Інгулецький степ розташований у мальовничій долині, біля сіл Недайвода та Тернуватка. Його називають одним із найкрасивіших місць краю. До того ж, територія славиться своєю «червонокнижною» фауною та флорою – рідкісними видами ковили, ірисами, сон-травою, горицвітом.
Знайшли дослідники в цьому степу й археологічні скарби – стародавні кургани, а також земляні оборонні споруди часів Другої світової війни. Науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірина Стеблина зауважує, що кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.
«Була розкопана дивна кам’яна конструкція у вигляді змії. Камені різних кольорів і порід були складені у вигляді концентричних кілець, а в центрі цієї конструкції була невеличка могила, ймовірно, дитини до 10 років», – розповіла дослідниця.
Природний радіаційний фон може підвищитись?
А втім, малодосліджена унікальна територія скоро може зникнути з лиця землі. Три роки тому Дніпропетровська облрада дозволила приватній фірмі розробляти тут гранітні та уранові поклади. Спорудження кар’єру вже розпочалось.
Місцеві мешканці б’ють на сполох: річка Інгулець, що тече в цьому місці, живить водою довколишні села і сам Кривий Ріг. Побоюються, що вона може серйозно постраждати від гранітно-уранового кар’єру. До того ж, при розтині гранітних шарів природний радіаційний фон може підвищитись, вважають селяни.
«Ми помремо, а вони нас на кладовище віднесуть. І все, і вони тут будуть хазяїнами», – каже місцева пенсіонерка пані Раїса.
Противники кар’єру відправили листи зі скаргами до різних інстанцій – до Адміністрації Президента, Генпрокуратури, Кабміну. Однак відповідей поки не отримали. Водночас у сільській раді їм кажуть: впливати на ситуацію на місцевому рівні не можуть.
«Три роки тому було підписано, що нічого шкідливого тут немає. Це ж не нами було підписано», – зазначила Недайводський сільський голова Людмила Трюхан.
Кар’єр замість заповідника – законно?
Створення ландшафтного заказника «Інгулецька степ» задекларував указ Президента 2002 року. Однак 2008-го обласна рада своїм рішенням виключила із земель, запланованих під заказник, територію між селами Недайвода і Раєво-Олександрівка. Відтак у Криворізькій райдержадміністрації заявляють: спорудження кар’єру цілком законне.
«Підприємство працює в законодавчому полі, є всі дозвільні документи. Щодо до того, що роботи ведуть на землях заповідного фонду, то це не так. Рішенням сесії обласної ради земля виведена із заповідного фонду і призначена для промислової розробки граніту. Сьогодні я туди відправив фахівців земельного управління і управління з надзвичайних ситуацій», – сказав Радіо Свобода в. о. першого заступника голови Криворізької райдержадміністрації Юрій Волосов.
У райдержадміністрації запевняють: найближчим часом перевірять усі документи, за якими розпочалася підготовка до розробок граніту. Разом з тим місцеві мешканці заявляють: якщо спорудження кар’єру не припинять, вони спинятимуть бульдозери «живим» щитом.
Знайшли дослідники в цьому степу й археологічні скарби – стародавні кургани, а також земляні оборонні споруди часів Другої світової війни. Науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірина Стеблина зауважує, що кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.
«Була розкопана дивна кам’яна конструкція у вигляді змії. Камені різних кольорів і порід були складені у вигляді концентричних кілець, а в центрі цієї конструкції була невеличка могила, ймовірно, дитини до 10 років», – розповіла дослідниця.
Природний радіаційний фон може підвищитись?
А втім, малодосліджена унікальна територія скоро може зникнути з лиця землі. Три роки тому Дніпропетровська облрада дозволила приватній фірмі розробляти тут гранітні та уранові поклади. Спорудження кар’єру вже розпочалось.
Місцеві мешканці б’ють на сполох: річка Інгулець, що тече в цьому місці, живить водою довколишні села і сам Кривий Ріг. Побоюються, що вона може серйозно постраждати від гранітно-уранового кар’єру. До того ж, при розтині гранітних шарів природний радіаційний фон може підвищитись, вважають селяни.
«Ми помремо, а вони нас на кладовище віднесуть. І все, і вони тут будуть хазяїнами», – каже місцева пенсіонерка пані Раїса.
Противники кар’єру відправили листи зі скаргами до різних інстанцій – до Адміністрації Президента, Генпрокуратури, Кабміну. Однак відповідей поки не отримали. Водночас у сільській раді їм кажуть: впливати на ситуацію на місцевому рівні не можуть.
«Три роки тому було підписано, що нічого шкідливого тут немає. Це ж не нами було підписано», – зазначила Недайводський сільський голова Людмила Трюхан.
Кар’єр замість заповідника – законно?
Створення ландшафтного заказника «Інгулецька степ» задекларував указ Президента 2002 року. Однак 2008-го обласна рада своїм рішенням виключила із земель, запланованих під заказник, територію між селами Недайвода і Раєво-Олександрівка. Відтак у Криворізькій райдержадміністрації заявляють: спорудження кар’єру цілком законне.
«Підприємство працює в законодавчому полі, є всі дозвільні документи. Щодо до того, що роботи ведуть на землях заповідного фонду, то це не так. Рішенням сесії обласної ради земля виведена із заповідного фонду і призначена для промислової розробки граніту. Сьогодні я туди відправив фахівців земельного управління і управління з надзвичайних ситуацій», – сказав Радіо Свобода в. о. першого заступника голови Криворізької райдержадміністрації Юрій Волосов.
У райдержадміністрації запевняють: найближчим часом перевірять усі документи, за якими розпочалася підготовка до розробок граніту. Разом з тим місцеві мешканці заявляють: якщо спорудження кар’єру не припинять, вони спинятимуть бульдозери «живим» щитом.
