Фонд соціального страхування надає допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомогу по вагітності та пологах, і допомогу на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві). І, за словами Людмили Денисової, заборгованість саме цього фонду перед громадянами за лікарняні складає понад 2 мільярди гривень.
Недофінансування Фонду
Борги по лікарняних існують через те, що підприємства нерегулярно і не в повному обсязі сплачують кошти у фонд, стверджує Олександр Стоян, член парламентського комітету з питань соціальної політики та праці. «Треба подумати і вжити певних санкцій до тих, хто не платить. Ми недавно навіть розглядали одну пропозицію в парламенті. Ідея була така: якщо підприємство не сплатило кошти у фонди, то треба ставити питання про затримку зарплати. Але ми не прийняли таке рішення, бо при чому ж тут людина, яка працювала? А от проти керівників цих підприємств певні заходи вживати треба».
1 січня цього року парламент ухвалив Закон «Про єдиний соціальний внесок», який зобов’язав роботодавця сплачувати податки до єдиного Пенсійного фонду, гроші з якого потім розподіляються між трьома фондами , в тому числі і Фондом соцстрахування, з якого, власне, і сплачуються лікарняні, пояснює екс-міністр економіки Сергій Терьохін. «У зв’язку з тим, що в Пенсійному фонді сьогодні велика дірка, уряд сьогоднішній не може покрити її за рахунок бюджетних коштів. Всі гроші від роботодавців приходять до Пенсійного фонду, і він їх, м’яко кажучи, зжирає. І це ще раз говорить про недолугість усіх нинішніх соціальних реформ», - вважає Терьохін.
Нові правила – нові затримки
В Україні змінилася система оплати лікарняних. І проблема заборгованостей виникла ще й через неналагоджену бюрократичну схему, говорить Олександр Стоян. «Після багатьох бюрократичних формальностей фонд перераховує необхідні кошти на бухгалтерію підприємства, і лише потім працівник їх отримує. Тобто, ось такий вимушений бюрократичний процес. Крім того, затримки спричинили кадрові перестановки у фонді. Але думаю, що це питання вже відрегульоване, і в цьому місяці таких проблем уже не буде».
Якщо раніше протягом 5 днів підприємство платило працівникові з фонду заробітної плати, (а Фонд соціального страхування потім компенсував виплати, починаючи з шостого дня хвороби), то тепер роботодавець змушений відкривати спеціальний рахунок і - чекати, зауважує Оксана Григорівна, голова представництва однієї з київських компаній. І якщо у фірмі ще не досить добре знайомі з новим механізмом, то можуть виникнути проблеми, говорить вона.
За старими правилами, роботодавцям не треба було дожидатися коштів, адже взаєморозрахунок фонду і підприємства стабільно відбувався кожного місяця. Тепер підприємство повинне подавати документи до фонду, і лише після їх розгляду комісією кошти за лікарняний направляються цьому підприємству на спецрахунок. Тільки після цих кроків, робітник отримує свої гроші, пояснює Оксана Григорівна. «Зараз це не зовсім добре функціонує, не досить добре налаштоване. Наприклад, працівник приніс лікарняний. Дехто, не знаючи, що непотрібно поспішати, нараховує йому повністю гроші за всі дні хвороби. А насправді підприємство має чекати, поки фонд йому ці гроші перерахує. За законом, термін складає 10 днів, але кажуть, що цей період розтягується на більше».
Однак отримати фіктивний листок непрацездатності нині нескладно (в Інтернеті безперешкодно можна знайти фірми, які приторговують фальшивками). І деякі нечесні працівники цим користуються, продовжує Оксана Григорівна. Тим більше, що українське трудове законодавство не дозволяє звільнити співробітника, який перебуває на лікарняному. «Це складно перевірити, бо ні лікарні, ні поліклініки ніколи ж не скажуть: «Так, ми видали фіктивний лікарняний». У нас була ситуація, коли працівник, аби уникнути звільнення, взяв лікарняний. Ми дізналися що, коли є якісь підозри, то пишеться заява до Фонду соціального страхування. Там працює спеціальна комісія з лікарем, яка виїздить і на місці перевіряє, чи дійсно людина хвора».
Дорога компенсація
Одна з причин, що впливає на брак коштів на лікарняні – нестабільна фінансова ситуація в Україні. Поповнювати Фонд соцстрахування складно, до того ж зима це не лише пора застуд і грипу – основної причини виписування лікарняних, констатує експерт, колишній віце-прем’єр-міністр Володимир Лановий. «Січень, лютий - дуже погані місяці щодо податків, половина малого бізнесу, я думаю, сховалася. Це означає - ще менше доходів бюджету. Ми очікуємо зараз звітів за січень, але думаю, що виконання бюджету буде незадовільним. Зарплати не ростуть, тож і відрахувань більше не стало».
А от велика кількість фіктивних лікарняних, якими заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов пояснив затримки, на думку Ланового, причиною бути не може. «А вчора не було такої практики – видачі фіктивних лікарняних? Практика не змінилася. А минулого року був ще й грип, епідемія, пандемія…».
В свою чергу екс-міністр економіки Сергій Терьохін вважає, що корінь проблеми - у відсутності безпосереднього зв’язку між хворим робітником і страховим фондом, який сплачує йому кошти. За кордоном це вирішується через систему медичного страхування.
На стовідсоткову компенсацію лікарняних, хоча, можливо, й із затримками, в Україні можуть розраховувати батьки, які доглядають за дітьми до чотирнадцяти років, а також чорнобильці всіх категорій. На 80% від середньої зарплати мають право робітники зі стажем від 5 до 8 років. 60% від середнього заробітку за лікарняний виділяють тим, чий стаж до 5 років.
