Життя з Бацьком: незвичайне дитинство Колі Лукашенка
Коля Лукашенко — не просто шестирічний хлопчик. Але інакше й не може бути, якщо його батько — не просто президент, а Олександр Лукашенко, «останній дикатор Європи» і безжалісний супротивник демократичних змін у Білорусі
Біляве шестилітнє хлоп’ятко стало зіркою білоруського телебачення. То він бере участь у гуляннях, то разом із батьком приймає військові звіти, то вони зустрічають іноземних гостей, то йдуть голосувати.
«Заходимо в кабінку. Він бере аркуш і починає читати. Знизу почав читати. Каже: о, тато, тут ось Лукашенко Олександр Григорович. Я кажу, ну так за кого ти будеш голосувати? Ну добре, за тебе проголосую. От так я вперше в житті проголосував за себе, і то з подачі дитини», – зауважив Олександр Лукашенко.
Ніжність, із якою він розповідає про свого сина Колю, сумно контрастує зі ставленням, яке президент Лукашенко продемонстрував до своїх опонентів і їхніх дітей під час виборів 19 грудня. Тоді мирні протести були жорстоко придушені, а трирічного сина одного з кандидатів на президента ледь не відібрала соціальна служба, адже до в’язниці потрапила і дружина опонента білоруського президента.
Що ж до самого Колі, то про нього відомо небагато. Впродовж останніх кількох років президент Лукашенко, який має двох дорослих синів і чия дружина роками живе окремо від нього, став з’являтися на люди в супроводі маленького хлопчика. В той же час його ймовірна мати, колишній особистий лікар президента Ірина Абельська, була відсторонена і від роботи з президентом, і від дитини.
Диктатор і дитина – білоруське прочитання
Оглядачі говорять, що Коля виконує для свого 56-літнього батька подвійну функцію. По-перше, він гуманізує образ диктатора, який намагається представити себе в ролі «батька» білоруського народу. А по-друге, на суто особистому психологічному рівні заповнює потребу в любовних і довірливих стосунках Олександра Лукашенка.
«Лукашенко є дуже самотній. Гранично самотній. Він дистанціював від себе усіх, бо він усіх боїться, нікому не довіряє. Навіть у своїх старших синах він бачить суперників, які б могли організувати усунення його від влади. Тому Коля є психологічним компенсатором його самотності. Вони один одного люблять, один одному довіряють. І він є єдиною людиною, якій довіряє Лукашенко, бо він маленький. І він не може становити для нього загрози», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода політолог Володимир Падгол.
Автор біографії Олександра Лукашенка Валерій Карбалевич говорить, що психологічна потреба в малому Колі для президента Лукашенка, можливо, навіть більша, ніж політична.
«Білоруська громадськість негативно поставилася до його появи на телеекранах, особливо тоді, коли президент займається якимись робочими питаннями. Тобто цей піар подіяв на громадськість швидше негативно, ніж позитивно. Якщо раніше він часто з’являвся з сином, то пізніше це було набагато рідше. Мабуть, йому пояснили, що це не на користь його рейтингові», – зауважив політичний оглядач.
Напружений графік, за яким змушений жити маленький Коля, не йде на користь і самій дитині, вважає дитячий психолог Сондра Стім-Адок із американського університету в штаті Флорида. «Ця дитина виглядає як щит, яким батько намагається відігнати від себе інших людей, представляючи себе як уважного батька. Цим він повністю втягає дитину в свій світ і ізолює дитину від усіх інших. Це сумно, бо виглядає, що він так само наляканий у цьому світі, як і його син», – підсумовує дитячий психолог.
