За словами директора Головної астрономічної обсерваторії національної академії наук Ярослава Яцківа, наслідком зміщення осі Землі стало зменшення доби на півтори мікросекунди, але ця цифра настільки мала, що жодних наслідків, зокрема, для клімату це не матиме.
Для того, щоб змістити земну вісь на один міліметр, потрібно залучити силу вибуху усіх атомних бомб, які мали Сполучені Штати у шістдесятих роках. Що й казати про те, щоб зсунути її на 15 сантиметрів, як це трапилося після японського землетрусу 11 березня, зазначає вчений.
Науковий клопіт
Зміщення земної осі насамперед створить додатковий клопіт науковцям, а також тим, хто займається навігацією космічних апаратів, вважає Ярослав Яцків.
«Це треба врахувати нам і тим, хто займається обслуговуванням глобальних навігаційних супутникових систем. Тому що, щоб прогнозувати, що відбувається на орбіті, нам дуже точно треба знати орієнтацію Землі в космічному просторі», – зауважив він.
В Україні є дві сейсмічно активні зони: у Карпатах та в Чорному морі. Максимальна магнітуда можливих підземних поштовхів на цих територіях – 7–8 балів. Однак українські науковці переконані: сильних землетрусів там бути не повинно – немає передумов.
Передбачити землетрус можна щонайбільше за три хвилини до нього – геофізик
Проблема передбачення землетрусів розглядалася науковцями після Тянь-Шанського землетрусу в Китаї у 1976 році, коли загинуло близько 240 тисяч осіб, говорить Тетяна Цвєткова, провідний науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки Інституту геофізики імені Серафима Суботіна Національної академії наук. Але навіть сьогодні землетрус можна передбачити максимум за три хвилини до його початку, зауважує вона.
«Прогноз цього руйнівного японського землетрусу було зроблено за хвилину до нього. І це дуже великий прогрес, що він дійсно був передбачений», – говорить Тетяна Цвєткова.
Однак такий прогноз рідко коли дозволяє значно зменшити наслідки таких катастроф, зауважують науковці.
Як зазначив Ярослав Яцків, українські вчені мали намір досліджувати взаємозв’язок землетрусів та змін в іоносфері Землі, що могло б дозволити робити точний прогноз значно раніше – за добу, а то й дві. Але, за словами науковця, через брак фінансування розробки довелося згорнути, і тепер цим займаються їхні російські колеги.
Проте незабаром повинно розпочатися втілення масштабного міжнародного проекту з вивчення згаданого шару атмосфери, що, серед інших, сприятиме і вдосконаленню прогнозування землетрусів. У цьому проекті братимуть участь і українські науковці.
Для того, щоб змістити земну вісь на один міліметр, потрібно залучити силу вибуху усіх атомних бомб, які мали Сполучені Штати у шістдесятих роках. Що й казати про те, щоб зсунути її на 15 сантиметрів, як це трапилося після японського землетрусу 11 березня, зазначає вчений.
Науковий клопіт
Зміщення земної осі насамперед створить додатковий клопіт науковцям, а також тим, хто займається навігацією космічних апаратів, вважає Ярослав Яцків.
«Це треба врахувати нам і тим, хто займається обслуговуванням глобальних навігаційних супутникових систем. Тому що, щоб прогнозувати, що відбувається на орбіті, нам дуже точно треба знати орієнтацію Землі в космічному просторі», – зауважив він.
В Україні є дві сейсмічно активні зони: у Карпатах та в Чорному морі. Максимальна магнітуда можливих підземних поштовхів на цих територіях – 7–8 балів. Однак українські науковці переконані: сильних землетрусів там бути не повинно – немає передумов.
Передбачити землетрус можна щонайбільше за три хвилини до нього – геофізик
Проблема передбачення землетрусів розглядалася науковцями після Тянь-Шанського землетрусу в Китаї у 1976 році, коли загинуло близько 240 тисяч осіб, говорить Тетяна Цвєткова, провідний науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки Інституту геофізики імені Серафима Суботіна Національної академії наук. Але навіть сьогодні землетрус можна передбачити максимум за три хвилини до його початку, зауважує вона.
«Прогноз цього руйнівного японського землетрусу було зроблено за хвилину до нього. І це дуже великий прогрес, що він дійсно був передбачений», – говорить Тетяна Цвєткова.
Однак такий прогноз рідко коли дозволяє значно зменшити наслідки таких катастроф, зауважують науковці.
Як зазначив Ярослав Яцків, українські вчені мали намір досліджувати взаємозв’язок землетрусів та змін в іоносфері Землі, що могло б дозволити робити точний прогноз значно раніше – за добу, а то й дві. Але, за словами науковця, через брак фінансування розробки довелося згорнути, і тепер цим займаються їхні російські колеги.
Проте незабаром повинно розпочатися втілення масштабного міжнародного проекту з вивчення згаданого шару атмосфери, що, серед інших, сприятиме і вдосконаленню прогнозування землетрусів. У цьому проекті братимуть участь і українські науковці.
