Завдяки проекту в поліському селі Кисилин у місцевій школі замінили вікна на металопластикові, в селі Увисла Тернопільської області провели ремонт амбулаторії, в Перечині на Закарпатті облаштували збір і вивезення сміття, в селі Головецько на Львівщині відремонтували школу, а в Галичі на Івано-Франківщині здійснили ремонт каналізаційних мереж і покрівлі в дитячому садку. Про кожен із цих мікропроектів йшлося на конференції, насамперед про досвід із самоорганізації громад і налагодження партнерства з владою. Найбільше заявок – 230 – надійшло від Івано-Франківщини.
«Нам вдалося подолати недовіру людей і ввести спільне планування «знизу – вгору», – говорить координатор проекту на Івано-Франківщині Наталія Федорчук. – Завдяки цьому принципу громади усвідомили ключову роль в процесі соціально-економічного розвитку своєї території. Вони отримали досвід лобіювання інтересів, співпраці із зацікавленими групами і реального впливу на формування майбутнього свого села чи міста. Усвідомили, що кожен із членів громади і є реальна влада».
Не чекати, поки держава «щось дасть»
Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» діє в Україні з грудня 2007 року. Він фінансується Європейським Союзом в рамках технічної допомоги ЄС та співфінансується Програмою розвитку ООН в Україні. В його рамках виконано 1300 мікропроектів на 13,3 мільйона євро. При цьому внесок міжнародних партнерів – 46%, місцевих бюджетів – 45%, громад – 7% і приватного сектора – 1,5%. Пріоритетними сферами є охорона здоров’я, навколишнє середовище, енергозбереження, водопостачання та місцевий транспорт.
Координатор системи ООН, постійний представник ПРООН в Україні Олів’є АдамПопри технічну і фінансову допомогу найважливіше в проекті, за словами координатора системи ООН, постійного представника ПРООН в Україні Олів’є Адама, зміна менталітету людей і вибудова стосунків довіри між владою і громадою.
«Представники громад мали найбільші складності з тим, щоб самоорганізуватися, щоб передусім повірити в те, що вони власними силами можуть щось змінити у власному населеному пункті з тим, щоб спільно ухвалювати рішення і пройти кожен крок до їх впровадження», – наголошує Олів’є Адам.
Посадили зернятко – далі доглядати самим
Кожний проект включає чотири основні кроки: партнерство з органами влади, робота з громадою задля самоорганізації, планування розвитку громади і реалізація мікропроекту. Результатом стають конкретні досягнення: утеплена школа, вода в населеному пункті, шкільний автобус, облаштований фельдшерсько-акушерський пункт. Під ці проекти створювали громадські організації, з яких, як показало незалежне оцінювання результатів проекту, 85% працюватимуть і далі.
Керівник програм допомоги Представництва ЄС В Україні Лаура Гараняні Керівник програм допомоги Представництва ЄС В Україні Лаура Гараняні наголосила, що «технічна допомога – не самоціль, а інструмент» і важливо, щоб «громади не зникли», коли закінчиться міжнародна допомога, щоб і далі вели діалог із владою для покращення умов проживання у своїх населених пунктах.
«Все, що може зробити міжнародна громадськість – посадити оте невеличке зернятко, виступити каталізатором, а далі – сама громада, районна, обласна влада перебрати все на себе», – зауважує Лаура Гараняні.
За її словами, проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» буде продовжено ще на чотири роки, на це буде виділено 190 мільйонів гривень.
«Нам вдалося подолати недовіру людей і ввести спільне планування «знизу – вгору», – говорить координатор проекту на Івано-Франківщині Наталія Федорчук. – Завдяки цьому принципу громади усвідомили ключову роль в процесі соціально-економічного розвитку своєї території. Вони отримали досвід лобіювання інтересів, співпраці із зацікавленими групами і реального впливу на формування майбутнього свого села чи міста. Усвідомили, що кожен із членів громади і є реальна влада».
Не чекати, поки держава «щось дасть»
Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» діє в Україні з грудня 2007 року. Він фінансується Європейським Союзом в рамках технічної допомоги ЄС та співфінансується Програмою розвитку ООН в Україні. В його рамках виконано 1300 мікропроектів на 13,3 мільйона євро. При цьому внесок міжнародних партнерів – 46%, місцевих бюджетів – 45%, громад – 7% і приватного сектора – 1,5%. Пріоритетними сферами є охорона здоров’я, навколишнє середовище, енергозбереження, водопостачання та місцевий транспорт.
«Представники громад мали найбільші складності з тим, щоб самоорганізуватися, щоб передусім повірити в те, що вони власними силами можуть щось змінити у власному населеному пункті з тим, щоб спільно ухвалювати рішення і пройти кожен крок до їх впровадження», – наголошує Олів’є Адам.
Посадили зернятко – далі доглядати самим
Кожний проект включає чотири основні кроки: партнерство з органами влади, робота з громадою задля самоорганізації, планування розвитку громади і реалізація мікропроекту. Результатом стають конкретні досягнення: утеплена школа, вода в населеному пункті, шкільний автобус, облаштований фельдшерсько-акушерський пункт. Під ці проекти створювали громадські організації, з яких, як показало незалежне оцінювання результатів проекту, 85% працюватимуть і далі.
«Все, що може зробити міжнародна громадськість – посадити оте невеличке зернятко, виступити каталізатором, а далі – сама громада, районна, обласна влада перебрати все на себе», – зауважує Лаура Гараняні.
За її словами, проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» буде продовжено ще на чотири роки, на це буде виділено 190 мільйонів гривень.
