Математична модель, з якої скористалася у своєму дослідженні релігійності у розвинутих країнах група вчених, бере до уваги взаємозв’язок між кількістю релігійних респондентів та соціальними мотивами їхньої релігійності. Результат вказує на те, що релігія має майже повністю вимерти у країнах, де проводилося дослідження.
Дослідники вивчали дані перепису населення від ста років тому до сьогодні у країнах, де людям традиційно ставлять питання про їхнє віровизнання. Цих країн дев’ять – Австралія, Австрія, Ірландія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Фінляндія, Чехія і Швейцарія.
Один із дослідників, Даніел Абрамз із Північно-західного університету США, 2003 року застосовував нинішній математичний принцип дослідження, коли вивчав проблему занепаду менш уживаних світових мов. У засаді його підходу була конкуренція між користувачами різних мов та «зручністю» і «престижем» користування одними мовами замість інших.
Ідея за висновками дослідження досить проста. Вона полягає в тому, що люди намагаються приєднуватися до соціальних груп, які мають більше членів, бо зі зростанням чисельності вони стають дедалі привабливішими в очах інших.
Дослідник із Університету штату Арізона Ричард Вінер пояснив, що, наприклад, у випадку мов, можливо, зручніше і престижніше, наприклад, у Перу користуватися іспанською (через її високий статус у світі і регіоні), ніж місцевою мовою кечуа, тому і з релігією теж можливо, що є якась зручність або престиж у приналежності або неприналежності до якоїсь релігії.
Тенденція не належати до жодної релігії
Британський фахівець із проблем релігії Джон Суттон каже, що у розвинутих країнах нерелігійність стала масовим явищем.
«У багатьох сучасних світських демократіях існує тенденція визначати себе як особу, що не належить до жодної релігії. Зокрема, у Нідерландах таких людей 40 відсотків, а найбільше у Чехії – 60 відсотків. Велика Британія не була однією із країн, що досліджувалися, але відомо, що загальна тенденція тут швидко йде у протилежний від релігійності бік в останні 20–30 років», – повідомив дослідник.
Дослідницька група застосувала нелінійну модель із врахуванням параметрів відносних соціальних переваг приналежності до категорії «нерелігійних». Було з’ясовано, що ці параметри є подібними в усіх країнах дослідження, і це дало підставу припускати, що подібна поведінка стоїть за математичними показниками скрізь. І в усіх країнах були ознаки того, що релігія йде до вимирання.
Дослідники вивчали дані перепису населення від ста років тому до сьогодні у країнах, де людям традиційно ставлять питання про їхнє віровизнання. Цих країн дев’ять – Австралія, Австрія, Ірландія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Фінляндія, Чехія і Швейцарія.
Один із дослідників, Даніел Абрамз із Північно-західного університету США, 2003 року застосовував нинішній математичний принцип дослідження, коли вивчав проблему занепаду менш уживаних світових мов. У засаді його підходу була конкуренція між користувачами різних мов та «зручністю» і «престижем» користування одними мовами замість інших.
Ідея за висновками дослідження досить проста. Вона полягає в тому, що люди намагаються приєднуватися до соціальних груп, які мають більше членів, бо зі зростанням чисельності вони стають дедалі привабливішими в очах інших.
Дослідник із Університету штату Арізона Ричард Вінер пояснив, що, наприклад, у випадку мов, можливо, зручніше і престижніше, наприклад, у Перу користуватися іспанською (через її високий статус у світі і регіоні), ніж місцевою мовою кечуа, тому і з релігією теж можливо, що є якась зручність або престиж у приналежності або неприналежності до якоїсь релігії.
Тенденція не належати до жодної релігії
Британський фахівець із проблем релігії Джон Суттон каже, що у розвинутих країнах нерелігійність стала масовим явищем.
«У багатьох сучасних світських демократіях існує тенденція визначати себе як особу, що не належить до жодної релігії. Зокрема, у Нідерландах таких людей 40 відсотків, а найбільше у Чехії – 60 відсотків. Велика Британія не була однією із країн, що досліджувалися, але відомо, що загальна тенденція тут швидко йде у протилежний від релігійності бік в останні 20–30 років», – повідомив дослідник.
Дослідницька група застосувала нелінійну модель із врахуванням параметрів відносних соціальних переваг приналежності до категорії «нерелігійних». Було з’ясовано, що ці параметри є подібними в усіх країнах дослідження, і це дало підставу припускати, що подібна поведінка стоїть за математичними показниками скрізь. І в усіх країнах були ознаки того, що релігія йде до вимирання.
