Україна здатна не лише забезпечити власні зростаючі потреби у енергоносіях, а й має шанс заробити на імпорті, адже у світі зростає попит, зокрема, на вугілля, запевняє керівник проекту ЄС щодо підтримки вугільного сектора України Войтек Млоджієвський.
«Загалом комерційні вугільні запаси в Україні становлять 36-37 мільярдів тон. Треба далі вивчати геологію, можливо, що ці запаси виявляться ще більшими. Експерти кажуть, що у найближчому майбутньому ціни на вугілля зростатимуть. Планують нарощувати обсяги видобутку такі країни як Китай та Індія», – каже він.
За словами Млоджієвського, вугільна галузь України може стати основою загального економічного зростання. Утім, лише в тому разі, якщо вона буде реформована. А одним з ключових елементів цієї реформи мають стати приватизація, а також припинення субсидування неприбуткових копалень, каже європейський експерт.
Держава має потурбуватися про створення альтернативних робочих місць – Юрчишин
У свою чергу, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що це водночас і шлях до закриття частини шахт, що додає питанню соціального змісту.
«Якщо буде, дійсно, створена альтернативна зайнятість, нові альтернативні робочі місця. Причому, наголошую, місця з вищою безпекою праці, де створюватиметься більша додана вартість, що буде відповідно оплачуватися, і оплачуватися більш акуратно, от тоді ця проблематика природнім шляхом якось вирішиться», – відзначив економіст.
В разі припинення субсидування неприбуткових шахт вивільнені кошти слід спрямовувати на створення нових, більш рентабельних, робочих місць та на перепідготовку тих гірняків, що можуть потрапити під скорочення, зазначив Василь Юрчишин.
Найбільша загроза енергетичній безпеці – відсутність прозорості – Газізулін
Утім, провідний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін вважає, що ризик закриття частини копалень – не найбільша перепона реформуванню галузі. Відсутність вільного внутрішнього ринку, державне регулювання імпорту – експорту енрегоресурсів, а також корупція у кілька разів зменшують інвестиційну привабливість вугільної галузі України, зазначив він.
«Найбільша загроза енергетичній безпеці країни – це відсутність прозорості і не реформованість енергетичного ринку: газового, вугільного, електричного і неготовність держави швидко адаптувати економіку до ринкових цін на енергоносії. Тому в Україні низька енергоефективність висока залежність від імпорту енергоносіїв. У цьому зв’язку, якщо ми подивимося на вугільний сектор то побачимо, що він ще менш прозорий ніж нафтогазовий», – каже Газізулін.
Тим часом, посол США в Україні Джон Тефт найбільшою проблемою для американських інвесторів в Україні назвав «кумівство» в економіці.
«Загалом комерційні вугільні запаси в Україні становлять 36-37 мільярдів тон. Треба далі вивчати геологію, можливо, що ці запаси виявляться ще більшими. Експерти кажуть, що у найближчому майбутньому ціни на вугілля зростатимуть. Планують нарощувати обсяги видобутку такі країни як Китай та Індія», – каже він.
За словами Млоджієвського, вугільна галузь України може стати основою загального економічного зростання. Утім, лише в тому разі, якщо вона буде реформована. А одним з ключових елементів цієї реформи мають стати приватизація, а також припинення субсидування неприбуткових копалень, каже європейський експерт.
Держава має потурбуватися про створення альтернативних робочих місць – Юрчишин
У свою чергу, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що це водночас і шлях до закриття частини шахт, що додає питанню соціального змісту.
«Якщо буде, дійсно, створена альтернативна зайнятість, нові альтернативні робочі місця. Причому, наголошую, місця з вищою безпекою праці, де створюватиметься більша додана вартість, що буде відповідно оплачуватися, і оплачуватися більш акуратно, от тоді ця проблематика природнім шляхом якось вирішиться», – відзначив економіст.
В разі припинення субсидування неприбуткових шахт вивільнені кошти слід спрямовувати на створення нових, більш рентабельних, робочих місць та на перепідготовку тих гірняків, що можуть потрапити під скорочення, зазначив Василь Юрчишин.
Найбільша загроза енергетичній безпеці – відсутність прозорості – Газізулін
Утім, провідний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін вважає, що ризик закриття частини копалень – не найбільша перепона реформуванню галузі. Відсутність вільного внутрішнього ринку, державне регулювання імпорту – експорту енрегоресурсів, а також корупція у кілька разів зменшують інвестиційну привабливість вугільної галузі України, зазначив він.
«Найбільша загроза енергетичній безпеці країни – це відсутність прозорості і не реформованість енергетичного ринку: газового, вугільного, електричного і неготовність держави швидко адаптувати економіку до ринкових цін на енергоносії. Тому в Україні низька енергоефективність висока залежність від імпорту енергоносіїв. У цьому зв’язку, якщо ми подивимося на вугільний сектор то побачимо, що він ще менш прозорий ніж нафтогазовий», – каже Газізулін.
Тим часом, посол США в Україні Джон Тефт найбільшою проблемою для американських інвесторів в Україні назвав «кумівство» в економіці.
