Резолюції тристоронньої міжпарламентської асамблеї впливають, хоч і згодом, на формування вітчизняного законодавства, впевнена народний депутат від БЮТ-Батьківщини Ольга Боднар, яка є серед українських представників на Міжпарламентській асамблеї Верховної Ради, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Цього разу засідання асамблеї буде присвячено, зокрема, темі самоврядування, повідомила вона Радіо Свобода.
«В особі Польщі і Литви ми маємо доброзичливих партнерів, які нас підтримують у намагання вступити до Євросоюзу. Співпрацюємо з виборчого законодавства, співпрацюємо з покращення інвестиційного клімату. Така от взаємовигідна тристороння можливість спілкуватися між парламентаріями», – підкреслила Боднар.
Слід запитати, як в Європі вирішують мовні та культурні питання – депутат
Водночас, учасник міжпарламентської асамблеї від фракції Партії регіонів, депутат Ірина Горіна запевнила Радіо Свобода, що під час засідання йтиметься про питання культури і мови.
«Це гуманітарна складова в євроінтеграціних процесах. Досвід минулого і виклики сьогодення. Все, що стосується ідентичності народів та країн, історії та пам’яті, все те, що потрібно закладати у патріотичну складову виховання молодого покоління. Те, що стосується рівня культури і перспектив розвитку, а також, що стосується фінансової складової підтримки історичних пам’яток розвитку української мови та збереження культурних цінностей. Тож асамблея, що відбуватиметься у Верховні Раді, її основні питання будуть пов’язані з гуманітарним напрямком», – каже Горіна.
Не варто перебільшувати значення міжпарламентських асамблей – політолог
Не слід дивуватися розбіжностям у заявах політиків, радить директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Зазвичай, у межах міжпарламентських асамблей обговорюється широке коло питань, а реалізація їхніх рішень залежить від політичної ситуації в середині країни, відзначив політолог.
«Не варто перебільшувати їхнє значення. Головна функція цих асамблей – це майданчик міжпарламентської комунікації, обмін досвідом між парламентаріями. Але я не кидався б і в іншу крайність: що це взагалі не потрібно. Українським парламентаріям є що вивчати у парламентському досвіді Польщі і Литви, оскільки ці країни здійснили багато таких реформ, які Україна ще не здійснила», – зазначив Фесенко.
Востаннє Міжпарламентська асамблея Верховної Ради, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща засідала у Литві у 2010 році.
«В особі Польщі і Литви ми маємо доброзичливих партнерів, які нас підтримують у намагання вступити до Євросоюзу. Співпрацюємо з виборчого законодавства, співпрацюємо з покращення інвестиційного клімату. Така от взаємовигідна тристороння можливість спілкуватися між парламентаріями», – підкреслила Боднар.
Слід запитати, як в Європі вирішують мовні та культурні питання – депутат
Водночас, учасник міжпарламентської асамблеї від фракції Партії регіонів, депутат Ірина Горіна запевнила Радіо Свобода, що під час засідання йтиметься про питання культури і мови.
«Це гуманітарна складова в євроінтеграціних процесах. Досвід минулого і виклики сьогодення. Все, що стосується ідентичності народів та країн, історії та пам’яті, все те, що потрібно закладати у патріотичну складову виховання молодого покоління. Те, що стосується рівня культури і перспектив розвитку, а також, що стосується фінансової складової підтримки історичних пам’яток розвитку української мови та збереження культурних цінностей. Тож асамблея, що відбуватиметься у Верховні Раді, її основні питання будуть пов’язані з гуманітарним напрямком», – каже Горіна.
Не варто перебільшувати значення міжпарламентських асамблей – політолог
Не слід дивуватися розбіжностям у заявах політиків, радить директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Зазвичай, у межах міжпарламентських асамблей обговорюється широке коло питань, а реалізація їхніх рішень залежить від політичної ситуації в середині країни, відзначив політолог.
«Не варто перебільшувати їхнє значення. Головна функція цих асамблей – це майданчик міжпарламентської комунікації, обмін досвідом між парламентаріями. Але я не кидався б і в іншу крайність: що це взагалі не потрібно. Українським парламентаріям є що вивчати у парламентському досвіді Польщі і Литви, оскільки ці країни здійснили багато таких реформ, які Україна ще не здійснила», – зазначив Фесенко.
Востаннє Міжпарламентська асамблея Верховної Ради, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща засідала у Литві у 2010 році.
