За останні три роки Європейська комісія вже надала для розвитку українських селищ та містечок 12 мільйонів євро. Це здійснено у рамках спільного проекту ЄС та ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду». У вівторок у Брюсселі вирішили розпочати другу фазу цієї ініціативи, надавши додатково ще 17 мільйонів. Ці гроші мають отримати громади селищ та невеликих міст для розвитку ініціатив у царині охорони здоров’я, довкілля, проектів із енергозбереження, водопостачання тощо.
«Буде створена комісія, яка ухвалюватиме рішення, які проекти фінансувати, – каже перший заступник Прем’єр-міністра України з економічного розвитку та торгівлі Андрій Клюєв. Причому всі пропозиції надходитимуть від місцевих органів самоврядування. У рамках першого етапу вже є ціла низка цікавих проектів».
Насамперед, це стосується енергозбереження та енергоефективності, реконструкції підприємств житлово-комунального господарства та цілої низки невеликих проектів, котрі найбільше цікавить і вирішує проблеми місцевого самоврядування, пояснив у Єврокомісії перший віце-Прем’єр-міністр.
Чи поведуть державу до євростандартів українські громади?
Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Філе при цьому зауважує, що саме регіональний розвиток, допомога у першу чергу простим громадянам – це особливо важливий момент розвитку України у її прагненні наблизитися до європейських стандартів.
«Вдале керівництво країною полягає не лише у реформуванні та покращеннях на національному рівні, – каже він. – Воно ще й у активнішому залученні до управління державою громадян, які можуть впливати на вирішальний вибір соціального розвитку».
Єврокомісар нагадує, що нинішній рік надзвичайно важливий для України і Євросоюзу, бо планується завершення переговорів щодо угоди про асоціацію, зону вільної торгівлі та досягнутий прогрес у виконанні плану дій для переходу до безвізового режиму. При цьому Штефан Філе нагадує і про важливість не лише економічних реформ, а й дотримання демократичних принципів.
«Успіх Угоди про асоціацію залежить не лише від економічного прогресу, який Україна здійснить, щоб наблизитися до ЄС, – зауважує Штефан Філе. – Вона ще мусить повністю поділяти наші цінності: верховенство закону, повагу до виборчого закону, Конституції, свободу зібрань, висловлювань та преси».
Неузгодженості щодо економічних обмінів тривають
Саме неузгодженості торговельних та економічних вимог, які виставляють одне одному Київ та Брюссель, були предметом переговорів першого віце-прем’єра Андрія Клюєва з єврокомісаром із питань торгівлі Карелом Де Гюхтом та єврокомісаром з енергетики Ґюнтером Еттінґером.
Представники українського уряду, зокрема, вважають дискримінаційними запропоновані Євросоюзом розміри квотувань українських сільськогосподарських продуктів. Неузгодженими залишаються питання співробітництва зі співдружністю у паливно-енергетичній сфері. До того ж, українська сторона також вважає неприйнятними обмеження, яких вимагають європейські партнери щодо участі українських перевізників на європейському ринку транспортних послуг.
Очікується, що остаточні рішення з цих питань будуть ухвалені 20-24 червня в Києві на наступному17-му раунді переговорів про створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.
«Буде створена комісія, яка ухвалюватиме рішення, які проекти фінансувати, – каже перший заступник Прем’єр-міністра України з економічного розвитку та торгівлі Андрій Клюєв. Причому всі пропозиції надходитимуть від місцевих органів самоврядування. У рамках першого етапу вже є ціла низка цікавих проектів».
Насамперед, це стосується енергозбереження та енергоефективності, реконструкції підприємств житлово-комунального господарства та цілої низки невеликих проектів, котрі найбільше цікавить і вирішує проблеми місцевого самоврядування, пояснив у Єврокомісії перший віце-Прем’єр-міністр.
Чи поведуть державу до євростандартів українські громади?
Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Філе при цьому зауважує, що саме регіональний розвиток, допомога у першу чергу простим громадянам – це особливо важливий момент розвитку України у її прагненні наблизитися до європейських стандартів.
«Вдале керівництво країною полягає не лише у реформуванні та покращеннях на національному рівні, – каже він. – Воно ще й у активнішому залученні до управління державою громадян, які можуть впливати на вирішальний вибір соціального розвитку».
Єврокомісар нагадує, що нинішній рік надзвичайно важливий для України і Євросоюзу, бо планується завершення переговорів щодо угоди про асоціацію, зону вільної торгівлі та досягнутий прогрес у виконанні плану дій для переходу до безвізового режиму. При цьому Штефан Філе нагадує і про важливість не лише економічних реформ, а й дотримання демократичних принципів.
«Успіх Угоди про асоціацію залежить не лише від економічного прогресу, який Україна здійснить, щоб наблизитися до ЄС, – зауважує Штефан Філе. – Вона ще мусить повністю поділяти наші цінності: верховенство закону, повагу до виборчого закону, Конституції, свободу зібрань, висловлювань та преси».
Неузгодженості щодо економічних обмінів тривають
Саме неузгодженості торговельних та економічних вимог, які виставляють одне одному Київ та Брюссель, були предметом переговорів першого віце-прем’єра Андрія Клюєва з єврокомісаром із питань торгівлі Карелом Де Гюхтом та єврокомісаром з енергетики Ґюнтером Еттінґером.
Представники українського уряду, зокрема, вважають дискримінаційними запропоновані Євросоюзом розміри квотувань українських сільськогосподарських продуктів. Неузгодженими залишаються питання співробітництва зі співдружністю у паливно-енергетичній сфері. До того ж, українська сторона також вважає неприйнятними обмеження, яких вимагають європейські партнери щодо участі українських перевізників на європейському ринку транспортних послуг.
Очікується, що остаточні рішення з цих питань будуть ухвалені 20-24 червня в Києві на наступному17-му раунді переговорів про створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.
