Реформа медичної галузі в Україні нагальна, переконує влада. За даними з Дніпропетровської облдержадміністрації, зараз із усіх бюджетних коштів, які виділяються на медицину, власне на лікування людей іде тільки 6 відсотків, решта грошей – на утримання закладів, іноді напівпорожніх і погано оснащених.
Щоб змінити ситуацію на краще, на Дніпропетровщині хочуть оптимізувати мережу закладів медицини. Пілотний проект, презентований регіоном, розробляли управлінці й лікарі-практики.
Влада переконує: під час реформ в області не скоротять жодного медичного працівника і не закриють жодного закладу медицини, мова йде тільки про їхнє перепрофілювання. Так, на селі розвиватимуть центри сімейної медицини і швидкої допомоги, у містах же сконцентрують високоспеціалізовані заклади з найновішим обладнанням і фахівцями високого рівня.
«Швидка» приїздитиме за 20 хвилин?
Розробники проекту не приховують: мешканцям сіл доведеться їздити за спеціалізованою допомогою до міст. Однак удома, в селі, їм надаватимуть найпершу допомогу, до того ж швидше, ніж зараз, запевняє голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул.
«Завдання, яке стоїть перед нами, забезпечити приїзд швидкої допомоги в селі максимум за 20 хвилин. При цьому нам треба на 35 відсотків зменшити число станцій базування швидкої допомоги і на 12 відсотків – кількість самих машин», – зазначив посадовець.
Чиновники переконують: у реформуванні зможе взяти участь і населення. Профіль жодного закладу, кажуть, не змінить так званого «паспорту реформ». Його мають затвердити разом – представники громадськості, лікарі та місцева влада.
Новації, очікує влада, викличуть невдоволення і сумніви частини потенційних пацієнтів. Побороти це допоможе роз’яснювальна кампанія, зазначає перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова.
«Ніщо так добре не розвіює сумніви, як позитивний досвід. Переконати людей, що буде краще, є тільки один спосіб: посадити їх в автобус і повезти в конкретний пункт, де будуть надаватись послуги. Показати їм, ким і як надаються послуги. Це допоможе знизити страх, подолати сумніви», – зауважила представник Адміністрації Президента.
Новації розпочались – грошей немає
А втім, у сільській місцевості на Дніпропетровщині ефективність майбутніх новацій ставлять під сумнів. Сільський голова села Саксагань П’ятихатського району Микола Кривохатько каже, що реформування в його селі вже розпочалось, місцеву лікарню будуть перетворювати на амбулаторію, але люди невдоволені.
«У нас була територіальна лікарня, її зараз і не закрили, але й не визначились із фінансуванням. Було 50 ліжко-місць, зараз – 12. Нічого кращого не вийшло. Обіцяють зробити з неї амбулаторію, але нічого ще невизначено», – розповів Радіо Свобода сільський голова Саксагані.
Пілотні проекти новацій у медицині, крім Дніпропетровщини, мають представити ще три регіони: Донеччина, Вінниччина та місто Київ. Усім їм як експериментальним обіцяють підтримку з держбюджету, але конкретних сум не називають. Невідома і дата початку реформи – законодавча база для неї не ухвалена, хоча самі законопроекти вже лежать у парламенті.
Щоб змінити ситуацію на краще, на Дніпропетровщині хочуть оптимізувати мережу закладів медицини. Пілотний проект, презентований регіоном, розробляли управлінці й лікарі-практики.
Влада переконує: під час реформ в області не скоротять жодного медичного працівника і не закриють жодного закладу медицини, мова йде тільки про їхнє перепрофілювання. Так, на селі розвиватимуть центри сімейної медицини і швидкої допомоги, у містах же сконцентрують високоспеціалізовані заклади з найновішим обладнанням і фахівцями високого рівня.
«Швидка» приїздитиме за 20 хвилин?
Розробники проекту не приховують: мешканцям сіл доведеться їздити за спеціалізованою допомогою до міст. Однак удома, в селі, їм надаватимуть найпершу допомогу, до того ж швидше, ніж зараз, запевняє голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул.
«Завдання, яке стоїть перед нами, забезпечити приїзд швидкої допомоги в селі максимум за 20 хвилин. При цьому нам треба на 35 відсотків зменшити число станцій базування швидкої допомоги і на 12 відсотків – кількість самих машин», – зазначив посадовець.
Чиновники переконують: у реформуванні зможе взяти участь і населення. Профіль жодного закладу, кажуть, не змінить так званого «паспорту реформ». Його мають затвердити разом – представники громадськості, лікарі та місцева влада.
Новації, очікує влада, викличуть невдоволення і сумніви частини потенційних пацієнтів. Побороти це допоможе роз’яснювальна кампанія, зазначає перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова.
«Ніщо так добре не розвіює сумніви, як позитивний досвід. Переконати людей, що буде краще, є тільки один спосіб: посадити їх в автобус і повезти в конкретний пункт, де будуть надаватись послуги. Показати їм, ким і як надаються послуги. Це допоможе знизити страх, подолати сумніви», – зауважила представник Адміністрації Президента.
Новації розпочались – грошей немає
А втім, у сільській місцевості на Дніпропетровщині ефективність майбутніх новацій ставлять під сумнів. Сільський голова села Саксагань П’ятихатського району Микола Кривохатько каже, що реформування в його селі вже розпочалось, місцеву лікарню будуть перетворювати на амбулаторію, але люди невдоволені.
«У нас була територіальна лікарня, її зараз і не закрили, але й не визначились із фінансуванням. Було 50 ліжко-місць, зараз – 12. Нічого кращого не вийшло. Обіцяють зробити з неї амбулаторію, але нічого ще невизначено», – розповів Радіо Свобода сільський голова Саксагані.
Пілотні проекти новацій у медицині, крім Дніпропетровщини, мають представити ще три регіони: Донеччина, Вінниччина та місто Київ. Усім їм як експериментальним обіцяють підтримку з держбюджету, але конкретних сум не називають. Невідома і дата початку реформи – законодавча база для неї не ухвалена, хоча самі законопроекти вже лежать у парламенті.