Недофінансування Фонду
Борги по лікарняних існують через те, що підприємства нерегулярно і не в повному обсязі сплачують кошти у фонд, стверджує Олександр Стоян, член парламентського комітету з питань соціальної політики та праці. «Треба подумати і вжити певних санкцій до тих, хто не платить. Ми недавно навіть розглядали одну пропозицію в парламенті. Ідея була така: якщо підприємство не сплатило кошти у фонди, то треба ставити питання про затримку зарплати. Але ми не прийняли таке рішення, бо при чому ж тут людина, яка працювала? А от проти керівників цих підприємств певні заходи вживати треба».
1 січня цього року парламент ухвалив Закон «Про єдиний соціальний внесок», який зобов’язав роботодавця сплачувати податки до єдиного Пенсійного фонду, гроші з якого потім розподіляються між трьома фондами , в тому числі і Фондом соцстрахування, з якого, власне, і сплачуються лікарняні, пояснює екс-міністр економіки Сергій Терьохін. «У зв’язку з тим, що в Пенсійному фонді сьогодні велика дірка, уряд сьогоднішній не може покрити її за рахунок бюджетних коштів. Всі гроші від роботодавців приходять до Пенсійного фонду, і він їх, м’яко кажучи, зжирає. І це ще раз говорить про недолугість усіх нинішніх соціальних реформ», - вважає Терьохін.
Нові правила – нові затримки
В Україні змінилася система оплати лікарняних. І проблема заборгованостей виникла ще й через неналагоджену бюрократичну схему, говорить Олександр Стоян. «Після багатьох бюрократичних формальностей фонд перераховує необхідні кошти на бухгалтерію підприємства, і лише потім працівник їх отримує. Тобто, ось такий вимушений бюрократичний процес. Крім того, затримки спричинили кадрові перестановки у фонді. Але думаю, що це питання вже відрегульоване, і в цьому місяці таких проблем уже не буде».
Якщо раніше протягом 5 днів підприємство платило працівникові з фонду заробітної плати, (а Фонд соціального страхування потім компенсував виплати, починаючи з шостого дня хвороби), то тепер роботодавець змушений відкривати спеціальний рахунок і - чекати, зауважує Оксана Григорівна, голова представництва однієї з київських компаній. І якщо у фірмі ще не досить добре знайомі з новим механізмом, то можуть виникнути проблеми, говорить вона.
За старими правилами, роботодавцям не треба було дожидатися коштів, адже взаєморозрахунок фонду і підприємства стабільно відбувався кожного місяця. Тепер підприємство повинне подавати документи до фонду, і лише після їх розгляду комісією кошти за лікарняний направляються цьому підприємству на спецрахунок. Тільки після цих кроків, робітник отримує свої гроші, пояснює Оксана Григорівна. «Зараз це не зовсім добре функціонує, не досить добре налаштоване. Наприклад, працівник приніс лікарняний. Дехто, не знаючи, що непотрібно поспішати, нараховує йому повністю гроші за всі дні хвороби. А насправді підприємство має чекати, поки фонд йому ці гроші перерахує. За законом, термін складає 10 днів, але кажуть, що цей період розтягується на більше».
Однак отримати фіктивний листок непрацездатності нині нескладно (в Інтернеті безперешкодно можна знайти фірми, які приторговують фальшивками). І деякі нечесні працівники цим користуються, продовжує Оксана Григорівна. Тим більше, що українське трудове законодавство не дозволяє звільнити співробітника, який перебуває на лікарняному. «Це складно перевірити, бо ні лікарні, ні поліклініки ніколи ж не скажуть: «Так, ми видали фіктивний лікарняний». У нас була ситуація, коли працівник, аби уникнути звільнення, взяв лікарняний. Ми дізналися що, коли є якісь підозри, то пишеться заява до Фонду соціального страхування. Там працює спеціальна комісія з лікарем, яка виїздить і на місці перевіряє, чи дійсно людина хвора».
Дорога компенсація
Одна з причин, що впливає на брак коштів на лікарняні – нестабільна фінансова ситуація в Україні. Поповнювати Фонд соцстрахування складно, до того ж зима це не лише пора застуд і грипу – основної причини виписування лікарняних, констатує експерт, колишній віце-прем’єр-міністр Володимир Лановий. «Січень, лютий - дуже погані місяці щодо податків, половина малого бізнесу, я думаю, сховалася. Це означає - ще менше доходів бюджету. Ми очікуємо зараз звітів за січень, але думаю, що виконання бюджету буде незадовільним. Зарплати не ростуть, тож і відрахувань більше не стало».
А от велика кількість фіктивних лікарняних, якими заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов пояснив затримки, на думку Ланового, причиною бути не може. «А вчора не було такої практики – видачі фіктивних лікарняних? Практика не змінилася. А минулого року був ще й грип, епідемія, пандемія…».
В свою чергу екс-міністр економіки Сергій Терьохін вважає, що корінь проблеми - у відсутності безпосереднього зв’язку між хворим робітником і страховим фондом, який сплачує йому кошти. За кордоном це вирішується через систему медичного страхування.
На стовідсоткову компенсацію лікарняних, хоча, можливо, й із затримками, в Україні можуть розраховувати батьки, які доглядають за дітьми до чотирнадцяти років, а також чорнобильці всіх категорій. На 80% від середньої зарплати мають право робітники зі стажем від 5 до 8 років. 60% від середнього заробітку за лікарняний виділяють тим, чий стаж до 5 років.
