Ухвалені парламентом нові правила дозволяють істотно розширити можливість проводити державні закупівлі в одного учасника, тобто фактично без конкурсу. Крім того, відтепер закупівля в одного учасника не потребує дозволу Міністерства економічного розвитку та торгівлі.
Також, згідно з законом, державні закупівлі за участю державних підприємств будуть регулюватись не законом, а постановами уряду.
«Законопроект спрямований на спрощення порядку здійснення закупівель вітчизняними промисловими підприємствами, що підвищить їхню конкурентоздатність, – каже депутат-регіонал Олексій Плотніков. – Даний законопроект дозволить також розблокувати здійснення закупівель замовниками».
Чиновникам полегшили життя
Натомість редактор інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується на викритті корупційних схем у держзакупівлях, Олекса Шалайський розуміє цю новацію як виключно корупційну.
«Державними підприємствами у нас є всі господарські частини міністерств. Тобто міністерство саме не закуповує «лексуси», вертольоти, чай та цукор тощо, – каже він. – Воно це доручає своєму управлінню, яке має статус держпідприємства. Відтепер ми не довідаємося, за які гроші куплені «лексуси-мерседеси» для високопосадовців, і навіть не дізнаємося, що вони були куплені».
Що ж до розширення можливостей для закупівлі в одного учасника, то експерт нагадав ситуацію із екс-міністром економіки Богданом Данилишиним. Колишній урядовець зараз переховується в Чехії, бо йому інкримінують порушення під час надання згоди на закупівлю в одного учасника.
«Тепер кожен чиновник сам собі Данилишин! Дійшло до абсурду», – каже Олекса Шалайський.
Депутат-б’ютівець Сергій Терьохін зазначає, що сфера держзакупівель є однією з найбільш корумпованих, проте ухвалені провладними силами зміни значно розширили корупційні можливості. За його словами, відтепер, «якщо буде щось закуповуватися для потреб Прем’єр-міністра або уряду, то закуповуватиметься без тендерних процедур».
Великі гроші люблять тишу
Гострої критики зазнала норма, що передбачає скорочення кількості обов’язкової інформації про держзакупівлі, яка має неодмінно оприлюднюватися. Редактор інтернет-видання «Наші гроші» Олекса Шалайський стверджує, що це сприятиме нецільовій витраті державних коштів.
«Ухвалений у серпні минулого року закон про держзакупівлі був достатньо відкритий для того, щоб будь-який українець міг проконтролювати, як влада витрачає гроші. Цей закон проіснував півроку – влада більше не змогла терпіти», – із сарказмом зазначає він.
Раніше експерти міжнародної антикорупційної організації Transparency International також розкритикували зміни до закону про держзакупівлі як такі, що не здатні протистояти зловживанням у цій сфері.
У цьому році на державні закупівлі з держбюджету передбачено виділити 320 мільярдів гривень. За оцінками українських та закордонних експертів, близько 10 відсотків цієї суми становить корупційна складова. Таким чином, на корупційних схемах при держзакупівлях держава втрачає близько 30 мільярдів гривень. Для порівняння: черговий транш МВФ має скласти орієнтовно 1,5 мільярдів доларів, тобто близько 12 мільярдів гривень.
Також, згідно з законом, державні закупівлі за участю державних підприємств будуть регулюватись не законом, а постановами уряду.
«Законопроект спрямований на спрощення порядку здійснення закупівель вітчизняними промисловими підприємствами, що підвищить їхню конкурентоздатність, – каже депутат-регіонал Олексій Плотніков. – Даний законопроект дозволить також розблокувати здійснення закупівель замовниками».
Чиновникам полегшили життя
Натомість редактор інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується на викритті корупційних схем у держзакупівлях, Олекса Шалайський розуміє цю новацію як виключно корупційну.
«Державними підприємствами у нас є всі господарські частини міністерств. Тобто міністерство саме не закуповує «лексуси», вертольоти, чай та цукор тощо, – каже він. – Воно це доручає своєму управлінню, яке має статус держпідприємства. Відтепер ми не довідаємося, за які гроші куплені «лексуси-мерседеси» для високопосадовців, і навіть не дізнаємося, що вони були куплені».
Що ж до розширення можливостей для закупівлі в одного учасника, то експерт нагадав ситуацію із екс-міністром економіки Богданом Данилишиним. Колишній урядовець зараз переховується в Чехії, бо йому інкримінують порушення під час надання згоди на закупівлю в одного учасника.
«Тепер кожен чиновник сам собі Данилишин! Дійшло до абсурду», – каже Олекса Шалайський.
Депутат-б’ютівець Сергій Терьохін зазначає, що сфера держзакупівель є однією з найбільш корумпованих, проте ухвалені провладними силами зміни значно розширили корупційні можливості. За його словами, відтепер, «якщо буде щось закуповуватися для потреб Прем’єр-міністра або уряду, то закуповуватиметься без тендерних процедур».
Великі гроші люблять тишу
Гострої критики зазнала норма, що передбачає скорочення кількості обов’язкової інформації про держзакупівлі, яка має неодмінно оприлюднюватися. Редактор інтернет-видання «Наші гроші» Олекса Шалайський стверджує, що це сприятиме нецільовій витраті державних коштів.
«Ухвалений у серпні минулого року закон про держзакупівлі був достатньо відкритий для того, щоб будь-який українець міг проконтролювати, як влада витрачає гроші. Цей закон проіснував півроку – влада більше не змогла терпіти», – із сарказмом зазначає він.
Раніше експерти міжнародної антикорупційної організації Transparency International також розкритикували зміни до закону про держзакупівлі як такі, що не здатні протистояти зловживанням у цій сфері.
У цьому році на державні закупівлі з держбюджету передбачено виділити 320 мільярдів гривень. За оцінками українських та закордонних експертів, близько 10 відсотків цієї суми становить корупційна складова. Таким чином, на корупційних схемах при держзакупівлях держава втрачає близько 30 мільярдів гривень. Для порівняння: черговий транш МВФ має скласти орієнтовно 1,5 мільярдів доларів, тобто близько 12 мільярдів гривень.
