Річниця «біло-блакитних»: розмова з країною Віктора Януковича

За розмовою Януковича з країною на центральній площі у Києві, за підрахунками міліції, спостерігало близько 3,5 тисяч осіб – з прапорами України та… Партії регіонів. Там само проходила акція одного з громадських рухів, учасники якої, щоправда, оголосили 25 лютого «Днем жалоби».

Подібна спроба критично оцінити рік при владі Віктора Януковича пройшла невдало у Львові: там учасників акції «Рік у ярмі» затримали невідомі у цивільному.

Проект «Розмова з країною» тривав в ефірі чотири години. Більшість запитань до Президента були соціального характеру. Мешканці регіонів загалом з’ясовували, чому дорожчають продукти, зростають житлово-комунальні тарифи, але зарплати залишаються невисокими. З усіма питаннями Президент обіцяв розібратися – так само, як боротися з корупцією, реформувати виборчу систему та модернізувати Збройні сили.

Янукович порадив онукам вчити українську

Цікавилися українці і гуманітарними темами. Так, мешканка Одеси запитала у Президента, чи можна розраховувати на другу державну російську в Україні. Віктор Янукович, одна з передвиборних обіцянок якого полягала в наданні російській статусу другої державної, відповів: «У нашій державній політиці дуже важливо, щоб ми не порушували питання, які нас роз’єднують. Я рекомендую вам, щоб ви вчили українську мову і нею розмовляли, це буде нормально. От я своїм онукам порадив, щоб вони вивчали українську і могли нею розмовляти, спілкуватися і співати. І я впевнений, що ви теж це вмієте».

Соціальний психолог Олег Покальчук у коментарі для Радіо Свобода проводить паралелі між форматом «Розмова з країною» Віктора Януковича та традиційною «прямою лінією» з прем’єр-міністром Росії Володимиром Путіним. За його словами, ці формати мають багато спільного і належать до східного типу спілкування політичних лідерів із населенням країни.

«Це формат самопрезентації, який передбачає демонстрацію сильних лідерських характеристик, переконаність у власній правоті. Це формат будь-якого авторитарного лідера, більш азійський, ніж європейський», – додав Олег Покальчук.

Спілкування з народом має бути регулярним

На думку професора кафедри історії та політології Києво-Могилянської академії Михайла Кірсенка, спілкування з народом може бути ефективним лише в тому разі, якщо воно регулярне і приводить до конкретних результатів. У коментарі для Радіо Свобода він наводить приклад першого президента колишньої Чехословаччини Томаша Масарика. Той у міжвоєнний період знаходив по півгодини щотижня для спілкування з народом у радіоефірі.

Водночас обіцяне Януковичем спілкування раз на рік із населенням, припускає Михайло Кірсенко, буде неефективним. «Якби це було регулярно, принаймні раз на місяць, була б можливість простежити за реакцією, наприклад, керівництво розповідало, що було б зроблено у відповідь на запити громадян. А так – це радше ефектно, ніж ефективно», – каже професор.

Михайло Кірсенко також не виключає, що проект «Розмова з країною» мав на меті дещо підвищити рейтинг Віктора Януковича, який, за останніми даними Інституту Горшеніна, знизився з минулорічних 46% до 25%.