Ключовим питання «години уряду» у Верховній Раді стало закриття шкіл у регіонах. Дмитро Табачник наголошує, що Міністерство освіти до цього не має ніякого стосунку. Право відкривати чи закривати школи, за словами міністра, мають виключно органи місцевої влади.
«Тому ніяких списків щодо закриття шкіл чи їх об’єднання міністерство не готувало і не могло цього робити, щоб не порушувати чинне законодавство», – зазначив Табачник.
Міністр каже, що українських шкіл побільшало
Напередодні Радіо Свобода повідомляло про наміри місцевої влади у Луганській та Донецькій областях закрити кілька шкіл у регіоні. Влада мотивує своє рішення малою кількістю учнів у навчальних закладах із українською мовою навчання і рекомендує батькам переводити дітей до російських шкіл. Опозиція бачить у діях місцевої влади наступ на українську мову.
Натомість міністр освіти Дмитро Табачник розмови про скорочення кількості шкіл із українською мовою навчання називає «політичними інсинуаціями». За його словами, за останній рік українських шкіл в Україні побільшало із 83% до 85%, зросла також кількість учнів, які навчаються українською. «Попри політичні інсинуації довкола цього питання, можу сказати, що в 2008-2009 роках українською мовою навчалися 81,1 відсотка учнів, а в 2010-2011 роках – 82,2 відсотка», – сказав міністр.
Колишній заступник міністра освіти, а нині голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що не виключає зростання кількості шкіл із навчанням українською мовою, проте наголошує, що міністр мав би уточнити, за рахунок яких регіонів відбулося таке зростання.
«Важливо знати, за рахунок яких процесів зріс показник: чи за рахунок того, що в регіонах, де частина дітей завжди мала проблеми зі здобуттям середньої освіти державною мовою, збудували нові школи з українською мовою навчання, чи то (що найбільш імовірно) в регіонах, де традиційно переважають школи з українською мовою навчання, ввели в дію кілька нових шкіл. У Центральній Україні, в західних областях насправді ніколи не існувало проблеми зі здобуттями освіти державною мовою. Ця проблема існує і існувала у східних і південних регіонах. Для того, щоб тлумачити цю цифру, треба подивитися в розрізі регіонів», – наголосив Павло Полянський.
Через Табачника просить перенести вручення Шевченківської премії письменник Шкляр
Година у парламенті міністра освіти Дмитра Табачника також супроводжувалася маніфестаціями під стінами Верховної Ради. Противники вимагали відставки міністра, а прихильники виступали з підтримкою освітніх реформ.
А в самій Верховній Раді голоси опонентів Табачника не знайшли підтримки. Парламентська більшість провалила запит народного депутата від НУНС Андрія Парубія до Президента України з вимогою припинити повноваження Табачника. У запиті Парубій наголошував, що в освітянській та науковій спільноті України занепокоєні «українофобською» позицією Міносвіти на чолі з Табачником стосовно концепцій мовної та літературної освіти у загальноосвітніх школах.
Відставки Табачника вимагає не лише опозиція. Цьогорічний лауреат Шевченківської премії, письменник Василь Шкляр 4 березня оприлюднив відкритий лист до глави держави з проханням перенести його нагородження на той час, «коли при владі не буде українофоба Дмитра Табачника».
«Вся ця преса з бридкими заголовками зі звинуваченнями мене у ксенофобії… Я сказав: є ксенофоб Табачник, чому ж ви його не чіпаєте? Мене дивує, що робилося стільки політичних заяв, стільки сил було витрачено, і не можна зрушити цю каменюку з місця», – заявив Василь Шкляр у коментарі для Радіо Свобода.
Напередодні деякі видавці і представники громадських організацій заявили, що у романі «Чорний ворон» Василя Шкляра присутні спроби розпалити міжнаціональну ворожнечу. Автор такі закиди відкидає.
Вручення Шевченківської премії традиційно проходить 9 березня.
«Тому ніяких списків щодо закриття шкіл чи їх об’єднання міністерство не готувало і не могло цього робити, щоб не порушувати чинне законодавство», – зазначив Табачник.
Міністр каже, що українських шкіл побільшало
Напередодні Радіо Свобода повідомляло про наміри місцевої влади у Луганській та Донецькій областях закрити кілька шкіл у регіоні. Влада мотивує своє рішення малою кількістю учнів у навчальних закладах із українською мовою навчання і рекомендує батькам переводити дітей до російських шкіл. Опозиція бачить у діях місцевої влади наступ на українську мову.
Натомість міністр освіти Дмитро Табачник розмови про скорочення кількості шкіл із українською мовою навчання називає «політичними інсинуаціями». За його словами, за останній рік українських шкіл в Україні побільшало із 83% до 85%, зросла також кількість учнів, які навчаються українською. «Попри політичні інсинуації довкола цього питання, можу сказати, що в 2008-2009 роках українською мовою навчалися 81,1 відсотка учнів, а в 2010-2011 роках – 82,2 відсотка», – сказав міністр.
Колишній заступник міністра освіти, а нині голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що не виключає зростання кількості шкіл із навчанням українською мовою, проте наголошує, що міністр мав би уточнити, за рахунок яких регіонів відбулося таке зростання.
«Важливо знати, за рахунок яких процесів зріс показник: чи за рахунок того, що в регіонах, де частина дітей завжди мала проблеми зі здобуттям середньої освіти державною мовою, збудували нові школи з українською мовою навчання, чи то (що найбільш імовірно) в регіонах, де традиційно переважають школи з українською мовою навчання, ввели в дію кілька нових шкіл. У Центральній Україні, в західних областях насправді ніколи не існувало проблеми зі здобуттями освіти державною мовою. Ця проблема існує і існувала у східних і південних регіонах. Для того, щоб тлумачити цю цифру, треба подивитися в розрізі регіонів», – наголосив Павло Полянський.
Через Табачника просить перенести вручення Шевченківської премії письменник Шкляр
Година у парламенті міністра освіти Дмитра Табачника також супроводжувалася маніфестаціями під стінами Верховної Ради. Противники вимагали відставки міністра, а прихильники виступали з підтримкою освітніх реформ.
А в самій Верховній Раді голоси опонентів Табачника не знайшли підтримки. Парламентська більшість провалила запит народного депутата від НУНС Андрія Парубія до Президента України з вимогою припинити повноваження Табачника. У запиті Парубій наголошував, що в освітянській та науковій спільноті України занепокоєні «українофобською» позицією Міносвіти на чолі з Табачником стосовно концепцій мовної та літературної освіти у загальноосвітніх школах.
Відставки Табачника вимагає не лише опозиція. Цьогорічний лауреат Шевченківської премії, письменник Василь Шкляр 4 березня оприлюднив відкритий лист до глави держави з проханням перенести його нагородження на той час, «коли при владі не буде українофоба Дмитра Табачника».
«Вся ця преса з бридкими заголовками зі звинуваченнями мене у ксенофобії… Я сказав: є ксенофоб Табачник, чому ж ви його не чіпаєте? Мене дивує, що робилося стільки політичних заяв, стільки сил було витрачено, і не можна зрушити цю каменюку з місця», – заявив Василь Шкляр у коментарі для Радіо Свобода.
Напередодні деякі видавці і представники громадських організацій заявили, що у романі «Чорний ворон» Василя Шкляра присутні спроби розпалити міжнаціональну ворожнечу. Автор такі закиди відкидає.
Вручення Шевченківської премії традиційно проходить 9 березня.
