Офіційне прохання сербів визнати їхню країну кандидатом на вступ до ЄС було надіслане до Брюсселя у 2009 році. Але про позитивну відповідь донині не йшлося. В основному через вимогу міжнародної спільноти, зокрема ЄС, затримати й видати трибуналу в Гаазі генерала Младича, звинуваченого у геноциді й через жорстокість відомого ще під прізвиськом «Боснійський м’ясник». Його арешт усунув цю останню перешкоду, заявляють європейські лідери.
«Справедливість торжествує, і велику перепону, що стояла на шляху Сербії до ЄС, усунуто», – вважає і єврокомісар із питань розширення Штефан Філе.
Водночас, Європейський Союз заявляє, що арешт Ратка Младича не усуває необхідності проведення сербами грунтовних реформ. Перед Белградом і президентом Борисом Тадичем брюссельські установи поставили вимогу: продовжувати демократичну перебудову країни, зокрема її судочинної системи й державних адміністрацій. Тільки після того, як це буде зроблено, Європейська співдружність може надати сербам «зелене світло» на шляху до членства у своїх лавах.
Європу насторожують теплі стосунки сербів із Кремлем
Тим часом, це «світло» вигідне й для Євросоюзу, бо тут усі усвідомлюють, що мова йде про найбільшу країну Балкан, торгівля з якою виглядає заманливо.
Після кривавої війни, що точилася у регіоні в 90-х роках, Європейська спільнота сьогодні, як ніколи, відіграє роль миротворця. Низка балканських країн наразі, умовно кажучи, чекають у «передпокої» на той момент, коли Євросоюз їм відчинить двері. Хорватія – перша у цій черзі й незабаром може стати 28 країною-членом. Далі йдуть Македонія та Чорногорія, а пізніше очікують на розгляд своїх євроінтеграційних вимог Боснія, Косово й, можливо, Албанія.
Приєднання до Європейського Союзу для сербів – це унікальна можливість виходу на величезний і багатообіцяючий ринок. Проте, у цьому сенсі сам Євросоюз дещо насторожений через давні й дуже теплі економічні та політичні стосунки між Белградом і Кремлем.
Сам процес євроінтеграції сербів ще перебуває на старті. Експерти з європейських аналітичних центрів наголошують: офіційне визнання Сербії кандидатом на вступ ще не означає швидкого приєднання. Переговори щодо цього мають лише розпочатися, а прогрес сербів на шляху реформ регулярно аналізуватимуть фахівці Європейської Комісії.
«Справедливість торжествує, і велику перепону, що стояла на шляху Сербії до ЄС, усунуто», – вважає і єврокомісар із питань розширення Штефан Філе.
Водночас, Європейський Союз заявляє, що арешт Ратка Младича не усуває необхідності проведення сербами грунтовних реформ. Перед Белградом і президентом Борисом Тадичем брюссельські установи поставили вимогу: продовжувати демократичну перебудову країни, зокрема її судочинної системи й державних адміністрацій. Тільки після того, як це буде зроблено, Європейська співдружність може надати сербам «зелене світло» на шляху до членства у своїх лавах.
Європу насторожують теплі стосунки сербів із Кремлем
Тим часом, це «світло» вигідне й для Євросоюзу, бо тут усі усвідомлюють, що мова йде про найбільшу країну Балкан, торгівля з якою виглядає заманливо.
Після кривавої війни, що точилася у регіоні в 90-х роках, Європейська спільнота сьогодні, як ніколи, відіграє роль миротворця. Низка балканських країн наразі, умовно кажучи, чекають у «передпокої» на той момент, коли Євросоюз їм відчинить двері. Хорватія – перша у цій черзі й незабаром може стати 28 країною-членом. Далі йдуть Македонія та Чорногорія, а пізніше очікують на розгляд своїх євроінтеграційних вимог Боснія, Косово й, можливо, Албанія.
Приєднання до Європейського Союзу для сербів – це унікальна можливість виходу на величезний і багатообіцяючий ринок. Проте, у цьому сенсі сам Євросоюз дещо насторожений через давні й дуже теплі економічні та політичні стосунки між Белградом і Кремлем.
Сам процес євроінтеграції сербів ще перебуває на старті. Експерти з європейських аналітичних центрів наголошують: офіційне визнання Сербії кандидатом на вступ ще не означає швидкого приєднання. Переговори щодо цього мають лише розпочатися, а прогрес сербів на шляху реформ регулярно аналізуватимуть фахівці Європейської Комісії.
