Два роки тому «Сурґутнєфтєгаз» внаслідок закулісних оборудок перекупив за мільярд 400 мільйонів євро 21,2 відсотка акцій угорського концерну «МОЛ», які на той час належали Австрійському нафтовому управлінню (ОМV).
Угорці розцінили такий крок як недружній з боку австрійців, які багато разів хотіли заволодіти контрольним пакетом акцій «МОЛу», однак це їм не вдавалося. І хоча договір продажу акцій був здійснений за всіма формальними процедурами, «Сурґутнєфтєгаз» через опір «МОЛу» не був зареєстрований як акціонер і не отримував дивідендів із придбаних акцій, попри те, що угорський нафтогазовий концерн отримував прибутки.
Це вельми непокоїло росіян. Наприкінці минулого року прем’єр-міністр Росії Володимир Путін навіть звинуватив угорських нафтовиків у різноманітних порушеннях. Він заявив, що угорці, «порушуючи всякі закони і правила», роблять все для того, щоб витіснити представників «Сурґутнєфтєгазу» зі спільного бізнесу і не дати їм увійти до керівних органів угорської компанії.
Енергетична безпека має свою ціну
У бізнесових колах по-різному тлумачили ці події. Одних дивувала удвічі завищена ринкова ціна придбаних акцій. Інші експерти радше пов’язували цю обставину з політикою, адже «МОЛ» є акціонером газогону «Набукко», а росіяни, зі свого боку, хочуть мати доступ до інформації стосовно енергетичного проекту Євросоюзу.
Судова тяганина між «МОЛом» та «Сурґутнєфтєгазом» тривала цілий рік. Закінчилася вона тим, що угорський уряд пообіцяв до кінця серпня поточного року викупити акції «МОЛу» за мільярд 880 мільйонів євро. Це на півмільярда євро більше, ніж росіяни заплатили австрійцям.
Однак прем’єр Угорщини Віктор Орбан має з цього приводу іншу думку.
«Це було більше, ніж звична купівля. Це була важка боротьба упродовж нелегкого року серії переговорів та узгоджень, внаслідок чого з’явилася чинна домовленість. Одним із ключів до оновлення Угорщини і Центральної Європи є зменшення зовнішньої залежності енергетичного сектора і відродження національної економіки. Для цього є потреба у сильних угорських та центральноєвропейських підприємствах, щоб регіон був конкурентоспроможним у ХХІ столітті, а з ним і Угорщина. «МОЛ» якраз і є таким підприємством», – заявив голова уряду.
Зворотній бік медалі
Генеральний директор АТ «МОЛ» Жолт Гернаді переконаний, що повернення акцій власнику, бодай і через нерівні умови торгу, заспокоїть інвесторів, які вкладають гроші в розвиток цього стратегічно важливого для Угорщини підприємства.
Зі свого боку, міністр національної енергетики Тамаш Феллеґі сказав, що не бачить ніякої загрози для фінансів країни.
«Купівлю акцій Угорщина здійснила за рахунок отриманих траншів МВФ. Таким чином, ця трансакція не матиме прямого впливу на розмір державного боргу чи рівень бюджетного дефіциту», – зазначив міністр.
Після оборудки з росіянами вирішальний голос на засіданні акціонерів «МОЛу» переходить до угорської держави. Такий крок привітала опозиційна до уряду правоекстремістська організація «Йоббік». Однак соціалісти та зелені, які також не входять до проурядової більшості, назвали цю оборудку вкрай невигідною і бездумною, практично на межі кримінальної відповідальності, такою, що не сприяє зміцненню енергетичної безпеки Угорщини.
Угорці розцінили такий крок як недружній з боку австрійців, які багато разів хотіли заволодіти контрольним пакетом акцій «МОЛу», однак це їм не вдавалося. І хоча договір продажу акцій був здійснений за всіма формальними процедурами, «Сурґутнєфтєгаз» через опір «МОЛу» не був зареєстрований як акціонер і не отримував дивідендів із придбаних акцій, попри те, що угорський нафтогазовий концерн отримував прибутки.
Це вельми непокоїло росіян. Наприкінці минулого року прем’єр-міністр Росії Володимир Путін навіть звинуватив угорських нафтовиків у різноманітних порушеннях. Він заявив, що угорці, «порушуючи всякі закони і правила», роблять все для того, щоб витіснити представників «Сурґутнєфтєгазу» зі спільного бізнесу і не дати їм увійти до керівних органів угорської компанії.
Енергетична безпека має свою ціну
У бізнесових колах по-різному тлумачили ці події. Одних дивувала удвічі завищена ринкова ціна придбаних акцій. Інші експерти радше пов’язували цю обставину з політикою, адже «МОЛ» є акціонером газогону «Набукко», а росіяни, зі свого боку, хочуть мати доступ до інформації стосовно енергетичного проекту Євросоюзу.
Судова тяганина між «МОЛом» та «Сурґутнєфтєгазом» тривала цілий рік. Закінчилася вона тим, що угорський уряд пообіцяв до кінця серпня поточного року викупити акції «МОЛу» за мільярд 880 мільйонів євро. Це на півмільярда євро більше, ніж росіяни заплатили австрійцям.
Однак прем’єр Угорщини Віктор Орбан має з цього приводу іншу думку.
«Це було більше, ніж звична купівля. Це була важка боротьба упродовж нелегкого року серії переговорів та узгоджень, внаслідок чого з’явилася чинна домовленість. Одним із ключів до оновлення Угорщини і Центральної Європи є зменшення зовнішньої залежності енергетичного сектора і відродження національної економіки. Для цього є потреба у сильних угорських та центральноєвропейських підприємствах, щоб регіон був конкурентоспроможним у ХХІ столітті, а з ним і Угорщина. «МОЛ» якраз і є таким підприємством», – заявив голова уряду.
Зворотній бік медалі
Генеральний директор АТ «МОЛ» Жолт Гернаді переконаний, що повернення акцій власнику, бодай і через нерівні умови торгу, заспокоїть інвесторів, які вкладають гроші в розвиток цього стратегічно важливого для Угорщини підприємства.
Зі свого боку, міністр національної енергетики Тамаш Феллеґі сказав, що не бачить ніякої загрози для фінансів країни.
«Купівлю акцій Угорщина здійснила за рахунок отриманих траншів МВФ. Таким чином, ця трансакція не матиме прямого впливу на розмір державного боргу чи рівень бюджетного дефіциту», – зазначив міністр.
Після оборудки з росіянами вирішальний голос на засіданні акціонерів «МОЛу» переходить до угорської держави. Такий крок привітала опозиційна до уряду правоекстремістська організація «Йоббік». Однак соціалісти та зелені, які також не входять до проурядової більшості, назвали цю оборудку вкрай невигідною і бездумною, практично на межі кримінальної відповідальності, такою, що не сприяє зміцненню енергетичної безпеки Угорщини.
