«Георгіївська стрічка» простягнеться центральними вулицям міста – через шість основних військових пам’ятників. Заступник мера Луганська Олександр Ткаченко вважає: така акція має об’єднати луганців навколо святкування Дня Перемоги.
«Стрічка пам’яті символізує зв’язок між поколіннями, об’єднання луганців навколо святкування 9 травня. Суть полягає в тому, що стрічку ми потім розріжемо на шматки і будемо роздавати луганцям. Ми подивилися в інтернеті, чи були аналогічні акції, поки що ми нічого подібного не знайшли. Вважаємо, що це буде найдовша «георгіївська стрічка», чим ми і пишаємося», – сказав Олександр Ткаченко.
Протягнути через усе місто багатокілометрову зв’язану з кількох частин стрічку – завдання не просте, позаяк автомобільний рух у місті зупиняти не збираються. Втілювати у життя ідею будуть учні усіх шкіл Луганська. Вони триматимуть стрічку близько двох годин.
У мерії вважають, що такий захід сприятиме патріотичному вихованню молоді. При тому не пояснюють, про патріотизм до якої країни йдеться.
«Російський піар-проект»
Чимало фахівців вважають «георгіївську стрічку» елементом російської пропаганди та проявом імперських амбіцій Росії. Акція «Георгіївська стрічка», започаткована у 2005 році російськими ЗМІ, проводиться лише в країнах колишнього СРСР або серед вихідців із них.
Історик Валерій Снєгирьов дивується піар-проектові «Георгіївська стрічка». Він розповідає, що до 1917 року «георгіївською» називалася двокольорова стрічка до ордену Святого Георгія, яким нагороджували за бойові заслуги в російській царській армії. Такою ж, чорно-помаранчевою, була набагато пізніше й орденська стрічка вже радянського ордену Слави.
«Георгіївську стрічку нам вкинули. Це хороший піар-проект. Наскільки мені відомо, під час Великої вітчизняної війни не було такого ні ордену, ні знаку. Була нагородна колодка ордену Слави 1943 року, ну, тоді б і назвали – «Стрічка слави». А це суто російський проект», – вважає історик.
Разом зі школярами сьогодні у Луганську «георгіївську стрічку» триматимуть їхні вчителі. Можливо, серед них знайдуться ті, хто розповість своїм учням про справжнє історичне і політичне значення георгіївської стрічки.
«Стрічка пам’яті символізує зв’язок між поколіннями, об’єднання луганців навколо святкування 9 травня. Суть полягає в тому, що стрічку ми потім розріжемо на шматки і будемо роздавати луганцям. Ми подивилися в інтернеті, чи були аналогічні акції, поки що ми нічого подібного не знайшли. Вважаємо, що це буде найдовша «георгіївська стрічка», чим ми і пишаємося», – сказав Олександр Ткаченко.
Протягнути через усе місто багатокілометрову зв’язану з кількох частин стрічку – завдання не просте, позаяк автомобільний рух у місті зупиняти не збираються. Втілювати у життя ідею будуть учні усіх шкіл Луганська. Вони триматимуть стрічку близько двох годин.
У мерії вважають, що такий захід сприятиме патріотичному вихованню молоді. При тому не пояснюють, про патріотизм до якої країни йдеться.
«Російський піар-проект»
Чимало фахівців вважають «георгіївську стрічку» елементом російської пропаганди та проявом імперських амбіцій Росії. Акція «Георгіївська стрічка», започаткована у 2005 році російськими ЗМІ, проводиться лише в країнах колишнього СРСР або серед вихідців із них.
Історик Валерій Снєгирьов дивується піар-проектові «Георгіївська стрічка». Він розповідає, що до 1917 року «георгіївською» називалася двокольорова стрічка до ордену Святого Георгія, яким нагороджували за бойові заслуги в російській царській армії. Такою ж, чорно-помаранчевою, була набагато пізніше й орденська стрічка вже радянського ордену Слави.
«Георгіївську стрічку нам вкинули. Це хороший піар-проект. Наскільки мені відомо, під час Великої вітчизняної війни не було такого ні ордену, ні знаку. Була нагородна колодка ордену Слави 1943 року, ну, тоді б і назвали – «Стрічка слави». А це суто російський проект», – вважає історик.
Разом зі школярами сьогодні у Луганську «георгіївську стрічку» триматимуть їхні вчителі. Можливо, серед них знайдуться ті, хто розповість своїм учням про справжнє історичне і політичне значення георгіївської стрічки.