Глобальний екологічний фонд за останнє десятиріччя виділив Україні понад 70 мільйонів доларів, за які було реалізовано майже два десятки проектів із захисту довкілля та енергозбереження.
Ці гроші пішли, зокрема, на запровадження енергоощадних технологій у комунальному господарстві українських міст та формування екологічної суспільної свідомості, розповіла сьогодні на конференції Глобального екологічного фонду в Україні керівник фонду Монік Барбю. Утім, сьогодні вона заявила про зміну стратегії.
40 мільйонів доларів вкладуть у конкретні дії на захист довкілля
«Нещодавно донори поповнили фонд і він сягнув 1, 3 мільярда доларів. Віднині ми не будемо фінансувати консультантів, кошти вкладатимуться у проекти, які орієнтовані на людей і здатні довго приносити користь. Ми готові найближчим часом вкласти в українську охорону довкілля близько сорока мільйонів доларів, але уряд так само має долучатися до цього. Я з нетерпінням чекаю, коли ми укладемо інвестиційну угоду», – зазначила керівник фонду.
Монік Барбю заявила, що основна частина грошей може надійти в Україну вже до кінця року. У найближчі кілька днів вона проведе консультації з Мінприроди щодо конкретних проектів. Однією із головних проблем, яку пропонує вирішувати очільниця фонду, є постачання питною водою мешканців Криму. Свої пропозиції висловив і Міністр охорони довкілля Микола Злочевський.
«Ми почнемо розвивати напрями, які до нас ніхто не розвивав. Це будівництво заводів із переробки ртутєвмісних відходів та пестицидів, спільне запровадження енергоощадних технологій. Це може стати як стратегією Мінприроди і основою співпраці з глобальним екологічним фондом, – обіцяє урядовець . – Одна із найбільших екологічних проблем, яку порушує Президент України – це питна вода. І ми шукатимемо всі можливості для фінансування цього напрямку».
Також міністр закликав приєднатися до розробки проектів українські громадські організації. Він пообіцяв, що в рамках співпраці українського уряду з міжнародним фондом діятиме програма малих грантів, а це дасть змогу залучити до охорони довкілля громаду і приватний сектор економіки.
Екопроекти в Україні контролювати нікому?
Згадані кошти можуть бути використані не за призначенням, припускає експерт Національного екологічного центру Україні Віктор Мельничук.
«Україні сьогодні лише із дуже великим ризиком можна надавати міжнародну фінансову допомогу, особливо – екологічного спрямування. Виникає питання: хто і як використання цих коштів контролюватиме?»
Віктор Мельничук зауважує, що Україна раніше вже витрачала не за призначенням міжнародні кошти за продаж парникових квот і на розробку національної екологічної стратегії.
Ці гроші пішли, зокрема, на запровадження енергоощадних технологій у комунальному господарстві українських міст та формування екологічної суспільної свідомості, розповіла сьогодні на конференції Глобального екологічного фонду в Україні керівник фонду Монік Барбю. Утім, сьогодні вона заявила про зміну стратегії.
40 мільйонів доларів вкладуть у конкретні дії на захист довкілля
«Нещодавно донори поповнили фонд і він сягнув 1, 3 мільярда доларів. Віднині ми не будемо фінансувати консультантів, кошти вкладатимуться у проекти, які орієнтовані на людей і здатні довго приносити користь. Ми готові найближчим часом вкласти в українську охорону довкілля близько сорока мільйонів доларів, але уряд так само має долучатися до цього. Я з нетерпінням чекаю, коли ми укладемо інвестиційну угоду», – зазначила керівник фонду.
Монік Барбю заявила, що основна частина грошей може надійти в Україну вже до кінця року. У найближчі кілька днів вона проведе консультації з Мінприроди щодо конкретних проектів. Однією із головних проблем, яку пропонує вирішувати очільниця фонду, є постачання питною водою мешканців Криму. Свої пропозиції висловив і Міністр охорони довкілля Микола Злочевський.
«Ми почнемо розвивати напрями, які до нас ніхто не розвивав. Це будівництво заводів із переробки ртутєвмісних відходів та пестицидів, спільне запровадження енергоощадних технологій. Це може стати як стратегією Мінприроди і основою співпраці з глобальним екологічним фондом, – обіцяє урядовець . – Одна із найбільших екологічних проблем, яку порушує Президент України – це питна вода. І ми шукатимемо всі можливості для фінансування цього напрямку».
Також міністр закликав приєднатися до розробки проектів українські громадські організації. Він пообіцяв, що в рамках співпраці українського уряду з міжнародним фондом діятиме програма малих грантів, а це дасть змогу залучити до охорони довкілля громаду і приватний сектор економіки.
Екопроекти в Україні контролювати нікому?
Згадані кошти можуть бути використані не за призначенням, припускає експерт Національного екологічного центру Україні Віктор Мельничук.
«Україні сьогодні лише із дуже великим ризиком можна надавати міжнародну фінансову допомогу, особливо – екологічного спрямування. Виникає питання: хто і як використання цих коштів контролюватиме?»
Віктор Мельничук зауважує, що Україна раніше вже витрачала не за призначенням міжнародні кошти за продаж парникових квот і на розробку національної екологічної стратегії.
