Жителі мікрорайону «Тополя» у постійному страху. 16 років тому через зсув пішли під землю багатоповерховий будинок, школа та два дитсадки. Вчені дослідили: за десятиліття під мікрорайоном накопичилися тисячі кубометрів води, в один момент вони вирвались на поверхню балки, під будівлями утворилася порожнеча – і ті попровалювались.
Мешканці житлового масиву переконані, що під багатоповерхівками й зараз повно води. Свого часу мікрорайон не обладнали зливовими стоками, кажуть люди, отож після дощів вся волога йде у балку і під будинки.
«Вночі прокидаємось від тріску»
«Стіна по-живому тріснула, «маячки» позривало. Треба бити на сполох. У нас із 10-го до 12-го поверхів пішло зміщення поверхів. Вночі прокидаємось від того тріску: десь відбувається розтріскування конструкції будинку», – розповідають мешканці багатоповерхівки по вулиці Запорізьке шосе.
Щоб аварія на «Тополі» не повторилась, люди самотужки гуртом купують і встановлюють насоси. Кажуть, за добу з підвалів відпомповують сотні відер води. Від влади вони вимагають провести кваліфіковану геологічну експертизу, встановити за бюджетний кошт більш потужні помпи. Якщо ж до їхніх вимог не дослухаються, обіцяють вдатись до акцій протесту.
«Влада каже: не хвилюйтесь. Та ні, нас дуже непокоїть вода, що сочиться прямо з-під цементу», – зазначила одна з членів ініціативної групи Людмила Горюватко.
Потрібні не тисячі, а мільйони гривень
Комунальне підприємство з інженерного захисту Дніпропетровська здійснює моніторинг ситуації у зсувонебезпечних зонах. Його керівник Юрій Береза запевняє: зсуви житловому масиву «Тополя» наразі не загрожують. Зараз там тривають лише просадочні процеси, так само, як і в інших.
Водночас Юрій Береза визнає: по-справжньому зсувонебезпечних ділянок у Дніпропетровську багато. Місто прорізане 36-ма балками та ярами, території біля них – усі в групі ризику.
У 1950-ті роки, пояснив фахівець у коментарі для Радіо Свобода, велась масштабна забудова міста, зокрема схилів балок, а в останні десятиліття яри та баки позабивали будівельним сміттям. Це й порушило систему водообігу. Натомість на інженерний захист територій з бюджету виділяли мізерні кошти.
«Багато чого робилось бездумно. Не радились ні з наукою, ні зі здоровим глуздом і забудовували схили балок. Але зараз я можу сказати: ситуація щодо зсувонебезпечних ділянок під постійним контролем. Наше підприємство проводить постійний моніторинг. Є складні ділянки, і там ми не просто контролюємо, але й розробляємо проекти розв’язання проблем. Йде робочий процес», – сказав Радіо Свобода Юрій Береза.
Торік на інженерний захист територій у Дніпропетровську з бюджету виділили 400 тисяч гривень, але для комплексного розв’язання проблеми треба мільйони. Нинішнього року з обласного та державного бюджетів обіцяють близько 100 мільйонів гривень, однак питання ще остаточно не вирішене.
Поки ж влада створила міжвідомчу комісію для оцінки стану всіх потенційно небезпечних територій Дніпропетровська. Востаннє такі дослідження проводили 13 років тому.
Мешканці житлового масиву переконані, що під багатоповерхівками й зараз повно води. Свого часу мікрорайон не обладнали зливовими стоками, кажуть люди, отож після дощів вся волога йде у балку і під будинки.
«Вночі прокидаємось від тріску»
Щоб аварія на «Тополі» не повторилась, люди самотужки гуртом купують і встановлюють насоси. Кажуть, за добу з підвалів відпомповують сотні відер води. Від влади вони вимагають провести кваліфіковану геологічну експертизу, встановити за бюджетний кошт більш потужні помпи. Якщо ж до їхніх вимог не дослухаються, обіцяють вдатись до акцій протесту.
«Влада каже: не хвилюйтесь. Та ні, нас дуже непокоїть вода, що сочиться прямо з-під цементу», – зазначила одна з членів ініціативної групи Людмила Горюватко.
Потрібні не тисячі, а мільйони гривень
Водночас Юрій Береза визнає: по-справжньому зсувонебезпечних ділянок у Дніпропетровську багато. Місто прорізане 36-ма балками та ярами, території біля них – усі в групі ризику.
У 1950-ті роки, пояснив фахівець у коментарі для Радіо Свобода, велась масштабна забудова міста, зокрема схилів балок, а в останні десятиліття яри та баки позабивали будівельним сміттям. Це й порушило систему водообігу. Натомість на інженерний захист територій з бюджету виділяли мізерні кошти.
«Багато чого робилось бездумно. Не радились ні з наукою, ні зі здоровим глуздом і забудовували схили балок. Але зараз я можу сказати: ситуація щодо зсувонебезпечних ділянок під постійним контролем. Наше підприємство проводить постійний моніторинг. Є складні ділянки, і там ми не просто контролюємо, але й розробляємо проекти розв’язання проблем. Йде робочий процес», – сказав Радіо Свобода Юрій Береза.
Торік на інженерний захист територій у Дніпропетровську з бюджету виділили 400 тисяч гривень, але для комплексного розв’язання проблеми треба мільйони. Нинішнього року з обласного та державного бюджетів обіцяють близько 100 мільйонів гривень, однак питання ще остаточно не вирішене.
Поки ж влада створила міжвідомчу комісію для оцінки стану всіх потенційно небезпечних територій Дніпропетровська. Востаннє такі дослідження проводили 13 років тому.
