Україна цього року увійшла до десятки найбільших виробників винограду та вин у Європі – такі дані наводить Міністерство аграрної політики та продовольства. Однак потенціал цієї галузі розкритий лише частково, заявив керівник Мінагропроду Микола Присяжнюк.
За словами міністра, щорічно держава підтримує цю галузь на 600 мільйонів гривень, однак загалом виноградарі потребують більш ніж 5 мільярдів гривень інвестицій на рік.
Для покращення інвестиційної привабливості Міністерство починає формування національного кадастру виноградників, а крім того, планує у півтора раза збільшити збір із виноградарів та садівників, спрямувавши його на спорудження складів.
Виноробство: зростання почнеться з порядку
Про потенціал галузі Радіо Свобода розповів директор департаменту ринків рослинництва, садівництва та виноградарства Мінагропроду Олександр Демидов.
«У нас величезні перспективи. Південь України має унікальні кліматичні умови для виноградарства, – наголошує він. – Нині виноградники займають 100 тисяч гектарів, але ми можемо щороку збільшувати їхню площу на 10 відсотків, закладаючи нові. Для цього ми потребуємо інвестиції закордонних компаній; деякі з них уже інвестують. Прискорити цей процес допоможе кадастр виноградників: де, на якій площі вони розташовані, які сорти винограду. Зрештою, інвестори та фахівці отримають карту виноградарства України».
Урядовець запевняє, що такий облік не сприятиме монополізації виноградарства. Натомість, на його думку, він дасть змогу порівнювати врожай винограду із обсягами вина в Україні і таким чином виявляти фальсифікат. Незалежні фахівці стверджують, що нині фальсифікованою є кожна десята пляшка вина в Україні.
Україна дійсно має потенціал для розвитку виноградарства, однак його реалізацію самі винороби бачать інакше, аніж уряд. Влада має передовсім вирішити найбільш кричущі проблеми галузі, говорить директор асоціації «Виноградарі і винороби України» В’ячеслав Пономарьов.
«Необхідно щонайперше вирішити питання землі під виноградником. Адже він закладається на 25 і більше років, – каже він. – Зараз ми отримуємо землю на тих же умовах, що й під пшеницю. Треба зробити або довготермінову оренду на землю під виноградниками терміном на 50 і більше років, або запустити вільний ринок землі».
Сортову «палітру» України пора перезавантажити
Кроки, заявлені урядом для стимулювання виноградарства, матимуть суперечливий ефект, попереджає експерт консалтингової агенції «ААА» Марина Колесник.
«Кадастр – це дуже доречно, бо Україна не має нормального обліку земель, а це поле для зловживань. Але збільшення збору, навіть якщо його витратять прозоро, буде уповільнювати зростання виноградарства», – зазначає Марина Колесник.
Також експерт радить урядові враховувати у розвитку галузі зміни клімату. За її словами, у багатьох районах традиційні сорти винограду почуваються гірше, тож виноград для кожної нової плантації відтепер доведеться ретельно добирати за участі науковців.
За словами міністра, щорічно держава підтримує цю галузь на 600 мільйонів гривень, однак загалом виноградарі потребують більш ніж 5 мільярдів гривень інвестицій на рік.
Для покращення інвестиційної привабливості Міністерство починає формування національного кадастру виноградників, а крім того, планує у півтора раза збільшити збір із виноградарів та садівників, спрямувавши його на спорудження складів.
Виноробство: зростання почнеться з порядку
Про потенціал галузі Радіо Свобода розповів директор департаменту ринків рослинництва, садівництва та виноградарства Мінагропроду Олександр Демидов.
«У нас величезні перспективи. Південь України має унікальні кліматичні умови для виноградарства, – наголошує він. – Нині виноградники займають 100 тисяч гектарів, але ми можемо щороку збільшувати їхню площу на 10 відсотків, закладаючи нові. Для цього ми потребуємо інвестиції закордонних компаній; деякі з них уже інвестують. Прискорити цей процес допоможе кадастр виноградників: де, на якій площі вони розташовані, які сорти винограду. Зрештою, інвестори та фахівці отримають карту виноградарства України».
Урядовець запевняє, що такий облік не сприятиме монополізації виноградарства. Натомість, на його думку, він дасть змогу порівнювати врожай винограду із обсягами вина в Україні і таким чином виявляти фальсифікат. Незалежні фахівці стверджують, що нині фальсифікованою є кожна десята пляшка вина в Україні.
Україна дійсно має потенціал для розвитку виноградарства, однак його реалізацію самі винороби бачать інакше, аніж уряд. Влада має передовсім вирішити найбільш кричущі проблеми галузі, говорить директор асоціації «Виноградарі і винороби України» В’ячеслав Пономарьов.
«Необхідно щонайперше вирішити питання землі під виноградником. Адже він закладається на 25 і більше років, – каже він. – Зараз ми отримуємо землю на тих же умовах, що й під пшеницю. Треба зробити або довготермінову оренду на землю під виноградниками терміном на 50 і більше років, або запустити вільний ринок землі».
Сортову «палітру» України пора перезавантажити
Кроки, заявлені урядом для стимулювання виноградарства, матимуть суперечливий ефект, попереджає експерт консалтингової агенції «ААА» Марина Колесник.
«Кадастр – це дуже доречно, бо Україна не має нормального обліку земель, а це поле для зловживань. Але збільшення збору, навіть якщо його витратять прозоро, буде уповільнювати зростання виноградарства», – зазначає Марина Колесник.
Також експерт радить урядові враховувати у розвитку галузі зміни клімату. За її словами, у багатьох районах традиційні сорти винограду почуваються гірше, тож виноград для кожної нової плантації відтепер доведеться ретельно добирати за участі науковців.
