Нинішнє бачення НАТО подій у арабському світі, зокрема, в Лівії, базоване на тому, що Західна Європа дуже занепокоєна подіями у цьому регіоні. Адже мова йде про країни, що розташовані на південних кордонах ЄС.
Як оборонний та безпековий союз світового значення, НАТО щойно оголосив про встановлення цілодобового спостереження за повітряним простором Лівії, де військові літаки режиму Каддафі ось вже протягом тривалого часу бомбардують позиції повстанців.
«Ми вирішили розширити спостереження за повітряним та морським простором регіону, – повідомив голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. – Наші літаки-радари ведуть цілодобове стеження, яке нам дасть кращу картину того, що там відбувається. Це – основа для чіткішого інформування та планування на будь-які випадки».
Євроатлантичні сумніви щодо подальших дій у Лівії
Тим часом дипломати країн Заходу у четвер та п’ятницю обговорюють можливість встановлення над Лівією зони заборони польотів, щоб позбавити армію Каддафі можливості атакувати з повітря.
Але заборона польотів над Лівією – це одне із суперечливих рішень, щодо якого серед країн-союзниць та партнерів НАТО немає єдності. Тим часом і НАТО, і ЄС єдині щодо того, що Муаммар Каддафі повинен якомога швидше покинути пост глави держави.
Наразі головним питанням є: чи готовий союз НАТО реагувати на гуманітарну кризу і чи можливе військове втручання, якщо лівійський режим вдаватиметься до подальших жорстокіших розправ над повстанцями та мирним населенням? Адже саме цього вимагають представники повстанців, які надіслали до Європи своїх посланців.
Характерно, що у європейській пресі одразу після зустрічі французьких лідерів із представниками лівійської опозиції з’явилася інформація, що президент Саркозі схиляється до думки про цілеспрямовані військові удари. Проте голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен рішуче заперечив подібний сценарій, зауважуючи, що чуток не коментує.
Три умови для військового втручання НАТО
Тим часом плани допомоги у вирішенні гуманітарної кризи в регіоні також обговорювалися на зустрічі міністрів оборони НАТО. А от щодо військового втручання, голова альянсу Андерс Фоґ Расмуссен каже, що використання радарів для спостереження не означає, що НАТО вже сьогодні вирішить здійснити військові спецоперації.
«Але це означає, що ми дуже пильно стежимо за діями лівійського режиму щодо своїх громадян, – зауважив Рамуссен. – Якщо буде очевидна необхідність, законні підстави та широка підтримка всього регіону – ми готові прийти на допомогу».
Тобто існують три визначальні умови для військового втручання. Щодо останньої з них, тобто необхідності підтримки будь-яких дій Заходу країнами кризового регіону, зокрема, Лігою арабських держав, заявила і голова європейської дипломатії та відповідальна за політику безпеки ЄС Катрін Аштон, яка після зустрічі з головами європейських дипломатичних відомств приєдналася до обговорень міністрів оборони НАТО.
«Вирішальною є впевненість, що будь-які наші дії – ефективні та що ми справді можемо це здійснити, – каже верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. – За кожним здійсненим мною кроком я підтримую постійний зв’язок із Лігою арабських держав».
Перший день переговорів між міністрами оборони країн-союзниць НАТО був присвячений виключно подіям у Лівії.
Щодо рішень, ухвалених у штаб-квартирі НАТО, то першим є збільшення присутності військово-морських сил альянсу в Середземномор’ї. Завдання цих кораблів – стежити за дотриманням ембарго ООН на постачання зброї до Лівії. Друге – підтримуючи зв’язок із міжнародними гуманітарними організаціями, НАТО посилить надання саме гуманітарної допомоги у кризі, яку нині переживає арабський світ.
Як оборонний та безпековий союз світового значення, НАТО щойно оголосив про встановлення цілодобового спостереження за повітряним простором Лівії, де військові літаки режиму Каддафі ось вже протягом тривалого часу бомбардують позиції повстанців.
«Ми вирішили розширити спостереження за повітряним та морським простором регіону, – повідомив голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. – Наші літаки-радари ведуть цілодобове стеження, яке нам дасть кращу картину того, що там відбувається. Це – основа для чіткішого інформування та планування на будь-які випадки».
Євроатлантичні сумніви щодо подальших дій у Лівії
Тим часом дипломати країн Заходу у четвер та п’ятницю обговорюють можливість встановлення над Лівією зони заборони польотів, щоб позбавити армію Каддафі можливості атакувати з повітря.
Але заборона польотів над Лівією – це одне із суперечливих рішень, щодо якого серед країн-союзниць та партнерів НАТО немає єдності. Тим часом і НАТО, і ЄС єдині щодо того, що Муаммар Каддафі повинен якомога швидше покинути пост глави держави.
Наразі головним питанням є: чи готовий союз НАТО реагувати на гуманітарну кризу і чи можливе військове втручання, якщо лівійський режим вдаватиметься до подальших жорстокіших розправ над повстанцями та мирним населенням? Адже саме цього вимагають представники повстанців, які надіслали до Європи своїх посланців.
Характерно, що у європейській пресі одразу після зустрічі французьких лідерів із представниками лівійської опозиції з’явилася інформація, що президент Саркозі схиляється до думки про цілеспрямовані військові удари. Проте голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен рішуче заперечив подібний сценарій, зауважуючи, що чуток не коментує.
Три умови для військового втручання НАТО
Тим часом плани допомоги у вирішенні гуманітарної кризи в регіоні також обговорювалися на зустрічі міністрів оборони НАТО. А от щодо військового втручання, голова альянсу Андерс Фоґ Расмуссен каже, що використання радарів для спостереження не означає, що НАТО вже сьогодні вирішить здійснити військові спецоперації.
«Але це означає, що ми дуже пильно стежимо за діями лівійського режиму щодо своїх громадян, – зауважив Рамуссен. – Якщо буде очевидна необхідність, законні підстави та широка підтримка всього регіону – ми готові прийти на допомогу».
Тобто існують три визначальні умови для військового втручання. Щодо останньої з них, тобто необхідності підтримки будь-яких дій Заходу країнами кризового регіону, зокрема, Лігою арабських держав, заявила і голова європейської дипломатії та відповідальна за політику безпеки ЄС Катрін Аштон, яка після зустрічі з головами європейських дипломатичних відомств приєдналася до обговорень міністрів оборони НАТО.
«Вирішальною є впевненість, що будь-які наші дії – ефективні та що ми справді можемо це здійснити, – каже верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. – За кожним здійсненим мною кроком я підтримую постійний зв’язок із Лігою арабських держав».
Перший день переговорів між міністрами оборони країн-союзниць НАТО був присвячений виключно подіям у Лівії.
Щодо рішень, ухвалених у штаб-квартирі НАТО, то першим є збільшення присутності військово-морських сил альянсу в Середземномор’ї. Завдання цих кораблів – стежити за дотриманням ембарго ООН на постачання зброї до Лівії. Друге – підтримуючи зв’язок із міжнародними гуманітарними організаціями, НАТО посилить надання саме гуманітарної допомоги у кризі, яку нині переживає арабський світ.
