Австрійське видання «Ді Прессе» публікує заперечення професора політології з Інсбрука Ґергарда Манґотта на статтю у цій же газеті Пауля Шульмайстера, в якій автор критикує Росію за намагання підпорядкувати собі ЄС за допомогою російського газу. Професор Манґотт захищає право Росії на її зону життєвих інтересів і пояснює це, зокрема, тим, що, мовляв, Москву змушують до цього США та Європа, які намагаються встановити свою гегемонію в Україні та Південному Кавказі. Манґотт також називає спроби ЄС здійснювати свій проект створення так званого південного газового коридору («Набукко») намаганнями Брюсселя вибудовувати свою особливу присутність на південноросійських рубежах, що призводить не лише до реакції Росії, але й до співпраці ЄС, всупереч його демократичним принципам, з авторитарними режимами в Туркменистані та Азербайджані. Автор запитує: а що, хіба лише Москва цинічна, хіба не заплющує очі Європа на переслідування опозиції в Баку чи Ашгабаті? Професор Манґотт також заперечує твердження Пауля Шульмайстера у статті від 16 травня про нібито наростання загрози монополізації Росією європейського газового ринку, бо, з точки зору політолога з Інсбрука, в європейській енергетиці наростає частка норвезького газу та й є можливість нарощувати постачання блакитного палива до Європи з Північної та Західної Африки. Автор статті також наголошує, що ЄС співпрацює з Росією в нейтралізації китайського впливу в Середній Азії та в намаганнях направити іранський газ на східні ринки. Манґотт також зауважує, що такі європейські енергетичні потуги, як італійська ENI, французька Électricité de France та німецька BASF Wintershall, також зацікавлені у провалі проекту «Набукко» та реалізації російського «Південного потоку», у якому ці компанії залучені. Професор Манґотт також стверджує: «Україна є завдяки її геополітичному становищу зоною стратегічних інтересів як для ЄС і США, так і для Росії. Змагання за стратегічний контроль над цією державою інколи проходить гостро та агресивно, тому відкидати тут це суперництво було б абсурдно». Австрійський політолог зауважує також, що «Росія отримала зі зміною влади в Києві більше можливостей для проштовхування своїх інтересів, аніж це було за правління Віктора Ющенка». Однак відносна втрата впливу на Київ із боку ЄС та США зовсім не означала, що Росія може контролювати українську еліту, як їй заманеться, наголошує Манґотт. На його думку, здійснювати гегемонію над Україною Москві важко, бо внутрішні сили, насамперед, місцеві олігархи, діють проти російської опіки. Австрійський політолог стверджує далі, що «дорікати Росії через досягнення політичного, економічного і військового контролю над сусідніми державами – абсурдно», бо, мовляв, усі великі держави діють за такою логікою, як і Росія і, зрозуміло, протидіють таким намірам Москви. Тому, на думку Манґотта, той, хто сліпо звинувачує Росію у політиці з позиції сили, недобачає того, що роблять інші.
Чеська «Днес» цитує рішення суду в Києві про примусову доставку української опозиціонерки Юлії Тимошенко до Генпрокуратури. Суд вважав потрібними такі дії проти Тимошенко, нібито з причини уникнення нею співпраці зі слідством, яке підозрює колишнього главу українського уряду в фінансових оборудках та укладенні невигідного для Києва газового контракту з Росією. «Днес» також звертає увагу на зосередження біля Генпрокуратури у Києві під час допиту Тимошенко у вівторок десятків озброєних вояків спецпідрозділів міліції у масках. Йдеться про ймовірність арешту Тимошенко. «Днес» також інформує, що «Тимошенко є лідером найбільшої української опозиційної партії, але не є депутатом парламенту та не користується імунітетом». Видання наголошує, що українська опозиція вважає судове переслідування Тимошенко «політично вмотивованим», а сама Тимошенко називає такі дії влади «політичною помстою». Чеська газета нагадує, що колишній міністр уряду Тимошенко Богдан Данилишин отримав політичний притулок у Чехії.
Вже згадана австрійська «Ді Прессе» в аналізі європейських ринків нерухомості особливу увагу звертає на пожвавлення в Польщі, Румунії та Угорщині. Разом з тим газета наголошує, що в Україні діяльність цього ринку «ледве животіє», і додає, що це пояснюється не лише малою купівельною спроможністю, а й труднощами кредитування ринку житла, корупцією та поганою якістю будівництва в Україні. Тому про добрі шанси для інвестування в українську нерухомість, мабуть, говорити ще зарано, резюмує у своєму аналізі австрійське видання.
Чеська «Днес» цитує рішення суду в Києві про примусову доставку української опозиціонерки Юлії Тимошенко до Генпрокуратури. Суд вважав потрібними такі дії проти Тимошенко, нібито з причини уникнення нею співпраці зі слідством, яке підозрює колишнього главу українського уряду в фінансових оборудках та укладенні невигідного для Києва газового контракту з Росією. «Днес» також звертає увагу на зосередження біля Генпрокуратури у Києві під час допиту Тимошенко у вівторок десятків озброєних вояків спецпідрозділів міліції у масках. Йдеться про ймовірність арешту Тимошенко. «Днес» також інформує, що «Тимошенко є лідером найбільшої української опозиційної партії, але не є депутатом парламенту та не користується імунітетом». Видання наголошує, що українська опозиція вважає судове переслідування Тимошенко «політично вмотивованим», а сама Тимошенко називає такі дії влади «політичною помстою». Чеська газета нагадує, що колишній міністр уряду Тимошенко Богдан Данилишин отримав політичний притулок у Чехії.
Вже згадана австрійська «Ді Прессе» в аналізі європейських ринків нерухомості особливу увагу звертає на пожвавлення в Польщі, Румунії та Угорщині. Разом з тим газета наголошує, що в Україні діяльність цього ринку «ледве животіє», і додає, що це пояснюється не лише малою купівельною спроможністю, а й труднощами кредитування ринку житла, корупцією та поганою якістю будівництва в Україні. Тому про добрі шанси для інвестування в українську нерухомість, мабуть, говорити ще зарано, резюмує у своєму аналізі австрійське видання.
