34 відсотки українців вважають себе однозначно щасливими і 29 – радше щасливими, ніж нещасними, свідчать результати соціологічного опитування. Це перше зниження рівня щастя в Україні, що відбулося за останні 6 років, відзначила заступник директора компанії, що замовила дослідження, Наталя Іщенко. Одним із визначальних факторів позитивного сприйняття українцями свого щастя є рівень доходу, сказала вона.
«Багаті в Україні ніколи не плачуть. Серед людей, що можуть придбати для себе все, чого вони захочуть, рівень щастя дорівнює, практично, 100 відсоткам. Серед людей, яким не вистачає грошей навіть на їжу, рівень щасливих є мінімальним, він становить 40 відсотків», – повідомила Іщенко.
Багаті в Україні не плачуть
Водночас, важливими факторами для щасливого життя, згідно з опитуванням, залишаються сімейні цінності, здоров'я, самореалізація, духовні потреби, любов і дружба, зауважив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. За його словами, фактор матеріального забезпечення громадян мав би менший вплив на результати дослідження, якби загальний рівень життя в Україні був вищим.
«Щастя є соціально-психологічним механізмом, що породжується співвідношенням рівня забезпеченості, поділеного на рівень вимог до життя, на те, що людина вважає нормальним, чого вона хоче. Але після задоволення базових потреб приріст грошей уже не впливає на рівень щастя. Коли людина дуже бідна і стає багатшою, то вона стає більш щасливою, а якщо вона-більш-менш забезпечена, то приріст грошей далі не впливає на рівень щастя», – наголосив Паніотто.
Вимоги українців до свого життя формують ЗМІ – психолог
Вимоги українців до життя зростають значно швидше, ніж розвивається економіка, відтак зменшується кількість людей, що відчувають себе щасливими, зазначила практичний психолог Світлана Барановська.
«Потужним інструментом формування запитів виступають засоби масової інформації: телебачення, радіо, преса. Ними здійснюється інтенсивна обробка суспільної думки, її формування у людей. При цьому однаковою мірою можлива реалізація як творчих, так і руйнівних завдань. Через те, що з 90-х років ЗМІ стали більш відкритими, відповідно, і наші запити почали наближатися до європейських. Тому на сьогодні запити середнього українця майже такі, як і запити середнього члена суспільства у Франції або у Великій Британії», – каже психолог.
Крім того, соціологи запевняють, що рівень щастя також залежить від віку й статі. Згідно з дослідженням, серед людей у віці 18-29 років частка щасливих людей становить 58 відсотків, серед старших від 70 років – лише 16.
«Багаті в Україні ніколи не плачуть. Серед людей, що можуть придбати для себе все, чого вони захочуть, рівень щастя дорівнює, практично, 100 відсоткам. Серед людей, яким не вистачає грошей навіть на їжу, рівень щасливих є мінімальним, він становить 40 відсотків», – повідомила Іщенко.
Багаті в Україні не плачуть
Водночас, важливими факторами для щасливого життя, згідно з опитуванням, залишаються сімейні цінності, здоров'я, самореалізація, духовні потреби, любов і дружба, зауважив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. За його словами, фактор матеріального забезпечення громадян мав би менший вплив на результати дослідження, якби загальний рівень життя в Україні був вищим.
«Щастя є соціально-психологічним механізмом, що породжується співвідношенням рівня забезпеченості, поділеного на рівень вимог до життя, на те, що людина вважає нормальним, чого вона хоче. Але після задоволення базових потреб приріст грошей уже не впливає на рівень щастя. Коли людина дуже бідна і стає багатшою, то вона стає більш щасливою, а якщо вона-більш-менш забезпечена, то приріст грошей далі не впливає на рівень щастя», – наголосив Паніотто.
Вимоги українців до свого життя формують ЗМІ – психолог
Вимоги українців до життя зростають значно швидше, ніж розвивається економіка, відтак зменшується кількість людей, що відчувають себе щасливими, зазначила практичний психолог Світлана Барановська.
«Потужним інструментом формування запитів виступають засоби масової інформації: телебачення, радіо, преса. Ними здійснюється інтенсивна обробка суспільної думки, її формування у людей. При цьому однаковою мірою можлива реалізація як творчих, так і руйнівних завдань. Через те, що з 90-х років ЗМІ стали більш відкритими, відповідно, і наші запити почали наближатися до європейських. Тому на сьогодні запити середнього українця майже такі, як і запити середнього члена суспільства у Франції або у Великій Британії», – каже психолог.
Крім того, соціологи запевняють, що рівень щастя також залежить від віку й статі. Згідно з дослідженням, серед людей у віці 18-29 років частка щасливих людей становить 58 відсотків, серед старших від 70 років – лише 16.
