Разом їх багато. І вони говорять, що вони дуже злі.
«Ми анонімні. Нас легіон. Ми не прощаємо. Ми не забуваємо. Чекайте на нас». Так «Міжнародні колективні аноніми», організація, що займається нападами на вебсайти по цілому світі, представляються на своєму сайті.
Однак важко сказати, чи вони дійсно становлять організацію, бо не мають ані лідера, ані штаб-квартири. Як пояснює один з «анонімів», Араш, вони є «текучим рухом»: «Дорогі громадяни інтернету: є багато непорозуміння щодо того, чим займаються «Аноніми». Ми хочемо пояснити наші цілі. По-перше, «Аноніми» не існують. Це – ідея, інтернетівський засіб, який може використати кожний, хто хоче зібрати людей на благо людства».
Анонімні хакери стверджують, що співпрацюють з іранською опозицією і що саме вони допомогли зорганізувати нещодавні виступи опозиції. Судячи з усього, влада їм вірить, бо офіційний Тегеран посилив спроби цензурувати інтернет.
Виступи в Ірані цього тижня були найбільшими з часу протестів проти результатів президентських виборів улітку минулого року. Тоді влада блокувала опозиційні сайти і навіть відключала мобільний зв’язок.
«Операція Іран» – захист свободи слова
Цього вже анонімні хакери не витримали і запропонували іранцям помститися режимові. Вони розробили «Операцію Іран». Всі бажаючі могли отримати інструкції, як організувати напад на урядові сайти, які б призвели до їхнього відключення. Сайти Верховного аятоли Хаменеї, президента Ахмадінеджада та уряду не витримали напливу запитів і відключилися.
Як говорить хакер Араш в інтерв’ю Радіо Свобода, він і його однодумці намагаються боротися за свободу слова: «Одна з цілей «Анонімів» – захист свободи слова, а це – одна з найбільших проблем Ірану. Уряд Ірану намагається встановити цензуру не лише в себе в країні, але і в інших частинах світу. Наприклад, останнім часом навіть в Європі не можна було побачити передачі ВВС перською мовою, бо іранська влада глушила супутник».
Іранський режим намагається переслідувати хакерів, активістів в інтернеті та блогерів, щоб далі контролювати потік новин зі своєї країни і представити його так, як хоче офіційний Тегеран. Але завдяки інтернет-активістам світ дізнається і про те, що в Тегерані хотіли б приховати.
«Ми анонімні. Нас легіон. Ми не прощаємо. Ми не забуваємо. Чекайте на нас». Так «Міжнародні колективні аноніми», організація, що займається нападами на вебсайти по цілому світі, представляються на своєму сайті.
Однак важко сказати, чи вони дійсно становлять організацію, бо не мають ані лідера, ані штаб-квартири. Як пояснює один з «анонімів», Араш, вони є «текучим рухом»: «Дорогі громадяни інтернету: є багато непорозуміння щодо того, чим займаються «Аноніми». Ми хочемо пояснити наші цілі. По-перше, «Аноніми» не існують. Це – ідея, інтернетівський засіб, який може використати кожний, хто хоче зібрати людей на благо людства».
Анонімні хакери стверджують, що співпрацюють з іранською опозицією і що саме вони допомогли зорганізувати нещодавні виступи опозиції. Судячи з усього, влада їм вірить, бо офіційний Тегеран посилив спроби цензурувати інтернет.
Виступи в Ірані цього тижня були найбільшими з часу протестів проти результатів президентських виборів улітку минулого року. Тоді влада блокувала опозиційні сайти і навіть відключала мобільний зв’язок.
«Операція Іран» – захист свободи слова
Цього вже анонімні хакери не витримали і запропонували іранцям помститися режимові. Вони розробили «Операцію Іран». Всі бажаючі могли отримати інструкції, як організувати напад на урядові сайти, які б призвели до їхнього відключення. Сайти Верховного аятоли Хаменеї, президента Ахмадінеджада та уряду не витримали напливу запитів і відключилися.
Як говорить хакер Араш в інтерв’ю Радіо Свобода, він і його однодумці намагаються боротися за свободу слова: «Одна з цілей «Анонімів» – захист свободи слова, а це – одна з найбільших проблем Ірану. Уряд Ірану намагається встановити цензуру не лише в себе в країні, але і в інших частинах світу. Наприклад, останнім часом навіть в Європі не можна було побачити передачі ВВС перською мовою, бо іранська влада глушила супутник».
Іранський режим намагається переслідувати хакерів, активістів в інтернеті та блогерів, щоб далі контролювати потік новин зі своєї країни і представити його так, як хоче офіційний Тегеран. Але завдяки інтернет-активістам світ дізнається і про те, що в Тегерані хотіли б приховати.
