Найбільше грошей отримають найкращі. Це одна з головних ідей польської освітньої реформи. Фінансування вищих навчальних закладів залежатиме від якості навчального процесу та результатів науково-дослідної роботи. Чим кращі якісні показники, тим більше грошей із держбюджету може отримати той чи інший університет або ж окремий факультет. Значна частина бюджетних коштів розподілятиметься між вишами на конкурсній основі.
Крім того, польські виші муситимуть оперативно реагувати на запити й очікування ринку праці. Пріоритетними для держави, а отже, й краще фінансованими будуть ті факультети, де готуватимуть дефіцитних фахівців. Законом передбачено можливість підготовки спеціалістів на замовлення працедавців. Фірма, яка замовлятиме у вищої школи підготовку потрібних їй фахівців, може спонсорувати процес їхнього навчання, а також долучитися до вишколу своїх майбутніх працівників.
Серед інших важливих нововведень – спрощення забюрократизованої процедури захисту кандидатської та докторської дисертацій. Автори реформи сподіваються, що таким чином вдасться омолодити професорський склад університетів.
У польській партії влади «Громадянська платформа» переконані, що докорінна реформа вищої школи може спричинити цивілізаційний стрибок усієї країни.
«Ми працювали над цим законом багато місяців. Цей закон – це вісь так званого цивілізаційного пакету законопроектів, – каже Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської платформи». – Це дуже важливий закон, тому що від якості освіти залежить наше майбутнє. Сподіваємося, що завдяки цьому законові наші виші займатимуть вищі сходинки у світових рейтингах університетів і ставатимуть цікавими для науковців та студентів із усього світу».
Реформа – загроза університетській автономності?
Натомість викладачі й студенти, які пікетували резиденцію польського президента, а також будинок Сейму з вимогою не допустити ухвалення закону, висловлюють неабияке занепокоєння. Вони вважають, що зміни, передбачені законом, не покращать позиції польських університетів у світових рейтингах, а тільки завдадуть удару по автономності вищих шкіл та незалежності науковців. Викладачі, об’єднані в профспілку «Солідарність», твердять, що реформа фактично скасовує ту автономію, яку польські університети вибороли у комуністичного режиму ще 30 років тому.
У свою чергу студентів найбільше непокоїть те, що новий закон покладе край поширеній у Польщі практиці безкоштовного навчання більше ніж на одному факультеті. Один із промовців на студентському вічі у Варшаві зазначив: «У молодих людей забирають шанс на розвиток і розширення своїх горизонтів. У деяких професіях навчання на двох факультетах є просто необхідним. Наприклад, без цього не обійтися майбутнім журналістам. На нашу думку, цей закон з часом призведе до повністю платної вищої освіти».
І викладачі, і студенти, які брали участь в акціях протестів, однодумні в тому, що без додаткового фінансування ситуацію в польських університетах покращити не вдасться. Вони говорять, що реформа у запропонованому вигляді полягатиме передусім у перерозподілі не надто великих коштів, що їх держава виділяє на освіту.
Крім того, польські виші муситимуть оперативно реагувати на запити й очікування ринку праці. Пріоритетними для держави, а отже, й краще фінансованими будуть ті факультети, де готуватимуть дефіцитних фахівців. Законом передбачено можливість підготовки спеціалістів на замовлення працедавців. Фірма, яка замовлятиме у вищої школи підготовку потрібних їй фахівців, може спонсорувати процес їхнього навчання, а також долучитися до вишколу своїх майбутніх працівників.
Серед інших важливих нововведень – спрощення забюрократизованої процедури захисту кандидатської та докторської дисертацій. Автори реформи сподіваються, що таким чином вдасться омолодити професорський склад університетів.
У польській партії влади «Громадянська платформа» переконані, що докорінна реформа вищої школи може спричинити цивілізаційний стрибок усієї країни.
«Ми працювали над цим законом багато місяців. Цей закон – це вісь так званого цивілізаційного пакету законопроектів, – каже Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської платформи». – Це дуже важливий закон, тому що від якості освіти залежить наше майбутнє. Сподіваємося, що завдяки цьому законові наші виші займатимуть вищі сходинки у світових рейтингах університетів і ставатимуть цікавими для науковців та студентів із усього світу».
Реформа – загроза університетській автономності?
Натомість викладачі й студенти, які пікетували резиденцію польського президента, а також будинок Сейму з вимогою не допустити ухвалення закону, висловлюють неабияке занепокоєння. Вони вважають, що зміни, передбачені законом, не покращать позиції польських університетів у світових рейтингах, а тільки завдадуть удару по автономності вищих шкіл та незалежності науковців. Викладачі, об’єднані в профспілку «Солідарність», твердять, що реформа фактично скасовує ту автономію, яку польські університети вибороли у комуністичного режиму ще 30 років тому.
У свою чергу студентів найбільше непокоїть те, що новий закон покладе край поширеній у Польщі практиці безкоштовного навчання більше ніж на одному факультеті. Один із промовців на студентському вічі у Варшаві зазначив: «У молодих людей забирають шанс на розвиток і розширення своїх горизонтів. У деяких професіях навчання на двох факультетах є просто необхідним. Наприклад, без цього не обійтися майбутнім журналістам. На нашу думку, цей закон з часом призведе до повністю платної вищої освіти».
І викладачі, і студенти, які брали участь в акціях протестів, однодумні в тому, що без додаткового фінансування ситуацію в польських університетах покращити не вдасться. Вони говорять, що реформа у запропонованому вигляді полягатиме передусім у перерозподілі не надто великих коштів, що їх держава виділяє на освіту.
