високотехнологічних проектів. І я думаю, що от якраз пошук таких можливостей він дає перспективу зблизити позиції сторін і, можливо, створити кращий клімат для вирішення тих спірних питань, які накопичилися, включаючи і газове питання.
– Міністр закордонних справ Росії закликав Україну вирівняти тарифи за середнім рівнем у СОТ, щоб мати менше проблем у торгівлі з Митним союзом. Чи варто Україні йти тут на зустріч Москві?
– В України є певні зобов’язання, які вона впродовж багатьох років погоджувала з країнами членами СОТ. Можна сперечатися про те, наскільки вони є оптимальними і для України, і для наших східних партнерів. Але це вже на сьогодні факт і ставити питання про перегляд, на мій погляд, не є реальним.