Двоє росіян, Іван Гапонов та Артем Бреус, потрапили у в’язницю з головної площі Мінська, де відбувалися протести проти порушень під час президентських виборів 19 грудня. За участь у тому, що білоруська влада називає «масовим безладом», обом загрожує до восьми років ув’язнення. Процес, що розпочався за іронією долі в суді Московського району Мінська, відклали до 1 березня.
Російське Міністерство закордонних справ вимагає негайної видачі росіян, наполягаючи на тому, що їхня присутність серед протестувальників була лише адміністративним порушенням, за яке вони мали б отримати попередження, штраф, чи в гіршому випадку, кілька днів арешту. Проте Мінськ наполягає на тому, що це кримінальна справа, яка має розглядатися у відповідному суді.
На відміну від західних країн, Москва визнає результати виборів у Білорусі і не засуджує президента Олександра Лукашенка за придушення демонстрацій.
«Російська позиція зводиться до того, що ми не сумніваємося в результатах виборів, як на Заході, – пояснює депутат російської Держдуми і директор Інституту СНД Костянтин Затулін. – Ми відділяємо самі вибори від подій, які відбувалися після виборів. Ми вважаємо, що реакція білоруської влади була надмірна. Але Білорусь, виходячи зі власної логіки, підозрює нас у тому, що ми маємо подвійні стандарти, оскільки російська влада досить жорстко придушує демонстрації, якщо вони порушують закон. Тому пояснити, чому ми вважаємо білоруську реакцію перебільшеною, а нашу власну політику такою не вважаємо, досить складно».
На відміну від України, Лукашенко не дозволяв Москві втручатися у внутрішні справи – політолог
Хоча Лукашенко волів упродовж багатьох років іти у фарватері російської політики, в обмін на російські субсидії, але він не дозволяв Москві втручатися у внутрішню політику Білорусі, як це роками відбувається в сусідній Україні.
Нині Лукашенко, як говорить російський політолог Станіслав Бєлковський, має пройти по лезу ножа, бо білоруський президент хоче продемонструвати, що з одного боку, він є господарем у своїй країні, а з іншого – він би не хотів зіпсувати стосунки з нині вже єдиним союзником, Москвою. До того ж, за словами російського політолога, в діях президента Лукашенка є ще і суто психологічний аспект.
«Російські громадяни в очах Лукашенка завжди є більш винними, ніж громадяни інших країн, бо вони громадяни країни-союзника і мають бути друзями за визначенням. Тому будь-які спроби росіян підтримувати опозицію є подвійно болючішими для Лукашенка і мають каратися з подвійною жорстокістю».
Однак, незважаючи на нинішню напруженість у стосунках союзників, аналітики не сумніваються, що скоро вони знову увійдуть у рівновагу, адже президент Лукашенко опинився в міжнародній ізоляції. А тому кращі стосунки з Росією він потребуватиме подвійно.
Російське Міністерство закордонних справ вимагає негайної видачі росіян, наполягаючи на тому, що їхня присутність серед протестувальників була лише адміністративним порушенням, за яке вони мали б отримати попередження, штраф, чи в гіршому випадку, кілька днів арешту. Проте Мінськ наполягає на тому, що це кримінальна справа, яка має розглядатися у відповідному суді.
На відміну від західних країн, Москва визнає результати виборів у Білорусі і не засуджує президента Олександра Лукашенка за придушення демонстрацій.
«Російська позиція зводиться до того, що ми не сумніваємося в результатах виборів, як на Заході, – пояснює депутат російської Держдуми і директор Інституту СНД Костянтин Затулін. – Ми відділяємо самі вибори від подій, які відбувалися після виборів. Ми вважаємо, що реакція білоруської влади була надмірна. Але Білорусь, виходячи зі власної логіки, підозрює нас у тому, що ми маємо подвійні стандарти, оскільки російська влада досить жорстко придушує демонстрації, якщо вони порушують закон. Тому пояснити, чому ми вважаємо білоруську реакцію перебільшеною, а нашу власну політику такою не вважаємо, досить складно».
На відміну від України, Лукашенко не дозволяв Москві втручатися у внутрішні справи – політолог
Хоча Лукашенко волів упродовж багатьох років іти у фарватері російської політики, в обмін на російські субсидії, але він не дозволяв Москві втручатися у внутрішню політику Білорусі, як це роками відбувається в сусідній Україні.
Нині Лукашенко, як говорить російський політолог Станіслав Бєлковський, має пройти по лезу ножа, бо білоруський президент хоче продемонструвати, що з одного боку, він є господарем у своїй країні, а з іншого – він би не хотів зіпсувати стосунки з нині вже єдиним союзником, Москвою. До того ж, за словами російського політолога, в діях президента Лукашенка є ще і суто психологічний аспект.
«Російські громадяни в очах Лукашенка завжди є більш винними, ніж громадяни інших країн, бо вони громадяни країни-союзника і мають бути друзями за визначенням. Тому будь-які спроби росіян підтримувати опозицію є подвійно болючішими для Лукашенка і мають каратися з подвійною жорстокістю».
Однак, незважаючи на нинішню напруженість у стосунках союзників, аналітики не сумніваються, що скоро вони знову увійдуть у рівновагу, адже президент Лукашенко опинився в міжнародній ізоляції. А тому кращі стосунки з Росією він потребуватиме подвійно.
