За словами заступника генерального секретаря Ради Європи Мод де Бур-Букіккйо, лише регіональна та європейська співпраця допоможе захистити дитинство від цілої низки небезпек та ризиків.
«Повсякчас ми стикаємося з насильством над дітьми: це трапляється вдома, у школах, на вулиці, – каже вона. – Тож і батьки, і усі фахівці, які працюють з дітьми, повинні мати знання про те, як цьому протистояти. Ми повинні усі разом допомогти одне одному і скоординувати наші дії з викорінення насильства над дітьми, забезпечити дітям здорове і щасливе життя».
За даними експертів Ради Європи та європейського представництва ЮНІСЕФ, щороку в Європі понад мільйон дітей та підлітків потрапляють у сексуальне рабство; третина маленьких європейців зазнає насильства у родині та школах; кожен шостий маленький громадянин ЄС має проблеми соціального плану. Торгівля дітьми – одне з найбільших джерел прибутку міжнародного криміналітету.
Регіональні проблеми захисту дитинства
Проблеми захисту прав дітей, вочевидь, мають і регіональні особливості. Як зазначили директор регіонального представництва ЮНІСЕФ Стівен Аллен та голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануел
Пінту Тейшейра, на заході Європи чітко діє національне та міжнародне законодавство у цій царині.
До того ж, зауважує Аллен, «у європейському просторі повний спектр проблем, пов’язаних з насильством над дитиною, починає швидко бути видимим, але залишається і чимало країн, які відкриті і дружні до дитини, але механізми захисту їхніх прав залишаються обмеженими або недоступними дітям усіх прошарків населення».
Тим часом, за даними Ради Європи, схід Європи, включно з Україною, має проблеми із втіленням відповідних міжнародних норм. До того ж в Україні, Молдові, Македонії, Румунії до порушень прав дитини можна віднести неповагу до сиріт та інвалідів, соціальну скруту тощо.
«Діти – наше все»?
Із міжнародними експертами згоден і віце-прем’єр України Андрій Клюєв. За його словами, насильство над дитиною – це не лише сексуальна експлуатація чи торгівля дітьми, що переслідується законом, а й будь-яке відхилення від дотримання прав дітей, що закріплені у декларації ООН та Європейській конвенції про захист прав дитини.
«Дитина зазнає насильства як фізичного, так і психологічного, коли позбавляється сімейного оточення та батьківського опікунства, – каже віце-прем’єр. Так само зазнає насильства дитина з особливими потребами, для якої не створено належних умов для її соціальної адаптації та інтеграції. Формою насильства є і факт проживання дитини в умовах бідності: за таких обставин дитина не може реалізувати свої права на нормальне повноцінне життя, освіту тощо».
Тож не дивно, що Україна, яка головує у Комітеті міністрів Ради Європи, вважає пріоритетом розробку нової Концепції із захисту прав дітей, заявив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
Він також зазначив, що одним із перших кроків буде запровадження в Україні з вересня цього року Європейської конвенції з усиновлення дітей та моніторинг виконання міжнародних актів, до яких Україна приєдналася раніше.
«Повсякчас ми стикаємося з насильством над дітьми: це трапляється вдома, у школах, на вулиці, – каже вона. – Тож і батьки, і усі фахівці, які працюють з дітьми, повинні мати знання про те, як цьому протистояти. Ми повинні усі разом допомогти одне одному і скоординувати наші дії з викорінення насильства над дітьми, забезпечити дітям здорове і щасливе життя».
За даними експертів Ради Європи та європейського представництва ЮНІСЕФ, щороку в Європі понад мільйон дітей та підлітків потрапляють у сексуальне рабство; третина маленьких європейців зазнає насильства у родині та школах; кожен шостий маленький громадянин ЄС має проблеми соціального плану. Торгівля дітьми – одне з найбільших джерел прибутку міжнародного криміналітету.
Регіональні проблеми захисту дитинства
Проблеми захисту прав дітей, вочевидь, мають і регіональні особливості. Як зазначили директор регіонального представництва ЮНІСЕФ Стівен Аллен та голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануел
Пінту Тейшейра, на заході Європи чітко діє національне та міжнародне законодавство у цій царині.
До того ж, зауважує Аллен, «у європейському просторі повний спектр проблем, пов’язаних з насильством над дитиною, починає швидко бути видимим, але залишається і чимало країн, які відкриті і дружні до дитини, але механізми захисту їхніх прав залишаються обмеженими або недоступними дітям усіх прошарків населення».
Тим часом, за даними Ради Європи, схід Європи, включно з Україною, має проблеми із втіленням відповідних міжнародних норм. До того ж в Україні, Молдові, Македонії, Румунії до порушень прав дитини можна віднести неповагу до сиріт та інвалідів, соціальну скруту тощо.
«Діти – наше все»?
Із міжнародними експертами згоден і віце-прем’єр України Андрій Клюєв. За його словами, насильство над дитиною – це не лише сексуальна експлуатація чи торгівля дітьми, що переслідується законом, а й будь-яке відхилення від дотримання прав дітей, що закріплені у декларації ООН та Європейській конвенції про захист прав дитини.
«Дитина зазнає насильства як фізичного, так і психологічного, коли позбавляється сімейного оточення та батьківського опікунства, – каже віце-прем’єр. Так само зазнає насильства дитина з особливими потребами, для якої не створено належних умов для її соціальної адаптації та інтеграції. Формою насильства є і факт проживання дитини в умовах бідності: за таких обставин дитина не може реалізувати свої права на нормальне повноцінне життя, освіту тощо».
Тож не дивно, що Україна, яка головує у Комітеті міністрів Ради Європи, вважає пріоритетом розробку нової Концепції із захисту прав дітей, заявив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
Він також зазначив, що одним із перших кроків буде запровадження в Україні з вересня цього року Європейської конвенції з усиновлення дітей та моніторинг виконання міжнародних актів, до яких Україна приєдналася раніше.
