Коли Україна отримала право проводити у себе фінальну частину Євро, тодішній уряд прогнозував, що на державу ляже близько 18% витрат на підготовку до чемпіонату, а решту на себе візьмуть приватні, й серед інших, іноземні, інвестори, зауважує голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Однак, за його словами, обіцяного сплеску інвестування не відбулося, тож тепер українські платники податків повинні покрити 85–90% усіх «футбольних» витрат.
Та навіть попри те, що будівництво хоча б необхідних об’єктів, зокрема, стадіонів та аеропортів, завершиться вчасно, проведення чемпіонату – інвестиційний провал для України, стверджує економіст.
«Ми повинні розуміти, що державні інвестиції збільшуються за рахунок державного боргу, – пояснює він. – Тобто в економічному сенсі проект Євро-2012 в Україні – це величезний борговий злет. Ми фінансуємо ці об’єкти і проведення цього заходу за рахунок непідвищення в майбутньому соціальних стандартів для пенсіонерів, бюджетників, студентів – тобто для всіх тих, хто фінансується з державного бюджету».
Футбол – прикриття для відмивання грошей?
Експерти говорять про перетворення в Україні футбольного турніру на майданчик для впровадження різних корупційних схем.
Зокрема, координатор кампанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов переконаний у штучному нагнітанні «нервової обстановки» навколо будівництва, що сприяє збільшенню обсягу коштів, закладених у бюджети окремих проектів.
«Держава повинна була виступити локомотивом, а приватні інвестори повинні були прийти вслід за нею. Цього не відбулося. Більше того – основні об’єкти, зокрема, аеропорти, в основному подорожчали у два, два з половиною рази, – зауважує він. – Складається враження, що є бажання просто освоїти кошти державних інвестицій замість того, щоб вчасно підготуватись».
Для залучення інвестицій чемпіонату мало – експерт
Треба розуміти, що інвестора приваблюють сприятливі умови ведення бізнесу, а не проведення того чи іншого заходу, додає В’ячеслав Коновалов.
Основна надія для української сторони – залучення представників малого бізнесу. Однак, на думку експерта, ухвалення Податкового кодексу не сприятиме їхній активності.
У польському варіанті держава бере на себе 60 відсотків усіх витрат на проведення чемпіонату, говорить Аркадіюш Сарна, перший секретар посольства Польщі в Україні. Тобто держава є основним інвестором, так само, як і в Україні. Проте, на його думку, основна різниця між двома країнами-організаторами полягає в тому, що Польща як член Євросоюзу претендує на покриття частини фінансування з кишені європейської спільноти.
Однак, за його словами, обіцяного сплеску інвестування не відбулося, тож тепер українські платники податків повинні покрити 85–90% усіх «футбольних» витрат.
Та навіть попри те, що будівництво хоча б необхідних об’єктів, зокрема, стадіонів та аеропортів, завершиться вчасно, проведення чемпіонату – інвестиційний провал для України, стверджує економіст.
«Ми повинні розуміти, що державні інвестиції збільшуються за рахунок державного боргу, – пояснює він. – Тобто в економічному сенсі проект Євро-2012 в Україні – це величезний борговий злет. Ми фінансуємо ці об’єкти і проведення цього заходу за рахунок непідвищення в майбутньому соціальних стандартів для пенсіонерів, бюджетників, студентів – тобто для всіх тих, хто фінансується з державного бюджету».
Футбол – прикриття для відмивання грошей?
Експерти говорять про перетворення в Україні футбольного турніру на майданчик для впровадження різних корупційних схем.
Зокрема, координатор кампанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов переконаний у штучному нагнітанні «нервової обстановки» навколо будівництва, що сприяє збільшенню обсягу коштів, закладених у бюджети окремих проектів.
«Держава повинна була виступити локомотивом, а приватні інвестори повинні були прийти вслід за нею. Цього не відбулося. Більше того – основні об’єкти, зокрема, аеропорти, в основному подорожчали у два, два з половиною рази, – зауважує він. – Складається враження, що є бажання просто освоїти кошти державних інвестицій замість того, щоб вчасно підготуватись».
Для залучення інвестицій чемпіонату мало – експерт
Треба розуміти, що інвестора приваблюють сприятливі умови ведення бізнесу, а не проведення того чи іншого заходу, додає В’ячеслав Коновалов.
Основна надія для української сторони – залучення представників малого бізнесу. Однак, на думку експерта, ухвалення Податкового кодексу не сприятиме їхній активності.
У польському варіанті держава бере на себе 60 відсотків усіх витрат на проведення чемпіонату, говорить Аркадіюш Сарна, перший секретар посольства Польщі в Україні. Тобто держава є основним інвестором, так само, як і в Україні. Проте, на його думку, основна різниця між двома країнами-організаторами полягає в тому, що Польща як член Євросоюзу претендує на покриття частини фінансування з кишені європейської спільноти.
