Брюссель схвалив замороження активів керівництва Сирії та обмеження на в’їзд до ЄС іще більше ніж десятка чільників сирійської влади, включно із президентом Сирії Башаром Асадом. Якщо два тижні тому Кіпр, Греція та Німеччина були проти включення Башара Асада до європейських «чорних списків», то нині вони погодилися на це та на розширення списку на інших офіційних осіб Сирії, які беруть активну участь у нинішніх репресіях проти опозиції.
Тут значну роль відіграла і позиція США, які виступили проти репресій у Сирії. Тим більше, що й у минулі вихідні в Сирії знову загинули представники опозиції. Правозахисники з Дамаска кажуть, що число загиблих сягає вже майже 900 осіб із того часу, як два місяці тому почалися акції протесту опозиції.
В ЄС вимагають від Асада припинення насилля, початку переговорів із широкою національною опозицією на основі її вимог, включно з конкретними пропозиціями щодо початку в Сирії політичних реформ.
Британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ заявив у Брюсселі, що ЄС має діяти «сміливо і честолюбно» у час арабських демократичних революцій, пропонуючи цим країнам, з одного боку, доступ до вільного ринку за їхнє прагнення до реформ, а з іншого – застосовувати покарання до владних сил на кшталт Сирії, де ті вдалися до сили проти власного народу.
«Репресії в Сирії тривають, і важливо, щоб люди там отримали право на мирний протест, були звільнені політв’язні і Сирія у найближчі тижні й місяці стала на шлях реформ, а не репресій», – зазначив Вільям Гейґ.
Міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні назвав санкції проти Сирії «сильним сигналом, який необхідний для ілюстрації ізоляції режиму». Водночас у Європі також побоюються, що навіть суворіші санкції проти Дамаска можуть відсунути владу Асада ще далі від діалогу з опозицією.
Ембарго ЄС проти Ірану стало на 100 компаній суворішим
Стало також відомо, що міністри закордонних справ країн ЄС розширили у понеділок іще на 100 іранських компаній і підприємств перелік ембарго Брюсселя та заборонили подорожі і заморозили активи ще 5 чільникам влади Ірану у відповідь на відмову Тегерана зупинити свою суперечливу ядерну програму.
Такі санкції посилюють тиск на іранську владу і заважають Тегеранові уникнути вже чинних заборон.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон заявила «Ми хочемо, щоб Іран продовжив переговори з ядерної проблеми. Вам відома моя думка про те, як дотримуються прав людини в Ірані. Дуже важливо підтримувати тиск на іранську владу і спробувати примусити її відмовитися від такої великої кількості смертних покарань та змінити ставлення до людей. Ми постараємося це зробити і зробимо це».
До цього Рада безпеки ООН вже чотири рази ухвалювала резолюції щодо санкцій проти ядерних приготувань Ірану. Та сьогодні спостерігачі і ООН, і МАГАТЕ висловили своє занепокоєння намаганнями іранських спецслужб зламати доступи до їхніх комп’ютерів і телефонів. Це змушує Брюссель діяти.
Тут значну роль відіграла і позиція США, які виступили проти репресій у Сирії. Тим більше, що й у минулі вихідні в Сирії знову загинули представники опозиції. Правозахисники з Дамаска кажуть, що число загиблих сягає вже майже 900 осіб із того часу, як два місяці тому почалися акції протесту опозиції.
В ЄС вимагають від Асада припинення насилля, початку переговорів із широкою національною опозицією на основі її вимог, включно з конкретними пропозиціями щодо початку в Сирії політичних реформ.
Британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ заявив у Брюсселі, що ЄС має діяти «сміливо і честолюбно» у час арабських демократичних революцій, пропонуючи цим країнам, з одного боку, доступ до вільного ринку за їхнє прагнення до реформ, а з іншого – застосовувати покарання до владних сил на кшталт Сирії, де ті вдалися до сили проти власного народу.
«Репресії в Сирії тривають, і важливо, щоб люди там отримали право на мирний протест, були звільнені політв’язні і Сирія у найближчі тижні й місяці стала на шлях реформ, а не репресій», – зазначив Вільям Гейґ.
Міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні назвав санкції проти Сирії «сильним сигналом, який необхідний для ілюстрації ізоляції режиму». Водночас у Європі також побоюються, що навіть суворіші санкції проти Дамаска можуть відсунути владу Асада ще далі від діалогу з опозицією.
Ембарго ЄС проти Ірану стало на 100 компаній суворішим
Стало також відомо, що міністри закордонних справ країн ЄС розширили у понеділок іще на 100 іранських компаній і підприємств перелік ембарго Брюсселя та заборонили подорожі і заморозили активи ще 5 чільникам влади Ірану у відповідь на відмову Тегерана зупинити свою суперечливу ядерну програму.
Такі санкції посилюють тиск на іранську владу і заважають Тегеранові уникнути вже чинних заборон.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон заявила «Ми хочемо, щоб Іран продовжив переговори з ядерної проблеми. Вам відома моя думка про те, як дотримуються прав людини в Ірані. Дуже важливо підтримувати тиск на іранську владу і спробувати примусити її відмовитися від такої великої кількості смертних покарань та змінити ставлення до людей. Ми постараємося це зробити і зробимо це».
До цього Рада безпеки ООН вже чотири рази ухвалювала резолюції щодо санкцій проти ядерних приготувань Ірану. Та сьогодні спостерігачі і ООН, і МАГАТЕ висловили своє занепокоєння намаганнями іранських спецслужб зламати доступи до їхніх комп’ютерів і телефонів. Це змушує Брюссель діяти.
