У картярських термінах це зветься словом «блеф». Слід переконати суперника, що на руках у тебе не шістки-сімки, а повний набір тузів. І тоді приголомшений суперник каже «пас», а виграш дістається тому, хто блефує.
Наприкінці березня «на виконання доручень Президента України» сайт Міносвіти України подає інформацію, що аж п’ять вишів України увійшли до 500 найкращих у світі. Але журналісти одразу ж з’ясували, що це лише невдалий блеф. Той рейтинг ВНЗ світу «РЕЙТоР», започаткований Благодійним фондом Олега Дерипаски «Вольное дело», виявився «липовим». Та й дійсно, чи можна повірити, що Московський державний університет імені Ломоносова залишив позаду і Гарвардський, і Стенфордський, і Кембриджський університети… А ми знову, як то кажуть, «попереду планети усієї».
І от чергова «сенсація», яку одразу ж і розтиражували українські медіа. Офіційний сайт Президента України Віктора Януковича опублікував витяги з хвалебного листа генсека якоїсь Міжнародної асоціації антикорупційних органів (МААО) на адресу українського Президента у зв’язку з «безсумнівними успіхами» у боротьбі з корупцією. Щоправда, у морі інтернету ніяких інших першоджерел цієї сенсації, окрім президентського сайту, відшукати не вдалося…
Однак наполегливі журналісти з’ясували, що згадана асоціація має у галузі боротьби з корупцією такий же авторитет, як і дерипасківський «рейтинг ВНЗ світу» у галузі вищої освіти. Виявилося, що сайт МААО дуже, м’яко кажучи, дивний, якщо розглядати його як сайт міжнародної організації.
Це громадська організація. Вона була започаткована у Пекіні лише 2006 року. Ніякої діяльності фактично не вела. І входять до неї здебільшого представники азійських, африканських та латиноамериканських країн, що розвиваються.
При цьому членом її виконкому є скандально відомий колишній заступник генпрокурора України Олександр Шинальський, що після корупційного скандалу у грудні 2009 року сам був змушений піти у відставку.
Більше того, сайт сьогодні – це обличчя його господаря. А, як можна переконатися, розробники сайту МААО поставилися до нього вкрай недбало: більшість інформації про діяльність недоступна, бо перебуває «у розробці», наявні очевидні граматичні помилки (на коректорі зекономили) – пропустили літеру «r» у слові «count(r)ies» тощо.
Що ж, ніяк не вийшло китайським листом «перебити» висновок Держдепартаменту США про Україну, викладений у «Звіті про права людини: Україна 2010 рік». І тому зовсім вже смішно виглядає заява Анни Герман про те, що цей звіт начебто застарів. Так само, як і заява органу Табачника про успішне виконання завдань Президента у галузі освіти.
Тож, виходить, справи дійсно кепські, якщо доводиться звертатися по підтримку до таких «авторитетів», як фонд Дерипаски, та незрозумілої міжнародної асоціації!
Але, як казав герой популярних анекдотів, «однак, тенденція»!
І, можливо, незабаром ми дізнаємося, що генсек якоїсь африканської асоціації з прав людини привітав Януковича з великими успіхами у захисті прав людини, а президент ескімоської асоціації любителів футболу – з безперечними успіхами українського футболу.
Петро Матвієнко – заступник головного редактора харківського видання «Новий стиль»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Наприкінці березня «на виконання доручень Президента України» сайт Міносвіти України подає інформацію, що аж п’ять вишів України увійшли до 500 найкращих у світі. Але журналісти одразу ж з’ясували, що це лише невдалий блеф. Той рейтинг ВНЗ світу «РЕЙТоР», започаткований Благодійним фондом Олега Дерипаски «Вольное дело», виявився «липовим». Та й дійсно, чи можна повірити, що Московський державний університет імені Ломоносова залишив позаду і Гарвардський, і Стенфордський, і Кембриджський університети… А ми знову, як то кажуть, «попереду планети усієї».
І от чергова «сенсація», яку одразу ж і розтиражували українські медіа. Офіційний сайт Президента України Віктора Януковича опублікував витяги з хвалебного листа генсека якоїсь Міжнародної асоціації антикорупційних органів (МААО) на адресу українського Президента у зв’язку з «безсумнівними успіхами» у боротьбі з корупцією. Щоправда, у морі інтернету ніяких інших першоджерел цієї сенсації, окрім президентського сайту, відшукати не вдалося…
Однак наполегливі журналісти з’ясували, що згадана асоціація має у галузі боротьби з корупцією такий же авторитет, як і дерипасківський «рейтинг ВНЗ світу» у галузі вищої освіти. Виявилося, що сайт МААО дуже, м’яко кажучи, дивний, якщо розглядати його як сайт міжнародної організації.
Це громадська організація. Вона була започаткована у Пекіні лише 2006 року. Ніякої діяльності фактично не вела. І входять до неї здебільшого представники азійських, африканських та латиноамериканських країн, що розвиваються.
При цьому членом її виконкому є скандально відомий колишній заступник генпрокурора України Олександр Шинальський, що після корупційного скандалу у грудні 2009 року сам був змушений піти у відставку.
Більше того, сайт сьогодні – це обличчя його господаря. А, як можна переконатися, розробники сайту МААО поставилися до нього вкрай недбало: більшість інформації про діяльність недоступна, бо перебуває «у розробці», наявні очевидні граматичні помилки (на коректорі зекономили) – пропустили літеру «r» у слові «count(r)ies» тощо.
Що ж, ніяк не вийшло китайським листом «перебити» висновок Держдепартаменту США про Україну, викладений у «Звіті про права людини: Україна 2010 рік». І тому зовсім вже смішно виглядає заява Анни Герман про те, що цей звіт начебто застарів. Так само, як і заява органу Табачника про успішне виконання завдань Президента у галузі освіти.
Тож, виходить, справи дійсно кепські, якщо доводиться звертатися по підтримку до таких «авторитетів», як фонд Дерипаски, та незрозумілої міжнародної асоціації!
Але, як казав герой популярних анекдотів, «однак, тенденція»!
І, можливо, незабаром ми дізнаємося, що генсек якоїсь африканської асоціації з прав людини привітав Януковича з великими успіхами у захисті прав людини, а президент ескімоської асоціації любителів футболу – з безперечними успіхами українського футболу.
Петро Матвієнко – заступник головного редактора харківського видання «Новий стиль»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
